Сотні дзвінків, погрози і доставка секс-іграшок: у Києві понад 50 жінок потерпають від сталкера і кажуть, що поліція бездіє
У травні 2026 року десятки жінок почали масово публікувати в Threads схожі історії, як роками потерпають від навʼязливих дзвінків, привітань із днем народження, спроб зламати акаунти, сексуалізованих образ чи фейкових доставок.
Вони стверджують, що один і той самий чоловік на імʼя Віктор переслідує щонайменше 55 жінок і дівчат, зокрема тих, які були неповнолітні на момент знайомства (14 та 15 років). Одна з постраждалих говорила, що потерпає від сталкера ще приблизно з 2012 року.
"Я натрапила на нього ще у 2021 році, і потім мені було страшно [пересуватися] Києвом. Ми з ним ніколи нікуди не ходили, але він виносив мозок повідомленнями в Telegram. Він дуже наполягав, щоб я пішла з ним до закинутого театру о 20:00 у -10 °C морозу, постійно телефонував мені з різних номерів – бувало, по 15-20 разів поспіль.
Блокування не допомагали. Потім ще три роки писав, дзвонив і вітав із днем народження. Після нього я чотири роки не хотіла ні з ким знайомитися, бо просто боялася", – написала користувачка Анна М.
"І мене переслідує вже 6 років. На кожен День народження я отримую погрози. Його головний аргумент – це "ти дала мені номер, ти мені винна, ти вже на все погодилась"… Кидав мені фото вікон, де я працюю/живу, обривав телефон", – також розповіла Тетяна Є.
Жінки поступово почали знаходити одна одну й виявили, що сценарії повторюються.
Все починається з випадкового знайомства на вулиці (переважно у Соломʼянському районі, на Чоколівському бульварі та Шулявці), у метро або біля різних вишів – Київського авіаційного інституту, КПІ, КНЕУ, КНУБА, КНЛУ, КНУ імені Шевченка чи Університету імені Грінченка.
Далі йдуть нав'язливі дзвінки і привітання з днем народження, переважно з акаунтів "Єдро Атома Гелія", "Альфа-Частинка" або "Проксіма Кєнтавра", хоча чоловік, імовірно, періодично змінює нікнейми.
"Я вже писала на нього заяву в поліцію 5.08.2026 в Дарницькому районі, він сталкерить мене років 7-8. В цьому році зіпсував день народження, бо намагався зайти в мій моно/замовляв на мене доставки, і це відбувалось до ночі, поки я не змінила номер", – ділиться Марія Письменна.
"Дівчата, і я знаю його. Він познайомився зі мною у 22-му році, працював у Glovo. Так само все випитував у мене: хто я, де я, чим займаюся. Потім кожного року вітав із днем народження в Telegram. Нік той самий – "Єдро Атома Гелія".
Я його заблокувала. Він так само питав, чому заблокувала. Потім якось подзвонив через 4 роки. Кажу: "Заміж вийшла, не дзвони", – також згадує Аліна Л.
Коли жінки блокують співрозмовника – він вимагає розблокувати акаунти і вдається до спам-атак. Інколи публікує у мережі приватну інформацію жінки, якщо надто розсердиться.
"Попереджаю останній раз: якщо мій акаунт не розблокують, я публікую всі щедро надані мені персональні дані (…) ДЕ захочу, у т.ч. в даркнеті. Після цього вже можете до мене не звертатись. Будуть вас скамити, шантажувати, красти гроші з карток – я тут вже ні до чого, і не мої проблеми!" – писав одній із постраждалих невідомий акаунт. Жінка вважає, що це був Віктор.
Найчастіше чоловік пише і телефонує жінкам у їхні дні народження, надсилаючи один і той самий текст:
З Днем НАРодження вітАю!
ЗДОРОВʼЯ, РАДОСТі бАЖАЮ,
І щоб жилА ти багато літ
Без сліз, без горя та без бід!
За словами постраждалих, він зберігає велике досьє з їхніми персональними даними: адресами, місцями навчання, зростом, номерами телефонів, акаунтами в соцмережах та іншою інформацією, яку йому вдається отримати під час знайомства або знайти самостійно.
Дізнавшись адресу, чоловік оформлює на жінок доставки з післяплатою. Наприклад, на адресу Марії Д. сталкер замовив побутову техніку вартістю близько 10 тисяч гривень, а власниці манікюрного салону Анжелі – різноманітні товари на суму понад 100 тисяч грн.
Щонайменше одна дівчина заявила, що сталкер реєстрував її на каналі для знайомств, оприлюднивши її номер телефону, а також надсилав сексуалізовані повідомлення з фейкового акаунту.
Деяких жінок сталкер знімав на боді-камеру під час знайомства, а потім надсилав їм відео. Ще деяким – пропонував прогулянки закинутими катакомбами біля Зеленого театру в центрі Києва.
"Було це ще в період ковіду. Дехто ходив у масках, і от він підійшов до мене з подругою познайомитися. Був у масці, ну, типу, начебто й нічого. Поговорили ми на лавці, обмінялися телеграмами (…)
Я таки пішла з ним гуляти на Зелений театр. І от там почалося вже дещо кріпове: він розповідав, що займався реагентами для наркотиків. Намагався дуже люб'язно запросити мене в катакомби", – пише Наталія К.
Ще одна з постраждалих поділилася з "УП. Життя" аудіозаписом розмови з Віктором, у якій вона просить чоловіка не дзвонити їй з різних номерів та запитує "Тобі нема з ким поговорити?". Він відповідає, що хоче поговорити саме з нею.
Попри те, що мінімум четверо постраждалих зверталися до правоохоронців, ефективної реакції від поліції вони не отримали. Жінки також намагалися зв'язатися з родиною Віктора – писали його матері, однак відповіді не було.
Постраждалі створили петицію на сайті Верховної Ради з проханням запровадити кримінальну відповідальність за сталкінг та активно поширюють її в соцмережах.
Сам чоловік усі звинувачення відкидає та заявляє, що став жертвою кампанії з дискредитації та публічного булінгу.
Що відомо про київського сталкера, чому постраждалі роками не можуть домогтися захисту та що про цю справу кажуть правоохоронці й правозахисники – з'ясовувала "УП. Життя".
"Він надсилав секс-іграшки і товари для собак". Історії жінок, які постраждали від сталкінгу
Марія
Марія вперше зустріла Віктора у 2021 році на зупинці біля Національного авіаційного університету (зараз КАІ). Вона поспішала на роботу, коли чоловік на велосипеді ледь не наїхав на неї, а потім наполегливо почав знайомитися.
"Він мені одразу не сподобався. Я зрозуміла, що ніякого спілкування не буде", – згадує жінка.
Попри це, Марія дала йому свій номер телефону. Каже, що поспішала й подумала: простіше дати номер, а потім заблокувати. Крім того, "випадковий" наїзд велосипеда збив її з пантелику.
Поки Марія доїхала до роботи, Віктор уже кілька разів подзвонив і написав. Дівчина заблокувала його і на певний час забула про цю історію.
Але наступного року, у 2022-му, на день народження вона отримала повідомлення з акаунта під назвою "Єдро Атома Гелія", що найімовірніше належить Віктору. У листуванні чоловік нагадав, де й коли вони познайомилися.
"Маріє, привіт, ми з тобою познайомилися такого-то числа, в такій-то годині, ти охоче дала мені свій номер телефону і сказала, що навчаєшся там-то", – переказує вона його повідомлення.
Після цього невідомий подзвонив дівчині та почав зачитувати вірш-привітання. Коли Марія запитала, хто це, він знову почав детально нагадувати обставини знайомства. Дівчина попросила не телефонувати їй більше.
Влітку 2022 року Марія знову побачила Віктора в метро. Тоді він знайомився із 17-річною дівчиною та, зокрема, запитував її про зріст.
Марія впізнала "давнього знайомого". Коли він відійшов, вона підійшла до дівчини й запитала, чи та дала йому номер телефону. Дівчина відповіла, що дала, але планує заблокувати.
"Я подумала – "угу, заблокуєте". Не знаю, що з цією дівчиною, чи він її тероризує", – каже Марія.
Наприкінці 2022 року дівчина переїхала до Польщі та сподівалася, що сталкер забуде про неї. Однак у 2023 році чоловік знову зателефонував їй на день народження.
Цього разу Марія розізлилася й сказала, щоб він більше не дзвонив. У відповідь він почав вимагати розблокувати його акаунти.
"Він сказав, що якщо я не розблокую, він поставить на мій телефон автодозвон, і "друзі" телефонуватимуть мені вдень і вночі.
Дійсно, мені почали надходити по 100 дзвінків у секунду. Я нічого не змогла зробити, і мені довелося його розблокувати", – згадує вона.
Після цього Марія написала Віктору, що має його дані й звернеться до кіберполіції. Тоді їй раптом надійшло повідомлення з іншого номера про те, що в поліцію вже зверталися і це нічого не дасть.
У 2024 і 2025 роках переслідувач знову вітав Марію з днем народження. Вона каже, що в ці дні спеціально не вставляла українську SIM-картку в телефон, щоб уберегтися від сталкера. Однак у 2025 році він додзвонився до неї через WhatsApp.
Невдовзі подруга Марії знайшла в Threads дописи інших жінок і переслала їй.
"Я відкрила Threads і була просто в шоці, наскільки це масштабно, скільки постраждалих. Я думала: ну, причепився якийсь. А виявилося, що є історії один в один, а в когось набагато гірше", – каже вона.
Жінки створили спільний чат, де почали збирати докази переслідування. На момент спілкування з "УП. Життя" до нього долучилися 55 жінок, які верифікували себе за допомогою відео. Але всі вони припускають, що фактична кількість постраждалих може бути значно більшою.
Від інших учасниць чату Марія вперше дізналася, що Віктор знімає жінок на боді-камеру під час знайомства. Також, як стверджують жінки, він зберігає інформацію про найменші деталі їхнього життя: зріст, місце знайомства, місце навчання, адреси та інші приватні дані. На думку Марії, він може просто "колекціонувати" дівчат.
"Очевидно, що людина технічно прошарена. Тобто він знає, як робити всі ці автодозвони, авторозсилки, спам. Зрозуміло, що це не робиться вручну, тому що в нього колосальна база дівчат, плюс він веде на них досьє.
Він не схожий на людину, яка не усвідомлює або не контролює свої дії. Він дуже раціональний", – говорить Марія.
За 4 роки переслідування дівчина зібрала базу доказів і навіть написала аналітичну статтю про сталкінг, де спробувала описати все, що знає про свого переслідувача. Текст дівчина ще не оприлюднювала, але надала "УП. Життя".
Зараз Марія проживає за кордоном. Але втома від переслідування не відпускає її вже п'ять років.
"Мені був 21 рік, зараз 26. Віктор досі зі мною", – говорить вона.
Деякі постраждалі намагалися подати індивідуальні й колективні заяви, однак, за їхніми словами, звернення так і не були зареєстровані належним чином.
Марія подала заяву з допомогою адвоката, та в поліції її спершу не зареєстрували, бо нібито "не змогли встановити особу" сталкера.
"Ще одна з причин – що немає ознак кримінального правопорушення. Але я зверталась щодо адміністративного правопорушення за ознакою статі", – каже дівчина.
Нещодавно вона подала ще одну заяву. Після цього їй зателефонував Віталій Фігорнюк – заступник начальника відділу поліції №1 Солом'янського управління поліції.
"Він мені каже щось типу "Я багато років живу в Києві і багатьох людей затримую за правопорушення. І буває таке, що я цих людей потім зустрічаю в Одесі, коли я на відпочинку. Так може вони мене теж переслідують? Хіба що з днем народження не вітають".
Питав: "А як ви знаєте, що це та сама людина вас всіх переслідує? З чого ви взяли, що це один і той самий чоловік?" І ще каже: "Я так розумію, ви перебуваєте у Варшаві, то чому ви не звертаєтесь до польської поліції?" Я кажу, тому що Віктор у Києві, як варшавська поліція повинна притягнути його до відповідальності? Він каже: "А як ми повинні притягнути його до відповідальності, якщо ви у Варшаві?" У мене просто стався error, логіка залізобетонна", – обурюється Марія.
Правоохоронець поки що не відповів "УП. Життя" на прохання прокоментувати цей випадок.
Анжела
Анжела перетнулася з Віктором чотири роки тому біля одного з університетів. Чоловік під'їхав до неї на велосипеді та запропонував познайомитися. Під час розмови він назвав дату її народження. Дівчина досі не знає, чи він просто вгадав, чи ретельно готувався до "випадкової" зустрічі.
Після короткого спілкування вони зустрілися ще раз, але Анжела вирішила не продовжувати знайомство.
Упродовж наступних трьох років чоловік щороку телефонував їй у день народження та надсилав привітання. За словами Анжели, після чергового такого дзвінка у 2025 році вона вирішила остаточно заблокувати його в месенджерах. Тоді почалось найінтенсивніше переслідування.
"На другий день він мені подзвонив з іншого номера і спитав, чому я його заблокувала. Після цього телефон почав буквально розриватися від спам-дзвінків", – розповідає жінка.
Невдовзі Анжелі почали надходити повідомлення про спроби входу в банківські застосунки, сервіси таксі та інші акаунти, прив'язані до її номера телефону.
Паралельно фейкові акаунти почали залишати коментарі під дописами в її Telegram-каналі. На деяких профілях були фотографії та імена інших жінок, які також заявляли про переслідування з боку Віктора (отже, насправді ці повідомлення писали не вони).
Переслідування вплинуло і на бізнес Анжели – власний манікюрний салон. За її словами, з різних акаунтів їй погрожували негативними відгуками.
"Почалися погрози, що вони напишуть гнівний відгук. І він дійсно залишив якийсь неправдивий відгук. Перед цим писав мені в особисті, що напише негатив про мій, як він висловився, "г*вносалон", – каже вона.
Одного разу, коли дівчина засиділася на роботі допізна, почула сильний стукіт у вікно салону. Анжела припускає, що це також міг бути її переслідувач.
"Я поверталася додому після роботи й постійно озиралася. Він знав, де я працюю, і мені було страшно", – говорить жінка.
Також на ім'я Анжели оформлювали товари для собак, професійні матеріали для манікюру (одне замовлення їхало аж із Чехії) та продукцію секс-шопів. Жінка переконана, що це робив сталкер.
"Я підрахувала приблизну суму таких замовлень – близько 130 тисяч гривень тільки з секс-шопу", – стверджує постраждала.
Анжела зверталася до кіберполіції та намагалася подати заяву до Національної поліції.
Спочатку вона зателефонувала правоохоронцям, а потім прийшла у відділок особисто. Там, за її словами, їй сказали, що телефонного звернення достатньо і писати заяву не потрібно. Однак пізніше з'ясувалося, що її звернення ніде не зареєстрували.
"Мені у відділку сказали, що не потрібно нічого писати, з вами зв'яжуться, розберуться, все буде добре. Зараз мені кажуть зовсім інше: що вашої заяви немає, бо ви від руки її не написали", – обурюється Анжела.
Дівчина прагне домогтися справедливості, зокрема належної реакції правоохоронців.
"Зараз він може лякати повідомленнями, але ніхто не знає, як він буде діяти через місяць чи через рік", – додає вона.
Лідія
Лідія познайомилася з Віктором близько 8 років тому. Вона поверталася додому, коли помітила незнайомця, який перейшов дорогу й попрямував слідом за нею. Невдовзі він наздогнав її та заговорив.
"У нього часто знайомство починається з фрази: "Привет, отлично выглядишь". Я його так і запам'ятала", – згадує вона.
За словами Лідії, чоловік наполегливо просив номер телефону. Жінка не хотіла його давати, але після кількох хвилин умовлянь погодилася. Наступного дня він почав телефонувати.
"Було близько 70 дзвінків. Потім в якийсь момент я відповіла, а він мовчав", – розповідає вона.
Коли Лідія заблокувала номер, чоловік зв'язався з нею через інший акаунт у Telegram під ніком "Єдро Атома Гелія". Він пояснив, що його нібито помилково блокує сам застосунок, і пообіцяв припинити дзвінки, якщо дівчина його розблокує. Втім, за словами Лідії, переслідування не припинилося.
Чоловік регулярно підходив до неї на вулиці, але щоразу поводився так, ніби бачить вперше.
"Я йому сказала: ти ж до мене вже підходив. Він миттєво змінився в обличчі: "А нагадай, чим усе скінчилося?" – згадує Лідія.
За словами дівчини, Віктор продовжував ставити ті самі запитання про особисте життя й намагався "познайомитися", навіть коли вона просила більше до неї не підходити.
Згодом він почав регулярно нагадувати про себе в день її народження. За словами Лідії, щороку він надсилає однакові привітання, у яких детально описує обставини знайомства і подає їх так, ніби сама жінка була ініціаторкою спілкування.
Навіть після переїзду Лідії за кордон Віктор продовжив телефонувати їй у день народження. Останній дзвінок, за словами жінки, був у травні 2026 року.
За 8 років онлайн-терору страх повністю змінив її повсякденне життя.
"Я тепер вимушена їздити тільки на таксі. Якщо кудись іду, мене зазвичай зустрічають або проводжають", – каже постраждала.
Після того як Лідія побачила Віктора з рюкзаком кур'єра, вона також повністю відмовилася від сервісів доставки.
"З 2019 року я не користувалася доставкою Glovo, бо бачила, що він працює курʼєром", – говорить вона.
Разом з іншими постраждалими Лідія збирає свідчення та готує нові звернення до поліції.
"У нас є дівчата, яких він тероризує з 2012 року. Є дівчата, які погоджувалися піти з ним випити кави. Він відводив їх до Зеленого театру. І вже дві дівчини розповідали, що він пропонував спуститися в катакомби "подивитися на гніздо пташенят". Я не знаю, на що ця людина здатна", – говорить вона.
У відповідь на запит "УП. Життя" компанії Glovo та Bolt повідомили, що Віктор більше не працює у них.
"Ми можемо підтвердити, що ця особа раніше була зареєстрована на платформі Bolt Food як кур'єр. Однак станом на сьогодні він більше не надає послуги на платформі", – повідомив генеральний менеджер Bolt Food в Україні В'ячеслав Левченко.
За його словами, деактивація акаунту курʼєра була пов'язана з тривалою відсутністю активності на платформі та не стосувалася питань безпеки чи поведінки. Та якщо компанія отримує скарги, пов'язані з поведінкою працівника, кожен випадок розглядають окремо і курʼєру можуть обмежити доступ до платформи.
У Glovo також повідомили, що Віктор не працює курʼєром з початку 2026 року, однак це не повʼязано зі звинуваченнями і скарг на нього від клієнтів компанія не отримувала.
Стефанія*
Стефанія перетнулася з Віктором на станції метро. Після короткого знайомства вони сіли в один вагон, де чоловік одразу почав поводитися занадто фамільярно.
"Він сів поруч зі мною, почав одразу тримати мене за руку, якось приобніматися. Чесно, я злякалася", – згадує вона.
Стефанія вийшла з вагона раніше, ніж планувала, і після цього більше не спілкувалася з Віктором. Згодом вона бачила його на території свого університету, а коли він написав їй повідомлення – просто проігнорувала. На кілька років чоловік зник із її життя.
Усе змінилося у 2024 році, коли він несподівано написав їй на день народження з акаунта під назвою "Єдро Атома Гелія". Спочатку Стефанія навіть не зрозуміла, хто це, і просто подякувала за привітання.
За кілька місяців почали надходити нові повідомлення. Невідомий співрозмовник переповідав фрагменти їхнього давнього знайомства, уточнював подробиці про навчання та місце проживання.
"Я зрозуміла, що людина або шукала на мене інформацію, або моніторила мої соцмережі, щоб цю інформацію накопичити", – міркує вона.
Коли Стефанія вирішила заблокувати незнайомця, той запропонував написати на інший акаунт. Там вона побачила фотографію Віктора на аватарці.
Далі все було майже стандартно: дівчина блокувала чоловіка, а він починав телефонний терор у відповідь.
Одного разу її хлопець узяв слухавку й пояснив, що Стефанія не хоче підтримувати спілкування.
"Він просто почав кричати: "Віддай Стефі слухавку!" Це був якийсь дуже неадекватний крик", – згадує постраждала.
У 2025 році сталкер знову привітав Стефанію з днем народження. Дівчина одразу заблокувала його акаунт. Уже вночі їй написав інший профіль із вимогою його розблокувати.
"Там було повідомлення зі змістом: "Якщо ти зараз не розблокуєш, через годину почнуться дзвінки". І дійсно за годину я вскочила з ліжка від того, що мій телефон просто розривався від смс і дзвінків. Начебто в усі мої акаунти намагаються увійти. Приходили коди, повідомлення про спроби авторизації, дзвінки з підтвердженням входу…
Ми й так прокидаємося серед ночі через вибухи й повітряні тривоги. А коли ти ще прокидаєшся від того, що телефон розривається від дзвінків і повідомлень, потім просто не можеш заснути", – каже дівчина.
Нічна спам-атака дуже налякала Стефанію. Наступного ранку вона звернулася до кіберполіції через онлайн-форму.
Правоохоронець зв'язався з нею та пояснив подальший порядок дій, однак надалі, за словами дівчини, ніхто більше не контактував із нею.
"Мені зателефонував дуже ввічливий працівник поліції, запропонував написати заяву в найближчому відділку або чекати, доки зі мною зв'яжуться безпосередньо представники кіберполіції (сам він, схоже, був просто черговим). Я сказала, що почекаю. Далі він порадив дотримуватися базових правил безпеки в інтернеті", – пригадує дівчина.
Стефанія досі бореться з психологічними наслідками онлайн-переслідування: тепер будь-який незнайомий контакт викликає в неї тривогу. Вона почала боятися закритих акаунтів та повідомлень у Telegram від невідомих людей.
Особливо складним для дівчини став день народження.
"Цю дату вже не так сильно хочеться проживати. І точно не хочеться залишатися в цей день самій", – додає постраждала.
Марго
Марго познайомилася зі сталкером у 2021 році в автобусі, коли випадково сіла на вільне місце поруч із ним. Чоловік був у рукавичках, шарфі та з рюкзаком служби доставки Bolt.
Під час поїздки він почав ставити багато особистих запитань: про місце навчання, зріст, номер телефону та сторінки в соцмережах.
"Він ставить запитання і мовчить, чекає на відповідь. Це створює таку некомфортну обстановку, що тобі хочеться просто дати відповідь, щоб він відчепився", – згадує Марго.
Після кількох хвилин розмови вона дала Віктору свій номер телефону, сподіваючись згодом його заблокувати.
Однак чоловік почав регулярно виходити на зв'язок: писав повідомлення, пропонував зустрітись і ще активніше наполягав після відмов або ігнорування.
Дівчина припускає, що сталкер купив інформацію про її адресу та дані ФОП в інтернеті. Так, на її думку, він дізнався і дату її народження.
Щороку Віктор вітав Марго з цим святом і телефонував із нових номерів.
Коли ж дівчина пояснювала, що перебуває у стосунках, сталкер, за її словами, відповідав: "Добре, я тоді перетелефоную ще через пів року, можливо, ти уже розійдешся".
За кілька років після знайомства Віктор підійшов до Маргарити в метро. Саме тоді він випадково показав їй список із даними різних жінок в алфавітному порядку.
"Там було моє прізвище, ім'я, по-батькові, телефон, нік в інстаграмі, домашня адреса, університет, факультет. Все, що він міг запам'ятати з нашої розмови, він туди записав", – каже дівчина.
Під час чергових привітань із днем народження чоловік надсилав дівчині довгі повідомлення, у яких детально відтворював їхню першу зустріч: називав маршрут автобуса, згадував місце навчання, зріст та інші подробиці. Також він наголошував, що Марго нібито сама ініціювала спілкування й "охоче дала номер".
"Навіть той факт, що я сіла поруч із ним в автобусі, він подавав так, ніби я зробила це свідомо, тому що хотіла з ним познайомитися", – розповідає вона.
У 2024 році Марго написала про свій досвід у Threads. Публікація швидко набрала популярність і привернула увагу інших жінок із подібними історіями. Зрештою Марго обʼєднала їх у чаті.
Після цього, за її словами, Віктор почав коментувати її дописи та публікувати її особисті дані. В одному з коментарів він залишив її номер телефону. Тоді Марго дізналася, що таких жінок, як вона, уже десятки, і кількість постійно зростає.
Сама вона до поліції не зверталася, оскільки на момент розголосу вже перебувала за кордоном. Однак навіть попри відстань моральні наслідки переслідування залишилися.
"Я тепер ходжу з газовим балончиком і не беру слухавку з незнайомих номерів, – говорить вона, а після паузи додає: – Якщо вам здається, що щось не так, то вам не здається. У жодному разі не давайте свій номер телефону тільки для того, щоб людина відчепилася".
Що кажуть правоохоронці та сам чоловік
У відповідь на запит "УП. Життя" поліція Києва спершу повідомила, що не знайшла жодної зареєстрованої заяви щодо Віктора.
Згодом заяву подала ще одна постраждала. Відтак у поліції підтвердили, що зареєстрували її, однак про хід розгляду поки що не розповіли.
"УП. Життя" не вдалося додзвонитися до Віктора, щоб дізнатися його версію подій. Проте у коментарі hromadske чоловік заявив, що вся поширена про нього інформація – "недостовірна".
Також нещодавно у Threads з'явився допис, автор якого представився Віктором. Користувач заявив, що інформація про нього, яку оприлюднили жінки, спрямована на завдання шкоди його репутації.
Дописувач поскаржився на цькування, поширення персональних даних без згоди, заклики до заподіяння йому шкоди та анонімні погрози. Згодом ці публікації зникли з Threads.
Журналісту hromadske Віктор також надіслав скріншоти з "погрозами", які чоловіку нібито писав незнайомець під ніком "Віктор Новіков".
Проте наші співрозмовниці впевнені, що це ще одна сторінка сталкера, адже звідти вони також отримували надокучливі повідомлення.
Чому правоохоронна система майже не реагує на сталкінг
Одна з головних проблем полягає у відсутності в українському законодавстві окремої статті, яка б передбачала відповідальність за сталкінг (переслідування), пояснює юристка та керівниця Центру стратегічного судочинства Юрфем Юлія Нікітіна.
Тому постраждалі часто чують від правоохоронців, що ті нічого не можуть зробити доти, доки переслідувач не перейде до фізичного насильства.
За її словами, адвокатам доводиться підбирати інші норми законодавства під кожен конкретний випадок.
"Ми намагаємося жонглювати різними статтями, під які можуть підпадати ті чи інші дії, залежно від конкретної ситуації. І це теж проблема, тому що треба докласти багато зусиль, щоб за іншою статтею притягнути людину до відповідальності", – каже юристка.
Проте відсутність окремої статті не означає, що поліція може просто відмовлятися реагувати на звернення постраждалих.
"Поліція зобов'язана вжити заходів і спробувати притягнути особу до відповідальності за іншими статтями, якщо в законодавстві немає окремої статті за переслідування", – наголошує Нікітіна.
За словами юристки, залежно від обставин справи правоохоронці можуть використовувати різні правові механізми.
Наприклад, якщо йдеться про поширення персональних даних, може застосовуватися стаття 182 Кримінального кодексу про порушення недоторканності приватного життя.
Адміністративна відповідальність передбачена у випадках сексуальних домагань (стаття 173-7 КУпАП) та насильства за ознакою статі (стаття 173-6 КУпАП).
Якщо ж людина поширює інтимні фотографії без згоди постраждалої, такі дії можуть кваліфікуватися за статтею 301 Кримінального кодексу про розповсюдження порнографічних матеріалів.
Універсального механізму боротьби зі сталкінгом в Україні досі немає, попри те, що у 2022 році Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, яка передбачає необхідність законодавчого врегулювання переслідування.
Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №12297, який пропонує, з-поміж усього, запровадити окрему відповідальність за сталкінг. Однак його ще не ухвалили.
"Так само свого часу було із сексуальними домаганнями. Раніше у нас не було такої норми, а з 2024 року вона з'явилася. Тому є надія, що відповідальність за переслідування також буде врегульована", – каже Нікітіна.
Юристка наголошує, що за сталкінг важливо карати. Щонайменше тому, що він рідко обмежується нав'язливими повідомленнями чи телефонними дзвінками.
Постійне переслідування суттєво впливає на психологічний стан постраждалих і може перерости у фізичну ескалацію.
"Це дуже небезпечно для самої постраждалої. Це завдає великої психологічної шкоди, тому що людина перебуває в постійному страху. Вона боїться вийти на вулицю, тому що переслідувач може казати: "Я знаю, де ти живеш, я постійно біля тебе", – говорить Юлія.
За її словами, ситуацію ускладнює те, що далеко не всі постраждалі мають можливість оплатити юридичний супровід.
"По суті, це безвихідь для людини, яка зазнає такого переслідування. Тому дуже важливо мати окрему статтю в законодавстві, щоб можна було притягнути кривдника до відповідальності", – пояснює юристка.
Що робити, якщо поліція бездіє
Постраждалі часто не знають, що можуть оскаржити бездіяльність правоохоронців.
Та навіть якщо поліціянти відмовляються приймати заяву або переконують, що "нічого не можуть зробити", це не означає, що на цьому можливості захисту закінчуються.
У таких випадках юристка радить звертатися зі скаргою до керівництва відповідного відділку поліції, головного управління Національної поліції області або Офісу Генерального прокурора.
Якщо йдеться про можливе кримінальне правопорушення, правоохоронці мають протягом 24 годин внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо цього не відбувається і заявнику офіційно відмовляють, таке рішення можна оскаржити в суді.
Юлія Нікітіна також радить зберігати всі можливі докази переслідування.
"Потрібно зберігати скріншоти повідомлень, фіксувати місця переслідування, шукати записи камер відеоспостереження, якщо вони є. Будь-який доказ може бути важливим", – каже юристка.
Як сталкінг розслідують у світі
У різних країнах гучні випадки сталкінгу часом ставали поштовхом до змін у законодавстві.
Наприклад, у США одним із переломних кейсів стала трагедія 1989 року. Американець Роберт Джон Бардо три роки переслідував акторку Ребекку Шафер: надсилав листи, найняв детективне агентство, щоб дізнатися її адресу, та відстежував щоденні маршрути.
Зрештою переслідувач приїхав додому до акторки й застрелив її. Тригером стала сексуальна сцена в одному з її фільмів: Бардо звинуватив Ребекку в тому, що вона "втратила невинність". Після трагедії, у 1990 році, Каліфорнія першою у США ухвалила антисталкінгове законодавство.
У штаті Міссурі відповідальність за онлайн-переслідування запровадили у 2008 році – після самогубства 13-річної Меган Маєр, яка зазнавала сталкінгу в соцмережі MySpace. Її сусідка Лорі Дрю створила фейковий акаунт хлопця і тривалий час маніпулювала підліткою через інтернет, а потім схилила до самогубства.
Одразу після смерті Меган прокурори штату Міссурі не висунули Дрю кримінальних обвинувачень, оскільки у законодавстві не було статтей за переслідування в мережі.
Покарати Дрю зрештою взялися прокурори в Лос-Анджелесі, де розташовані сервери MySpace. У листопаді 2008 року кривдницю засудили до 20 років тюрми, а перші зміни у законодавстві Міссурі зʼявились у грудні.
Після тривалої адвокаційної кампанії, присвяченої трагедії Меган Маєр, штат таки розширив закон про гарасмент, включивши до нього кібербулінг і кіберсталкінг.
У країнах Сполученого Королівства найпрогресивнішою в контексті антисталкінгового законодавства була Шотландія, яка запровадила кримінальну відповідальність за сталкінг у 2010 році.
2 роки по тому Англія та Вельс оновили законодавство, розмежувавши звичайний гарасмент і два види сталкінгу. Кримінальну відповідальність запровадили, зокрема, за стеження, постійні дзвінки/повідомлення проти волі чи закидання подарунками, що свідчать про фіксацію на людині.
Ще "важчою" є стаття про сталкінг з небезпечними наслідками, коли внаслідок переслідування потерпілі бояться за своє життя, відчувають тривогу, мусять міняти адреси чи номери. За такі дії з 2017 року кривдник може отримати максимум 10 років тюрми.
Законодавчі зміни, які дозволили б ефективніше реагувати на такі види переслідувань, в Україні також можливі, якщо на це буде політична воля.
Жінки, які постраждали від київського сталкера, вже зареєстрували відповідну петицію та очікують відповіді від Верховної Ради.
Олена Барсукова, Володимир Фомічов, Українська правда. Життя
