Олені, козулі та лисиці: фотопастки "спіймали" звірів, що повертаються на відновлені луки Карпат

У Карпатах дикі тварини активно повертаються на післялісові луки, понад 2,4 гектара яких природоохоронці відновили у 2024 році.

Фотопастки зафіксували, як відновлені території освоюють олені, козулі та лисиці. Це свідчить про ефективність заходів і важливість збереження відкритих ландшафтів у горах, розповіли у WWF-Україна.

Післялісові луки (відомі як царинки, а у високогір'ї – полонини) – це напівприродні оселища, що відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття, підтримці екологічної сполучності гірських ландшафтів і забезпечують вільну міграцію диких тварин.

За словами природозахисників, для Карпатського регіону післялісові луки мають особливе значення. Зокрема, вони є критично важливими оселищами для багатьох видів рослин і тварин.

У структурі ландшафту вони виконують роль "екологічних острівків" – відкритих ділянок, що перфорують суцільні лісові масиви та полегшують міграцію нелісових видів.

"Це відкриті або напіввідкриті території у суцільних лісових масивах, які протягом десятиліть підтримувалися завдяки традиційному господарюванню: сінокосінню та випасу худоби.

Однак із занепадом такої діяльності розпочався процес деградації цих територій – вони масово заростають чагарниками та самосівом, втрачаючи свою природну цінність", – пояснювали у WWF-Україна.

Для відновлення обрали чотири ділянки загальною площею понад 2,4 га, розташовані в межах ключових екологічних коридорів Українських Карпат – Мармароського масиву та Свидовця. Усі території входять до складу Карпатського біосферного заповідника, мають високий рівень охорони та зазнають мінімального впливу людини, зокрема через близькість до кордону з Румунією.

Ділянки є колишніми сіножатями та луками, які були покинуті понад 20 років тому й зазнали демутаційного впливу. Водночас це робить їх придатними для відновлення за допомогою традиційних методів господарювання.

Зокрема, Квасний – колишня сіножать у Мармароському коридорі, Радомир – лука поблизу українсько-румунського кордону, Маслокрут – закинуте пасовище, де закладено дикий плодовий сад, Буркут – колишні присадибні луки зі здичавілими плодовими деревами.

Ділянки Квасний і Радомир розташовані в Мармароському міграційному коридорі, а Буркут – у Свидовецькому. Перші три території розташовані безпосередньо біля кордону з Румунією, де спостерігається висока щільність великих хижаків і водночас діє суворий прикордонний режим, що суттєво зменшує тиск людини на них.

Ділянка Буркут розташована на території колишніх навколосадибних господарств, покинутих наприкінці 1990-х років. Тут збереглися луки з поодинокими здичавілими плодовими деревами (яблуні, сливи), які періодично відвідують ведмеді, особливо восени.

Роботи з відновлення реалізував Карпатський біосферний заповідник за підтримки WWF-Україна та ГО "РахівЕкоТур" в межах міжнародного проєкту ForestConnect, спрямованого на збереження міграційних коридорів диких тварин у Балкансько-Карпатсько-Динарському регіоні.