Видатні нейрофізіолог і біохімікиня: що відомо про науковців, які загинули в Києві через атаку РФ
Зранку 1 січня в Києві внаслідок атаки російських БПЛА загинуло подружжя науковців – Олеся Сокур та Ігор Зима.
Вчені працювали в Навчально-науковому центрі "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де проводили дослідження в різних напрямках біології.
Своїми спогадами про подружжя з "УП. Життя" поділився їхній колега і друг – професор "Інституту біології та медицини", доктор біологічних наук Микола Макарчук.
Наукова діяльність Ігора Зими та Олесі Сокур
Микола Макарчук розповів, що познайомився з Ігорем Зимою в Київському університеті наприкінці 1970-х. Спілкування між молодими студентами зав'язалося майже відразу – вони обидва навчалися та проводили наукову діяльність на кафедрі фізіології людини і тварини.
"Ми обидва хотіли досліджувати вищу нервову діяльність – те, що зараз називають поведінкою, когнітивною та розумовою діяльністю", – згадує професор.
Ігор Зима разом із Миколою Макарчуком проводили спільні наукові дослідження. Починали з вивчення щурів. У своїй роботі науковці використовували складні для того часу методи – вводили в мозок тварин електроди та використовували одні з найкращих стереотаксичних приладів, які виготовляли в Інституті фізіології імені О. О. Богомольця.
Колегам вдавалося скеровувати електроди у визначені частини головного мозку та досліджувати їх.
"Використовуючи певні координати на черепі, стереотаксис (метод малотравматичного хірургічного доступу до головного мозку – ред.) дозволяв електродам потрапляти в певні ділянку мозку та руйнувати їх або записувати їхню електричну активність.
Ми займалися дослідженням структури, яка є надзвичайно важливою і тепер – це мигдалина головного мозку. Поступово дійшли до вивчення того, як запахи діють на електричну активність мозку щура", – поділився деталями спільної наукової роботи Микола Макарчук.
За його словами, дослідження згодом лягли в основу кандидатських дисертацій науковців.
Уже за 10-15 років наукова діяльність Миколи Марчука та Ігора Зими переросла в дослідження, які проводили на людях без прямого проникнення в тіло.
Вчені мали широкий спектр наукового інтересу – спершу вивчали реакції головного мозку людини на дію запаху, а згодом – вплив на сприйняття стресових факторів та емоційної поведінки.
"Це перетворилося на створення електрофізіологічних комплексних досліджень, які ми проводили на людях. Ігор Григорович навіть створив для цього цілу лабораторію, фактично наукову школу", – зауважив Микола Макарчук.
У КНУ імені Тараса Шевченка розповіли, що Ігор Зима понад 50 років свого життя віддав навчанню та роботі в університеті. За цей час він досяг вагомих здобутків у нейрофізіології, ставши автором понад 360 наукових і методичних публікацій.
"Раніше в науці був такий парадокс, коли вважали, що запахи і нюх для людини рудиментарні і не мають значення. Чесно кажучи, наші дослідження 20-30 років тому сприймалися не так, як тепер.
Навіть COVID-19 показав, що це одна із систем, яка найбільше страждає. Нейродегенеративні захворювання дуже складні, але першими вони проявляються порушенням нюхової функції", – пояснив значення наукового внеску Ігора Зими його колега.
Микола Макарчук додав, що надалі Ігор Зима продовжував вивчати сприйняття мозком різної палітри подразників, як-от виразів обличчя та мови. Ці дослідження ввійшли до документального фільму "Код нації", у створенні якого дослідник узяв участь.
Дружина Ігора Зими Олеся Сокур була біохімікинею і також працювала в "Інституті біології та медицини", де подружжя й познайомилося. Жінка очолювала Науково-дослідницьку лабораторію фізико-хімічної біології.
Докторка біологічних наук вивчала процеси, пов’язані з патологіями шлунково-кишкового тракту. Крім того, вона мала "великий талант організатора", згадує Микола Макарчук.
"Я дуже часто спілкувався з Лесею Вадимівною, бо вона була заступницею директора з наукової роботи.
Вона була абсолютно віддана справі, її працездатність вражала. Тобто ми приходили зранку, могли йти ввечері, а Леся Вадимівна завжди була в своєму кабінеті і чітко виконувала свої завдання", – поділився спогадами професор.
За період наукової діяльності Олеся Сокур встигла попрацювати також у Інституті клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Там науковиця захистила кандидатську дисертацію про антиоксидантні системи на територіях, що постраждали від аварії на Чорнобильскій АЕС.
Загалом Олеся Сокур стала авторкою майже 200 публікацій, завдяки чому здобула визнання наукової спільноти та зробила вагомий внесок у розвиток біохімії.
"Його студенти дуже поважали і любили"
За словами Миколи Марчука, Ігор Зима також проводив лекції з невеликого курсу з електрофізіології. Близько п'яти років тому науковець захистив докторську дисертацію і перейшов на посаду доцента, де проявив себе як викладач, адже неабияк полюбляв спілкування зі студентами.
Ігор Зима викладав курси з біологічних основ функціонування головного мозку та порушень роботи цього органу для студентів спеціальностей медичної та нейропсихології.
"Його студенти дуже поважали і любили. Особливо відчувалося, що курси він читає на основі не лише теоретичних знань, а й експериментальної та життєвої практики.
Студенти позитивно це сприймали, адже відчували, що викладач не розповідає про якісь теоретичні моменти, а переживає їх практично", – стверджує Микола Макарчук.
Викладач Київської школи економіки Андрій Чернінський, який здобував освіту, а згодом і працював в КНУ Шевченка, також розповів про знайомство з Ігорем Зимою.
"Ігор Григорович Зима був керівником моїх дипломів, а також натхненником та співкерівником кандидатської.
Я прийшов до його лабораторії ще на другому курсі, бо зацікавився можливістю вивчати активність мозку людей, чим частково займаюся і досі. Наш колектив був справжньою робочою сім'єю, ядром якої був Ігор Григорович", – поділився спогадами Андрій Чернінський.
Колишній студент "Інституту біології та медицини" Юрій Гаврилечко назвав Ігоря Зиму "вченим світового рівня", який ще 30 років тому був знаним фахівцем у галузі нейробіології та популяризатором науки.
Професор КНУ Шевченка Микола Макарчук у розмові зізнався, що йому боляче говорити про своїх друзів у минулому.
"Ми дружили від студентських років, часто з Ігорем Зимою бували на природі. Ми любили рибалку, пізніше полювання. Це був один із найближчий людей. Важко повірити в це", – поділився емоціями Микола Макарчук.
Нагадаємо, наприкінці грудня 2024 року на фронті загинув поет із Харкова Олексій Безпальцев.