Не алкоголь чи наркотики: опитування показало основні причини бездомності в Україні

В Україні 40% бездомних людей – внутрішньо переміщені особи (ВПО). Майже половина (46%) українців, які опинилися на вулиці, не мають житла через бойові дії або окупацію.

Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна група "Рейтинг" спільно з благодійним фондом "Деполь Україна" й Інститутом демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАНУ.

Хоча 70% українців пов'язують бездомність із залежностями, більшість людей без постійного житла не стикалися з неконтрольованою тягою до алкоголю чи наркотиків, а 86% – хочуть змінити життя на краще.

Найбільшими їхніми потребами є постійне житло, робота та медична допомога.

Скільки в Україні бездомних людей та які основні причини втрати житла?

Дослідження показало, що в Україні може бути від 57 до 121 тисячі бездомних людей – це лише п'ята або десята частина від офіційних даних Міністерства соціальної політики. Якщо брати до уваги той факт, що не всі з них відвідують заклади для бездомних, кількість українців без постійного житла може налічувати понад 1 мільйон.

Серед бездомних переважають чоловіки (69%), а найчисельнішою віковою групою є люди від 41 до 59 років (46%). Більш ніж половина з них (69%) не мають житла більше двох років.

Серед вразливих груп людей найчастіше постійного житла не мають:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО) – 40%;
• люди з інвалідністю (33%);
• одинокі люди похилого віку (28%).

При цьому фахівці кажуть, що ветерани суттєво більше почали звертатися у заклади для бездомних, а по зовнішньому вигляду важко визначити, що ВПО не мають домівки.

"Експерти звертають увагу на розмитість меж між "новими" та "традиційними" бездомними: люди, які втратили житло через війну, ззовні вже не відрізняються від решти населення, що ускладнює як їхню ідентифікацію, так і суспільне сприйняття проблеми", – йдеться в дослідженні.

Основними причинами втрати постійного житла стали:

• воєнні дії або окупація – 46%;
• конфлікт у родині або розрив стосунків – 22%;
• наслідок шахрайства з нерухомістю – 12%.

Який стан здоров'я бездомних українців та скільки з них має роботу?

Більше половини бездомних (59%) називають свій стан здоров'я поганим або дуже поганим, а значна частина з них (60%) сплять у притулках.

86% бездомних хочуть отримати допомогу для повернення до стабільного життя. 58% опитаних кажуть про готовність заради соціального житла дотримуватися жорстких умов як-от сплачувати оренду, працевлаштуватися і зазнавати контролю соцслужб).

Попри поширену думку, 63% з них ніколи не стикалися з алкогольною залежністю, а 92% – з наркотичною. На думку експертів, ця хвороба для більшості бездомних є наслідком, а не причиною бездомності, або розвивається паралельно зі складними життєвими обставинами.

Більшість респондентів (78%) зізналися, що не мають роботи, а кожен п'ятий (22%) працює тимчасово або постійно. Здебільшого бездомні займаються збором та сортуванням вторинної сировними, прибиранням територій, допомогою по господарству або працюють охоронцями чи сторожами.

Як населення ставиться до проблеми бездомності?

Хоча абсолютна більшість (89%) опитаних українців називають бездомних повноправними членами суспільства, лише 14% оцінюють реальне суспільне ставлення до них як позитивне.

"Експертні інтерв'ю підтверджують, що прихована стигматизація виявляється насамперед в інституційних практиках: працівники державних служб і медичних закладів нерідко відмовляють бездомним у допомозі або обслуговують їх за залишковим принципом через неохайний зовнішній вигляд, специфічний запах або нездатність орієнтуватися в бюрократичних процедурах", – додали автори опитування.

Відповідальність за розв'язання проблеми бездомності здебільшого покладають на місцеву (39%) та центральну (38%) владу.

Опитування провели у квітні 2026 року в декілька етапів. До оцінки масштабів бездомності фахівці провели особисте формалізоване інтерв'ю для 1090 бездомних людей віком від 18 років, які проживають у Києві, Одесі, Харкові та Львові. Ще 260 бездомних узяли участь в опитуванні.

Респондентів обирали серед тих, хто відвідує спеціальні заклади, зокрема центри надання послуг та точки годування.

Респондентами стали 1200 людей віком від 18 років, які проживають в усіх областях, крім тимчасово окупованих, та де на момент дослідження був відсутність українських мобільний зв'язок.

Учасників опитували методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів.

В експертному опитуванні методом глибинних напівструктурованих інтерв'ю взяли участь десять працівників адміністративних установ, які надають допомогу бездомним.