Поранений годинами лежав у калюжі крові: скандал у Київській лікарні швидкої допомоги
Київська міська лікарня швидкої медичної допомоги на Лівому березі, яка на початку року втрапила у скандал через відсутність генераторів у реанімації, знову опинилася в епіцентрі суперечок.
У квітні 2026 року 80 військових служб супроводу звернулися до Медичних сил ЗСУ з проханням більше не направляти туди поранених бійців. Усе через нескінченні списки ліків, які служби супроводу чи родичі поранених мусили купувати самостійно. За словами волонтерки Оксани Корчинської, це безпрецедентний випадок.
"Я 12 років на війні. Це перша в Україні лікарня, яка зупинила прийом поранених за проханням військових служб супроводу", – обурюється Корчинська.
Вона, як і багато інших волонтерів та медиків, неодноразово чула скарги на якість послуг у Київській міській клінічній лікарні швидкої допомоги. Зокрема, про проблеми у закладі відкрито заявила анестезіологиня ЛШМД Олена Бобровник.
Кричущий випадок трапився у квітні: завдяки анестезіологині Патронатна служба Третього армійського корпусу "Янголи Трійки" дізналася, що в стаціонарі в калюжі крові лежить неідентифікований важкопоранений боєць.
У чоловіка відкрилася кровотеча з голови, але його кілька годин не забирали в операційну, аж поки "Янголи" не звʼязалися особисто з Віталієм Кличком.
Після переполоху Департамент охорони здоров'я КМДА створив комісію для перевірки діяльності лікарні. Вона підтвердила численні проблеми у роботі закладу – від нестачі ліків і вимагання купувати препарати до неналежної допомоги пораненим бійцям.
Про це "УП. Життя" повідомили члени комісії – ветеран Олег Симороз, волонтерка Оксана Корчинська та очільниця Патронатної служби Третього армійського корпусу "Янголи" Олена Толкачова.
За їхніми даними, у лікарні бракує медикаментів, зокрема знеболювальних, а пораненим військовим надають списки ліків і витратних матеріалів, які вони або їхні служби супроводу мають купувати власним коштом, хоча частину з цих препаратів мали би надавати безкоштовно.
Також комісія зафіксувала проблеми з документацією, нестачу персоналу, брак обладнання та неналежну організацію роботи з волонтерами.
Директор лікарні Віктор Дорош, якого тимчасово відсторонили від адміністративної діяльності, досі ходить на роботу. Військові, ветерани та волонтери у складі комісії закликають Департамент охорони здоров'я КМДА звільнити його, проте там поки не поспішають зі зміною керівництва закладу.
Що відбувається у головній лікарні швидкої допомоги Києва, яких висновків дійшла комісія і що буде далі – розбиралася "УП. Життя".
Що не так із Київською лікарнею швидкої допомоги?
Бійцю годинами не надавали допомогу
Нещодавно у Патронатній службі "Янголи Трійки" дізналися, що з 6 квітня в ЛШМД лежить неідентифікований боєць у важкому стані.
За словами представників служби, на стаціонарі у військового відкрилася кровотеча з голови, і він лежав у калюжі крові, однак медики лікарні годинами не надавали йому допомогу.
"Замість того, щоб забрати в операційну, наклали просто пов'язку", – стверджують "Янголи Трійки".
Військового забрали в операційну лише після того, як анестезіологиня Олена Бобровник звернулася до ветерана Олега Симороза, він – до "Янголів Трійки", а ті через журналістів дійшли особисто до Віталія Кличка.
"Цей пацієнт закровив іще до 16:00. Я особисто сфотографувала його о 18:34, відправила це фото, і воно попало до Кличка. Після 19:00 військового взяли в операційну. Тобто три години він точно стікав кров'ю. Стримувала [кров] лише туга повʼязка", – розповіла Олена Бобровник "УП. Життя".
Також, за словами Олени Толкачової, лікарня не звʼязувалася з ТЦК чи військовими частинами, щоб ідентифікувати пораненого.
Вже "Янголи Трійки" встановили особу бійця та сконтактували з рідними, які вважали його зниклим безвісти. Коли захисник став транспортабельним, патронатна служба перевезла його до іншого закладу.
"Списки" ліків та побори
Попри великий бюджет, лікарня просить пацієнтів самостійно купувати низку препаратів.
Знеболювальні, бинти, перев'язки, розчин альбуміну та інші ліки, і навіть одноразові рукавички для медиків купували самі військові, родини, патронатні служби або фонди.
"Мені писали військовослужбовці, що вони на вихідних без обезболів. І його товариш, який з іншої лікарні викарабкався після поранення, їде йому в аптеку купувати обезболи. Оце я називаю системною злочинною халатністю, яка веде до важких наслідків", – каже Олег Симороз.
Також комісія під час розслідування виявила, що поранені не могли отримати ліки на вихідних, тому що доступ до приміщення з препаратами мала лише старша медсестра, якої не було на робочому місці.
"На вікнах у хлопців висять кульочки з бинтами, перчатками. І всі купують знеболюючий "Кейвер", тому що, як вони пояснюють, лікарня не купує нічого, окрім диклофенаку й анальгіну", – каже Оксана Корчинська.
"Не вистачає перев'язочного матеріалу і навіть розчинів для обробки ран. Мої колеги-хірурги багато чого просять у волонтерів, у своїх знайомих, самі купують", – підтверджує в коментарі "УП. Життя" анестезіологиня Олена Бобровник. Сама вона, до прикладу, неодноразово купувала анестетик "Новостезин" за власний кошт.
Чи дійсно у закладі не закуповують необхідні ліки, чи їх просто не вистачає пацієнтам – з відкритих джерел неясно.
У вересні 2023 року на порталі "єЛіки" заклад вказував, що має в наявності 1125 упаковок "Кейвера" і 65 упаковок "Новостезина". Проте відтоді інформація про наявні ліки не оновлювалася.
Окрім того, під час перевірки Головний хірург ЗСУ Костянтин Гуменюк зафіксував випадок, коли пораненому казали купити альбумін (препарат крові з групи плазмозамінних розчинів), хоча він був на складі лікарні. Після того, як волонтери надали цей препарат, лікарня "списала" свій – немовби він був виданий військовому.
При цьому за перший квартал 2026 року лікарня отримала 139,7 млн грн доходів від основної діяльності. З них 116,8 млн грн надійшли від НСЗУ за програмою медичних гарантій, ще 17,9 млн грн з міського бюджету на оплату комунальних послуг, а 5 млн грн заклад отримав від надання платних послуг.
Крім основних надходжень, у звітності відображено 23,5 млн грн інших операційних доходів та 35,2 млн грн інших доходів, значну частину яких становили благодійна допомога та безоплатно отримані активи. Зокрема, 10,9 млн грн – безповоротна фінансова допомога від міста.
Собівартість наданих послуг за квартал сягнула 154,1 млн грн, а валовий збиток – 32,3 млн грн, йдеться у звіті лікарні.
Загальні операційні витрати лікарні за перший квартал сягнули 180,5 млн грн. Найбільше коштів було спрямовано на оплату праці – 83,7 млн грн. Ще 18,3 млн грн становили соціальні внески, 25,6 млн грн – амортизація, майже 39 млн грн – матеріальні витрати, 13,9 млн – інші операційні витрати.
Згідно з планом на 2026 рік, лікарня очікує отримати від основної діяльності 535,4 млн грн (проти 492,4 млн грн у плані на 2025 рік).
"Лікарня міста Києва і на зарплатний фонд, і на ліки має грошей більше, ніж інші заклади України, включаючи стабілізаційні пункти. Тобто всі госпіталі, в тому числі реабілітаційні, мають меншу суму на військову медицину, ніж в лікарні міста Києва. І в госпіталі нічого не просять купувати, а тут все купують. Нонсенс", – коментує Корчинська.
Пізніше анестезіологиня ЛШМД Олена Бобровник розповіла, що після створення комісії для розслідування у лікарні дещо побільшало знеболювальних для поранених військових. Проте, зі слів лікарки, у закладі пацієнтів немовби "ділять" на категорії: цивільним досі не видають ліки.
Також залишається критичною нестача персоналу.
"Катастрофічно не вистачає санітарок, медсестер і лікарів. Я знаю, що частина медиків оформлені на 0,5 ставки, але вони працюють більше, ніж на ставку", – ділиться анестезіологиня.
Нестача обладнання
На початку року під час тривалих відключень електроенергії лікарня втрапила у скандал через нестачу генераторів.
Особливо кричущим був випадок 9 січня, коли в реанімації лежав поранений рятувальник ДСНС.
Під час відключення операційні та реанімація певний час працювали без резервного живлення. Цілу ніч не працювали ліфти та більша частина апаратів ШВЛ. Медики оперували поранених при світлі ліхтариків.
"Я особисто з 4:00 до 5:30 проводила наркоз на амбушці ("амбушка" – ручний реанімаційний мішок для штучної вентиляції легень – ред.). Є відео, де я проводжу [пораненому] наркоз на амбушці, без апаратури і ШВЛ. Я не знаю, як він вижив. Мабуть, це якесь чудо. Мій Віталік вижив, слава Богу", – сказала анестезіологиня Олена Бобровник.
Генератори в реанімацію згодом надали лише рятувальники ДСНС.
"Я підійшла до ДСНСників, не злякалась сказати: "Хлопці, в нас нема генераторів". І вони за лічені хвилини привезли три генератори", – згадує анестезіологиня.
Тієї ночі жінка записала відео, на якому видно, що реанімація живиться лише від маленьких генераторів, наданих ДСНС. Після розголосу до ЛШМД приїхав мер Віталій Кличко, і закладу надали потужніші прилади.
Згодом керівництво лікарні сказало Олені писати пояснювальну – мовляв, чому вона знімала ситуацію в лікарні на відео, а не надавала допомогу пораненим в той момент.
"Коли я запитав у пана директора про те, що встановило службове розслідування щодо цих кричущих фактів, він відповів: "А яке службове розслідування? Я не призначав ніякого службового розслідування. Я не піднімав цих питань". Ось так працює менеджмент у лікарні.
Дорош пояснив, що не спрацював один основний великий генератор і 15 маленьких. Коли ми запитали представників МОЗ, скільки разів цій лікарні пропонували додаткові генератори, вони відповіли, що десятки разів. Але тодішній керівник їх не взяв", – зауважив Олег Симороз.
Втім, при комісії 27 травня Віктор Дорош заявив, що помилився і розслідування все-таки було. Після січневого інциденту відповідальність поніс тільки головний енергетик: його звільнили.
Водночас у МОЗ "УП. Життя" лише відповіли, що за забезпечення лікарні відповідає КМДА.
"Ми дуже багато генераторів розподілили по лікарнях, здебільшого це були гуманітарні поставки. Всі лікарні, а особливо багатопрофільні, які потребували допомоги, її отримали так чи інакше. Щодо ЛШМД м. Києва, я не в контексті комунікацій конкретно з ними, скільки і хто їм пропонував генераторів. Але точно можу сказати, що якби був запит, ми б забезпечили його.
Також звертаю увагу, що Київська міська рада та КМДА як орган управління відповідають за матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров'я комунальної форми власності м. Києва", – сказав заступник міністра охорони здоров'я Євген Гончар.
"УП. Життя" звернулася до МОЗ із запитом щодо того, скільки генераторів у 2026 році отримала ЛШМД, і чи дійсно керівництво лікарні відмовлялося від якихось із них. Очікуємо на відповідь.
Відсутність звітності
Волонтерка Тата Кеплер, засновниця благодійного проєкту "Птахи", протягом 2024 року передала закладу ліків на близько 7,2 млн грн за понад сотнею актів. Але лікарня не прозвітувала, кому і як видали препарати, тому "Птахи" припинили співпрацю із закладом.
Через відсутність звітності та "нульову довіру до керівника" лікарні також відмовився допомагати фонд "Свої" (зокрема, надавати набори для остеосинтезу), каже Тата Кеплер.
На думку військових у комісії, "волонтерські" ліки могли перепродаватися, зокрема, іншим пацієнтам.
"Ми співпрацювали, передавали дуже багато майна, але перестали це робити, тому що дуже почастішали скарги від родин, друзів про те, що [військові] вимушені купувати антибіотики (…) Лікарі дозволяли собі казати представникам різних медичних продавців, що ми їхній власний фонд – дзвоніть "Птахам", дзвоніть Таті, вона все купить. Коли вже терпець урвався, я подзвонила Дорошу. Сказала, що ми більше не надаємо допомоги доти, доки я не буду впевнена, що абсолютно всі антибіотики, які ми передали, точно пішли на тих бійців.
В актах, які ми передавали, є дані поранених, яких можна перевірити. Можна зв'язатися з родиною і дізнатися, чи вони були вимушені купувати ці антибіотики, чи все ж таки вони передавалися, і поранені отримували їх безоплатно. Пан Дорош декілька разів казав: "Звісно, Тато, ми відзвітуємо за кожен флакончик, ми все зробимо", але цього так і не сталося", – говорить Кеплер.
Оксана Корчинська стверджує, що під час попередньої зустрічі комісії Віктор Дорош заявив, що "загубив телефон" Кеплер.
Сам Дорош запевняє, що жоден флакон ліків не був проданий, а у 2024 році в лікарні нібито зробили звіт, але Таті Кеплер його не надали, бо директор лікарні їй не додзвонився.
На запитання Оксани Корчинської про те, чому звіт не могли надіслати на електронну пошту фонду, яка вказана в актах прийому-передачі, директор закладу не відповів.
Медсили ЗСУ попросили не завозити поранених у лікарню
Від 23 квітня 2026 року в лікарню швидкої допомоги більше не завозять поранених на вимогу 80 військових служб супроводу, оскільки військові обурені низькою якістю допомоги та постійними списками ліків на круглі суми.
"Я 12 років на війні. Це перша в Україні в історії війни лікарня, яка зупинила прийом поранених за проханням військових служб супроводу", – обурюється Корчинська.
За словами волонтерки, у лікарні вона бачила щонайменше одного захисника, у якого були пролежні. Також бійці регулярно скаржаться на недостатнє знеболення.
Втім, Віктор Дорош сказав, що лікарня готова до прийому поранених. Також на засіданні директор закладу заявив, що йому не соромно за жодні його дії.
Тиск на працівників
Анестезіологиня, яка проінформувала комісію про проблеми у закладі, стверджує, що керівництво лікарні намагалося тиснути на неї.
Лікарка сама виховує доньку і працює на двох роботах: у лікарні швидкої допомоги та в приватному закладі. Після того, як вона поділилася інформацією про проблеми в закладі, їй змінили графік, щоб ускладнити роботу.
"16 квітня я надала інформацію, що нема чим працювати, не вистачає основних матеріалів. Була нарада в Zoom. Там усі були: і [директорка ДОЗ] Тетяна Мостепан, і Віктор Дорош. Я повідомила, що нема чим працювати, не вистачає основних матеріалів. І все. Мене одразу прибрали з графіка. Сказали: "Все, ти не чергуєш", – каже Олена Бобровник.
Втім, коли в закладі почала працювати комісія, жінці знову повернули попередній графік.
"Лікаря-анестезіолога по 32-й статті Кодексу законів про працю [слід] визнати такою, яка дала нам інформацію про ознаки корупційних злочинів. 32-га стаття її прямо захищає від змін графіків, від звільнень і від інших речей з боку керівництва.
Нагадаю, після того, як вона дала нам інформацію, керівництво лікарні змінило їй графік, тому що знали, що це одинока мама, яка виховує студентку медичного університету, що дуже важко по грошовому забезпеченню. Лікар вирішив на неї натиснути. 32 стаття КЗПП її прямо захищає від цього, і ми маємо вказати це у висновку [комісії]", – сказав Симороз.
Що відомо про розслідування
Службове розслідування щодо діяльності Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги та її директора Віктора Дороша розпочав Департамент охорони здоров'я КМДА з 4 травня.
До складу комісії увійшли представники ДОЗ та МОЗ, працівники комунальних закладів охорони здоровʼя, військові та волонтери.
27 травня на засіданні комісії розглядали правки до проєкту акту службового розслідування. Втім, засідання майже одразу переросло у конфлікт між представниками Департаменту охорони здоровʼя та військовими, ветеранами і волонтерами у складі комісії.
Напруга виникла ще на початку зустрічі, коли представники ДОЗ попросили ветеранів та представників громадськості залишити кабінет, заявивши, що "це не громадське слухання".
Після суперечки представник Мінветеранів, ветеран Олег Симороз та волонтерка Оксана Корчинська наполягли на присутності журналістів і ветеранів, які, зокрема, колись лікувалися в закладі.
"Причина, чому сьогодні запрошений зокрема я, як представник Міністерства у справах ветеранів, – це побоювання членів комісії та ініціаторів процесу, що рішення буде або упередженим, або не таким, що задовольняє саму потребу, яка спричинила створення комісії", – заявив представник Мінветеранів.
Після цього засідання продовжили у відкритому форматі.
У проєкті акту, який склали представники ДОЗ у комісії, підтвердили численні порушення – наприклад, докази того, що частину ліків, зокрема знеболювальні, поранені купували самостійно.
Також комісія виявила проблеми з веденням медичної документації та заявила про недостатній контроль з боку керівництва лікарні за процесом лікування.
"На думку комісії, питання стандартів надання медичної допомоги у частині роботи з болем, зокрема фантомним, потребує вирішення на державному рівні", – йдеться в акті.
Серед інших проблем – нестача медперсоналу, недостатнє забезпечення медикаментами та незадовільний стан операційного блоку.
У підсумку акту представники ДОЗ рекомендували лікарні:
- визначити відповідального за роботу з військовими;
- проаналізувати смертність серед військовослужбовців;
- забезпечити лікарню необхідними медикаментами;
- сформувати резерв перев'язувальних матеріалів;
- привести ведення документації у відповідність до вимог МОЗ.
Окремо комісія просить передати документи щодо благодійної допомоги та чеки на ліки на аналіз Державній аудиторській службі.
Також керівництву рекомендували "вжити заходів для проведення капітального ремонту операційного блоку та відділення інтенсивної терапії нейрохірургічного профілю".
Втім, інші члени комісії, які не входять до ДОЗ, відмовилися підписувати такий проєкт акту – зокрема волонтерка Оксана Корчинська, ветеран Олег Симороз та керівниця патронатної служби 3-ї ОШБр Олена Толкачова.
За словами Олега Симороза, в акті фактично не прописують жодної відповідальності для керівництва лікарні та не описують усіх проблем, про які відомо ветерану й іншим членам комісії.
"Ви написали максимально розмазану частину стосовно відповідальності, а як називається наше службове розслідування? Стосовно діяльності директора Київської лікарні швидкої допомоги. В контексті діяльності цього пана у вас написано: "рекомендувати, звернути увагу". Чудова відповідальність", – обурився Симороз.
Ветеран подав до проєкту акту свої пропозиції:
- визнати директора лікарні швидкої допомоги Віктора Дороша відповідальним за систематичне невиконання умов трудового контракту та грубі порушення прав пацієнтів;
- оголосити догану за ситуацію 9 січня 2026 року, коли лікарня залишилася без резервного живлення;
- оголосити догану за неналежну співпрацю з військовими службами супроводу;
- звільнити директора за систематичні порушення в організації роботи лікарні;
- передати матеріали розслідування правоохоронцям;
- винести результати розслідування на розгляд Київради.
Натомість у ДОЗ під час засідання комісії відповідали, що діятимуть відповідно до чинного законодавства. Потім очільниця ДОЗ Тетяна Мостепан зауважила, що "відповідати мають усі".
"Я вважаю, що не може бути так: зняли одного, поставили іншого – і все запрацює. Так воно не працює. Кожне порушення має ім'я і прізвище. Кожен повинен нести відповідальність: медсестра, яка зробила списання, завідувач, у відділенні якого це відбувалося, керівник, який веде облік препаратів.
Тобто я завжди дивлюся на системність роботи, а не на те, хто хороший, хто поганий. Хоча я завжди кажу, що медицина і медики заслуговують на авторитет і підтримку, тому що зараз ці люди роблять неймовірні речі в надзвичайно складних умовах. Але кожен має розуміти свою відповідальність і знати, що незалежно від того, будуть міняти директора чи ні, відповідальність нестиме кожен відповідно до своїх посадових обов'язків", – сказала Мостепан.
Оксана Корчинська звинуватила посадовицю у розмиванні відповідальності – мовляв, хиби директора спробують перекласти на рядових працівників.
Керівниця "Янголів Трійки" Олена Толкачова також сказала, що почати варто зі звільнення керівника.
Ветеран Олег Симороз вважає, що процес намагаються затягнути, бо Дорош нібито намагається виграти час, щоб "ходити до депутатів".
Тата Кеплер додала, що все це обговорення відбувається через розпач присутніх.
"Мені здається, що треба змінювати дуже багато – фактично всю систему, а не лише одного керівника. Бо так не може бути.
Лікарня, яку роками в Києві серед медиків, медичних волонтерів і навіть поранених називають "фабрикою смерті" – це соромно. Спитайте будь-кого в Києві, де "фабрика смерті", – усі скажуть, що це саме ця лікарня.
Я не розумію, чому ми маємо писати таку кількість листів і вмовляти систему працювати так, як вона повинна працювати", – сказала волонтерка.
Зрештою, ДОЗ пообіцяв упродовж одного дня долучити до акту всі зауваження та додаткові матеріали, зокрема від Тати Кеплер та лікарки-анестезіологині.
Після цього Віктор Дорош має надати письмове пояснення до акту, а результати роботи комісії мають представити Київраді. Лише тоді ДОЗ зможе достроково розірвати контракт із директором, якщо ухвалять таке рішення.
"Керівник має дати абсолютно всі пояснення на всі поставлені питання, тому що моя позиція тут абсолютно проста: все має бути виключно в рамках чинного законодавства", – каже очільниця ДОЗ Тетяна Мостепан.
Сам Віктор Дорош наразі не коментує роботу комісії: від спілкування з "УП. Життя" він відмовився.
Олена Барсукова, Анна Коваленко, "Українська правда. Життя"
