Діти стали менше спілкуватися українською. Серед причин – звичка і мова сім’ї

Частка учнів і вчителів, які спілкуються українською мовою під час освітнього процесу та в побуті, зменшилася. На Сході та Півдні у побуті переважає російська. Лише 50% старшокласників вважають мову контенту в інтернеті важливою.

Про це йдеться у дослідженні Державної служби якості освіти, опублікованого на сайті установи.

Цьогоріч зменшилася кількість учнів, їхніх батьків та вчителів, які вважають українську мову рідною. Їхня кількість склала 74%, 82% та 86% відповідно (проти 91%, 93% і 94% минулого року).

За спостереженнями батьків, у 93% шкіл освітній процес відбувається суто українською мовою.

78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською (торік – 82%), а 69% продовжують використовувати її під час перерви (74% у минулому навчальному році).

Кожен третій старшокласник під час перерви розмовляє як українською, так і російською мовами, та переважно російською. Торік це був кожен п’ятий. Найбільше українською між уроками говорять на Заході – 74% дітей, а найменше на Сході – 17%.

Менше ніж 40% учнів спілкуються виключно українською мовою поза межами школи. Близько 20% – українською і російською порівну.

Причинами цього діти назвали звичку спілкуватися недержавною мовою (33%) та мову спілкування у сім’ї (20%).

Старшокласники почали менше спілкуватися українською в інтернеті – на 6% менше ніж минулого року. Найбільше російську в онлайн-середовищі використовують на сході – 43% опитаних.

Лише 32% старшокласників споживають в інтернеті тільки український контент. Торік таких було 43%. Лише 50% опитаних вважають мову контенту в інтернеті важливою.

Опитування проходило у квітні-травні 2024 року. У ньому взяли участь понад 7 тисяч учнів, 4 тисячі вчителів та майже 19 тисяч батьків з усіх регіонів країни.

"У сфері освіти, і ми говоримо про різні рівні, є порушення, але найбільше їх якраз у тих сферах, якими найбільше користуються батьки, вчителі і діти. Це – сфери інтернету й обслуговування. Дитина за межами школи користується послугами, відвідує заклади торгівлі й громадського харчування, бачить засилля зовнішньої реклами і вивісок недержавною мовою, чує недержавну вдома. Чого ж ми дивуємося, що наші школярі схильні до двомовності, подекуди недостатньо володіючи державною?", – прокоментував результати дослідження мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

За його словами, для поширення української мови необхідно:

• посилити контроль та моніторинг з боку ДСЯО;
• розширити дослідження на всі рівні освіти наступного навчального року;
• залучити громадян до фіксації порушень мовного законодавства та повідомлення про них відповідним органам влади;
• розширити мережу державних мовних курсів;
• реформувати педагогічну освіту для подолання кадрового дефіциту тощо.

Раніше мовний омбудсмен повідомляв, що кількість школярів та їхніх батьків, які вважають українську рідною, суттєво зросла – до 91% і 94% відповідно.