Теракт на Хрещатику 24 вересня 1941 року: історик розповів деталі злочину комуністичного режиму

24 вересня 1941 року в рамках тактики "випаленої землі" радянські спецслужби здійснили теракт у Києві – він призвів до знищення понад 200 будівель на Хрещатику та залишив без даху над головою близько 50 тисяч мешканців української столиці.

Про ці страшні події нагадали в КМДА.

Готуючись до відступу перед німецькими військами, комуністи цілеспрямовано мінували ключові об'єкти інфраструктури, житлові будинки та історичні пам'ятки.

"Вони свідомо хотіли масштабних руйнувань, і не лише в Києві – всюди. Замінували центри великих міст, знакові будівлі. Коли відступали, знищували врожай на полях.

З самого початку у радянського режиму була одна тактика – підірвати моральний дух ворога будь-якою ціною, навіть якщо це призводило до руйнувань міст і страждань людей. Окупаційний режим діяв не як уряд, а як машина знищення. Їх не турбувала доля людей чи міст", – пояснює у коментарі для "УП. Життя" історик Віталій Нахманович.

Тоді вогонь знищив близько 200 будівель, серед них – 5 готелів, консерваторію, театри, кінотеатри, бібліотеки, міськраду та численні житлові будинки.

"Весь Хрещатик – з обох боків від вулиці Богдана Хмельницького до Трьохсвятительської – був зруйнований. З боку Бессарабки не залишилось жодної довоєнної будівлі.

Жодна вулиця не уникла масштабних руйнувань. Увесь Хрещатик, як і вулиці довкола, втратили свій історичний вигляд через знищення будівель під час терору", – розповів історик.

Історичний центр міста був майже втрачений. Окрім того, через закладену комуністами вибухівку вибухнув центральний храм Києво-Печерської лаври.

Софію Київську вдалося врятувати завдяки хитрості директора заповідника Олекси Повстенка, який обманув НКВС, заявивши, що в будівлі неможливо розмістити вибухівку через відсутність підземель.

Теракт, спрямований на те, щоб знищити важливі об’єкти інфраструктури столиці, призвів до величезних втрат серед цивільного населення. Близько 50 тисяч киян напередодні зими залишилися без даху над головою.

Німці, які на той час окупували Київ, розмінували деякі будівлі, зокрема Оперний театр та Будинок вчителя, що був колишньою будівлею Центральної Ради.

Однак вибухи на Хрещатику, організовані комуністами, стали приводом для нацистського режиму влаштувати ще один злочин – масові розстріли євреїв у Бабиному Яру, які розпочалися менш ніж за тиждень після теракту.

"Теракт на Хрещатику нацисти використали як привід для виправдання своїх дій, але їхні злочини були заплановані задовго до цих подій. Вони стверджували, що це відплатна акція, але в інших містах, де терактів не було, все відбувалося точно так само: людей збирали, виводили за місто і розстрілювали.

Теракт на Хрещатику став для нацистів пропагандистським трюком, формальною підставою для репресій. Вони заявляли, що карають за вбивство німецьких офіцерів і руйнування міста. Проте навіть без цього теракту нацисти здійснили б ті самі дії. Теракт лише надав їм додаткових аргументів для пропаганди", – зазначає історик.