У Львові заперечили, що діти-ВПО масово не відвідують школи через цькування за мову
У Львові спростували інформацію, нібито 40 тисяч дітей з числа внутрішньо переміщених осіб не відвідують школи міста через цькування за мову.
Раніше такі дані поширювали, посилаючись на висловлювання освітньої експертки Іванни Коберник.
Як повідомив очільник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк, насправді у дитсадках і закладах середньої освіти навчаються лише понад 4600 учнів зі статусом ВПО.
Чи справді діти-ВПО не відвідують школи Львова?
Днями про нібито масовий булінг дітей на мовному ґрунті писали Telegram-канали. У дописах посилалися на інтерв'ю освітньої експертки і співзасновниці громадської організації "Смарт освіта", яку назвали "радницею міністра освіти і науки".
Андрій Закалюк назвав цю інформацією "відвертою брехнею", а цифри – такими, що "не мають нічого спільного з реальністю".
Він зауважив, що загалом у місті проживають близько 12 тисяч дітей зі статусом ВПО віком від 0 до 18 років. При цьому у дитячих садках і школах їх навчається понад 4600. Загалом же у Львові нараховують 87 тисяч учнів.
"Так, конфлікти бувають. Але робити з поодиноких випадків масове явище – це або повна відірваність від реальності, або свідома спроба її спотворити.
І ще одне. Частина дітей справді не відвідує львівські школи – але зовсім не через вигадані масові цькування. Хтось залишається на дистанційному навчанні у своїх школах, щоб не втрачати зв'язок із домом. Комусь потрібен час на психологічну адаптацію. І це нормальні процеси в умовах війни.
Ненормально – вигадувати історії про "системне цькування". Бо давайте чесно: не можуть цькувати в школі тих, хто туди жодного дня не ходив", – написав Закалюк.
Народна депутатка та секретар комітету освіти, науки та інновацій Наталія Піпа зауважила, що багато дітей-ВПО навчаються дистанційно. Як приклад вона навела Житомирщину, де таких школярів – 16 тисяч. Парламентарка натякнула, що причиною такої тенденції не слід вважати мову.
На інформацію, яку почали поширювати в соцмережах, відреагувала і сама Іванна Коберник, яка назвала цитату вирваною з інтерв'ю. Вона пояснила, що при обговоренні кількості школярів, які здобувають освіту дистанційно, посилалася на дані департаменту освіти і науки Львівської ОДА.
Наприкінці 2025 року в інтерв'ю "Твоєму місту" його очільник Олег Паска заявив, що в області проживають 50 тисяч учнів із прифронтових міст, які не відвідують місцеві школи, але навчаються дистанційно.
"На початок року у Львівській області було 50 тисяч учнів, які дистанційно навчаються у своїх школах, ще вісім тисяч навчаються в місцевих школах Львівщини [...]
Дітей, які зазвичай вчаться дистанційно, тримає середовище, друзі, вчителі. В умовах психологічної травми внаслідок війни, коли їхні домівки розбиті, знищені, школа дає дітям психологічну стабільність, позитив", – сказав Олег Паска.
Іванна Коберник заявила, що у ході розмови назвала комплекс причин, чому батьки вимушених переселенців обирають для своїх дітей дистанційне навчання.
"Обговорювали багато незручних болючих питань. Але витягли лише мову", – написала експертка.
Що насправді обговорювала Іванна Коберник на інтерв'ю?
В інтерв'ю Іванна Коберник, яка була радницею міністерок освіти Лілії Гриневич (2016-2019 роки) та Анни Новосад (2019-2020 роки), обговорювала освіту під час війни в Україні, зокрема проблему цькування. Активістка сказала, що країні, як і по всьому світу, булінг серед школярів не зник, але його "сценарії змінюються".
"Із цькуванням стикаються переселенці, тому що [поділ] на "свій-чужий" у дитячому віці досі поширений. Також загострюється історія "сільський-міський", якщо в школі немає певної політики і немає атмосфери, що директор чи вчитель відреагує.
На жаль, є і мовний сценарій також. Цього не можна замовчувати. Нещодавно була інформація по місту Львову – я нагадаю, що там сильні школи.
Боюся помилитися в цифрах, але, думаю, в порядку – ні. Є близько 50 тисяч дітей шкільного віку (серед ВПО – ред.), але умовно менше 10 тисяч ходять у місцеві школи. Інші залишаються навчатися у власних школах онлайн, хоча живуть у відносно безпечному Львові", – сказала освітня експертка.
За її словами, причин здобуття освіти дистанційно багато, зокрема й те, що діти продовжують навчатися у сильних школах, наприклад Маріуполя, Запоріжжя чи Харкова.
"Друге – це мова. Діти стикаються з певною нетерпимістю, насмішками, образами. Треба визнати, що мова це складно. Якщо ти все життя говорив іншою і потрапив у новий колектив, то не можеш по тумблеру переключитися.
Це не про дорослих дітей. Хоча й казати дорослим "чому ти за 30 років не вивчив [українську]" неефективно, але емоційно я розумію цей посил.
Якщо це підліток чи маленька дитина, то ти не можеш пожартувати, швидко сказати або бути першим, хто підняв руку, щоб відповісти. І діти закриваються", – сказала Іванна
За її словами, у Львові існують "гетто маріупольських чи харківських шкіл", учні з яких зустрічаються, а їхні батьки створюють можливості для спільного навчання дистанційно.
Водночас після коментаря ведучої Анастасії Багаліки Іванна Коберник визнала, що в Україні існує й обернена ситуація, коли цькування зазнають українськомовні діти, які опиняються в меншості.
Раніше дослідження, проведене у 2025 році, показало – українську рідною вважають 78% школярів.
