У Хотинській фортеці знову обвалилася частина стіни: яка причина й коли почнуть відновлення
У Хотинській фортеці на Чернігівщині вчергове обвалилася частина стіни, яка почала руйнуватися наприкінці квітня 2026 року. Це було очікуваним, адже після минулого разу зубці муру втратили опору на цій ділянці.
Відновлення пам'ятки XIII століття розпочнуть після завершення всіх обстежень і погодження проєкту, повідомила директорка заповідника Єлизавета Буйновська "Суспільному. Чернівці".
Перший частковий обвал великої стіни Хотинської фортеці стався навесні. Тоді мер міста Андрій Дранчук заявив, що пошкодження "дуже суттєві", а ймовірними причинами інциденту фахівці називали сильні морози, обміління Дністра та російські обстріли.
За словами Буйновської, повторний обвал був прогнозованим, адже після першого зубці муру фактично залишилися без опори. Запобігти цьому могли б аварійні роботи, але без затвердженого плану та погоджень їх не могли провести.
"Це пам'ятка національного значення. Ми не можемо просто втрутитися в конструкцію без відповідних рішень. Крім того, йдеться про безпеку людей, які мали б виконувати такі роботи", – додала очільниця заповідника.
Обвал оглядали члени виїзних комісій за участі представників Міністерства культури, реставраторів, конструкторів та інженерів. Фахівці погодилися, що через розташування стіни відновити ділянку буде технічно складно.
Мур спорудили на стрімкому схилі каньйону, де не вийде використати звичайні будівельні конструкції. Наразі у фортеці проводять передпроєктні дослідження – експерти здійснюють 3D-сканування споруди й георадарне обстеження території, щоб виявити можливі порожнини та особливості ґрунтів.
"Йдеться не про те, що роботи затягували. Щоб розпочати реставрацію, потрібно провести повний комплекс досліджень і підготувати якісну проєктну документацію. Це надзвичайно складний об'єкт", – зазначає Буйновська.
Крім того, адміністрація заповідника планує розв'язати проблему водовідведення. За історичними джерелами, раніше фортеця мала дренажну систему, яку засипали під час перебудов. Через це опади можуть накопичуватися в окремих ділянках і впливати на стан стін.
Для реставрації розробляють проєктно-кошторисну документацію, яка має охопити відновлення всієї пошкодженої сторони – від південно-західної до північної башти разом із комендантською вежею.
Загальна вартість робіт стане відомою після завершення проєктування. До фінансування реставрації планують залучити міжнародних донорів і меценатів.
"Ми хочемо не просто підготувати документи, а знайти рішення, яке реально збереже пам'ятку на багато років. Саме тому всі дослідження мають бути максимально точними", – наголошує Буйновська.
