"Пазл" із двох епох: у Бельгії розкрили таємницю скелета, що вразив науковців
Бельгійські науковці зʼясували, що унікальний скелет, знайдений у галло-римській гробниці в 1970-х, складається з кісток кількох людей.
Скелет виявився "пазлом" із кісток 7 людей, причому найстаріші кістки були на тисячі років старші за наймолодші.
Про це заявили вчені Брюссельського вільного університету (VUB), повідомляють The Brussels Times та VRT, мовник фламандської спільноти у Бельгії.
"Я не люблю претендувати на сенсацію, але, наскільки я знаю, це перший випадок [у світі], коли знаходять щось подібне", – каже провідна авторка дослідження і керівниця остеоархеологічної лабораторії Барбара Веселка.
Археологи вперше виявили скелет у галло-римській гробниці в селі Поммерюль провінції Ено. Кістки лежали серед попелу і кремованих людських останків.
50 років потому команда дослідників VUB вирішила дослідити знахідку. І не могла повірити власним очам.
Одні кістки були більш пошкоджені, ніж інші, а хребці не підходили один до одного. Деякі з них явно належали дорослій людині, а інші – дитині чи підлітку.
"Ми зосередилися на кремованих рештках, але я все-таки вирішила спершу глянути на цей скелет. І я рада, що зробила це! Ого, подумала я, тут відбувається щось особливе. Ці кістки, схоже, не підходять одна до одної", – каже Барбара Веселка.
Вуглецеве датування та генетичний аналіз підтвердили підозру вчених. Кістки скелета не лише належали щонайменше сімом різним людям, які не були родичами, а й мали величезний розрив у часі.
Найстаріші кістки датувалися неолітичним періодом і, ймовірно, належали комусь із перших західнонімецьких фермерів, що жили на кордоні з Нідерландами близько 3100 року до нашої ери.
Водночас череп, який був "наймолодшим" у цій композиції, датується галло-римським періодом. Науковці виявили, що померлий був родичем двох малюків, – хлопчика і дівчинки – які були поховані за 120 кілометрів в іншій галло-римській гробниці у Тонгерені.
Найімовірніше, це троє рідних братів і сестер, адже генетичний аналіз показав, що вони мають одних батьків.
Раніше у світі знаходили три складних скелети: дві шотландські знахідки з пізнього неоліту та одну єгипетську мумію з римського періоду. Але між цими кістками не було такого великого часового розриву.
Сам факт наявності різних кісток у скелеті не шокує вчених, адже люди неоліту могли збирати скелети, використовуючи кістки різних людей.
"Люди неоліту багато чого робили зі скелетами. Вони з'єднували кістки разом, розрубували, обробляли", – каже Барбара.
За словами дослідниці, це міг бути ритуал об'єднання різних племен чи родин. Але вчених турбує основне запитання: звідки взявся римський череп?
Барбара Веселка припускає, що якісь галло-римляни могли натрапити на неолітичний скелет під час ритуалу кремації або навмисно проникнути в могилу.
Ймовірно, вони помітили відсутність черепа й "відремонтували" скелет новим черепом, перш ніж знову запечатати могилу.
На користь цієї гіпотези свідчить ще одна знахідка з тієї ж гробниці – галло-римська шпилька, що могла бути поховальним даром.
"У цьому є сенс. Ми знаємо, що римляни вважали своїх померлих невіддільною частиною суспільства. Але у нас також немає джерел того часу, які б описували такий звичай", – додає дослідниця.
Нагадаємо, раніше у Великій Британії дослідили скелет кочівника, який жив 2 тисячі років тому.
