Мовна ситуація покращується: Кремінь розповів, скільки скарг отримав від українців за 2024 рік
У 2024 році Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав понад 2,3 тисячі звернень про порушення мовного закону.
Минулорічний показник виявився на 37% меншим, ніж у 2023 році (3,6 тисячі), і на 19% меншим, ніж у 2022-му (2,8 тисячі), повідомив мовний омбудсмен.
"Хоч і зменшилась кількість звернень, йдеться не про зниження уваги громадян до мовних прав, а про поступове покращення мовної ситуації в Україні. Зважаючи на виявлені факти порушень у сфері інтернету, обслуговуванні та вивісках, кількість накладених на порушників санкцій зростає", – написав Кремінь.
Протягом 2024 року 54 людини звернулося до омбудсмена з проханням надати роз’яснення щодо норм і положень мовного законодавства.
Зокрема, це стосувалося правил використання української мови в офіційних документах, у сфері обслуговування, освіти, медіа, а також правопису.
"Левова частка скарг (29% або 671 скарга) – щодо відсутності української версії веб-сайтів або завантаження за замовчуванням російськомовної версії за наявності українськомовної.
Хоча, якщо порівнювати з 2023 роком, то кількість звернень громадян щодо порушень у сфері інтернету зменшилась: у 2023 надійшло 992 таких скарги", – зазначив Тарас Кремінь.
Найбільше порушень стосувалися:
- відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсайтів – 671;
- мови обслуговування – 367;
- мови зовнішньої реклами та вивісок – 325;
- сфери освіти – 165;
- інформації про товари та послуги – 131;
- сфери охорони здоров’я – 109;сфери медіа – 91.
Також у 2024 році омбудсмен отримав 72 звернення (3%) про порушення мовного закону посадовцями місцевого самоврядування, зокрема депутатами місцевих рад.
Скарги стосувалися недотримання мовного законодавства в офіційному спілкуванні, а також публічних виступів або коментарів для медіа.
"Регіональна мовна політика потребує більшої уваги з боку органів влади", – прокоментував Кремінь.
Найбільше повідомлень про порушення мовного закону зафіксували у Києві (902), Одеській області (429) та на Харківщині (191).
Також у рейтингу "порушників" опинилися:
- Дніпропетровська (177);
- Київська (96);
- Запорізька (50);
- Миколаївська (44);
- Полтавська (36);
- Львівська (34);
- Чернігівська (30);
- та Житомирська (29) області.
За словами Уповноваженого, проблеми з дотриманням закону існують по всій Україні, але найбільше – в столиці та великих містах.
"Це вказує на необхідність посилення контролю за його виконанням Закону. Саме тому місцева влада повинна бути максимально дієвою. Нагадаю, що в Києві, з якого надійшло 39% (а у 2023 році – 36%) від загальної кількості звернень, досі немає повноцінної мовної програми", – зауважив Тарас Кремінь.
Нагадаємо, раніше Тарас Кремінь заявив, що українізація сповільнилася, та розповів про завдання на 2025 рік.
