Рекорд із 1990-х: ООН підрахувала, скільки жінок живуть біля зони бойових дій
У 2024 році 676 мільйонів жінок жили в зоні збройних конфліктів – за даними Організації Обʼєднаних Націй, це рекордний показник із 1990-х років.
Про це UN Women повідомили у "Gender snapshot 2025" – звіті про становище жінок у різних сферах життя, зокрема у політиці, медицині, освіті тощо.
Результати звіту UN Women "Gender Snapshot 2025"
Кількість конфліктів у світі найбільша за останні десятиліття. У 2024 році 676 мільйонів жінок жили в межах 50 кілометрів від зони бойових дій.
"Світ переживає більше активних конфліктів, ніж будь-коли в новітній історії. Кількість збройних конфліктів за участі держав зросла до 61 у 2024 році проти 59 у 2023-му. Це призвело до вимушеного переміщення 123,2 млн осіб – на 7 млн більше, ніж у 2023 році.
Кількість загиблих приблизно вчетверо перевищує рівень попереднього дворіччя. Серед убитих жінок 7 із 10 загинули лише в Газі", – кажуть в ООН.
Жінки становлять більшість постраждалих у багатьох конфліктах, і сексуальне насильство у воєнних зонах різко зросло.
"Конфлікти загострюють ґендерно зумовлене насильство, особливо щодо жінок і дівчат. У 2024 році сексуальне насильство в зонах конфлікту різко зросло – на чверть у порівнянні з попереднім роком; жінки й дівчата становили 92% постраждалих", – йдеться у звіті.
Частка жінок, що живуть у крайній бідності, з 2020 року тримається близько 10%. Якщо тенденції збережуться, у 2030 році 351 мільйон жінок і дівчат житимуть у злиднях.
Для скорочення цього показника потрібні інвестиції, інакше рівень бідності серед жінок становитиме 9,2% у 2025 році та 7,2% у 2050-му, кажуть в ООН.
Майже 64 мільйони жінок дорослого віку відчувають нестачу їжі. Анемія серед жінок віком 15-49 років зросте до 31,1% у 2025 році та до 33% у 2030-му.
Дівчата загалом перевершили хлопців у відвідуваності школи, проте у середній школі дівчата відстають у країнах Африки та Азії. У 65 із 70 країн жінки частіше стають учителями, ніж директорами шкіл.
За останні п’ять років було ухвалено 99 правових реформ проти дискримінації. Але станом на 2025 рік жінки займають лише 27,2% парламентських місць.
У 102 країнах ніколи не було жінки-глави держави. У світі жінки займають 30% керівних посад, але темпи зростання цього показника залишаються дуже повільними.
27,6% жіночих робочих місць перебувають під загрозою через автоматизацію, тоді як серед чоловіків таких робочих місць – 21,1%.
Дослідження показують, що у школах, де директорами є жінки, учні мають кращі результати з читання та математики, але керівні посади в освіті все ще здебільшого займають чоловіки.
У 61 країні закони досі забороняють жінкам виконувати певні види робіт.
70% чоловіків користуються інтернетом проти 65% жінок. У бідних країнах цей розрив ще більший.
До 2050 року подолання цифрового розриву може принести користь 343 мільйонам жінок, зокрема 176 мільйонам в Африці, та додати 1,5 трильйона доларів у світову економіку.
Автори "Gender snapshot 2025" попереджають: якщо нинішні тенденції збережуться, то у 2030 році у світі 351 мільйон жінок і дівчат залишатимуться в умовах крайньої бідності, а цілі сталого розвитку (зокрема досягнення гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчат) не буде досягнуто.
Водночас в ООН кажуть: якщо інвестувати хоча б в одну конкретну дію з подолання цифрового гендерного розриву, користь отримають 343,5 мільйона жінок і дівчат у світі, 30 мільйонів жінок вийдуть із бідності, а глобальний ВВП зросте на 1,5 трильйона доларів США до 2030 року.