"Безкарність руйнує демократію": Україна закликала партнерів захистити журналістів в умовах війни
Від початку повномасштабного вторгнення загинули 116 українських та іноземних журналістів, з них 18 – безпосередньо під час виконання професійних обов’язків.
Також у російському полоні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників і один журналіст, який долучився до Сил оборони.
Такі дані опублікували на сайті Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.
"Ми пам'ятаємо імена тих, хто заплатив найвищу ціну за правду: Вікторію Рощину, закатовану в російській в'язниці; Олену Губанову та Євгена Кармазіна, які загинули від удару дрона в Краматорську; Максима Левіна, вбитого на Київщині за те, що він документував війну. Їхня смерть, як і загибель інших наших журналістів, є наслідком ненависті російських окупантів до правди", – зазначила депутатка Євгенія Кравчук.
Вона також розповіла, що Національний комітет України зі співпраці з Міжнародною програмою ЮНЕСКО з розвитку комунікації звернувся до міжнародних партнерів із закликом привернути увагу до проблеми злочинів РФ проти українських журналістів.
"Коли злочини проти журналістів і журналісток залишаються безкарними, це не просто несправедливість – це руйнування самої основи демократії. Безкарність стає сигналом, що можна знищувати правду без наслідків, а разом із нею – і свободу слова у всьому світі", – йдеться у заяві.
Комітет закликав міжнародних партнерів:
- вимагати від Росії негайного припинити переслідування журналістів, звільнити всіх полонених медіапрацівників і дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права про захист прав медійників;
- розробити й запровадити дієвий механізм притягнення до відповідальності винних у вбивствах, переслідуваннях і катуваннях журналістів – він має включати спеціальні процедури збору доказів, незалежних розслідувань та механізми міжнародного судочинства;
- створити й підтримувати незалежні міжнародні слідчі групи для розслідування злочинів проти медійників, зокрема на окупованих територіях;
- налагодити координацію та співпрацю між міжнародними структурами й українськими правоохоронними органами у розслідуванні злочинів проти журналістів;
- посилити фінансову, технічну та експертну підтримку українських і міжнародних організацій, які займаються документуванням злочинів проти журналістів, наданням правової допомоги та психологічної підтримки;
- розробити спільні міжнародні стандарти реагування на інформаційні атаки, дезінформаційні кампанії та технологічно зумовлене гендерне насильство проти журналістів;
- чітко засудити будь-які спроби легітимізувати діяльність державних пропагандистів під виглядом журналістики, а також заклики, що виправдовують насильство або агресію під прикриттям свободи слова.
Також у заяві зауважили, що статус захисту не може поширюватися на журналістів, чия діяльність свідомо спрямована на пропаганду війни, розпалювання ненависті та виправдання агресії.
Крім того, Євгенія Кравчук повідомила, що у парламенті зареєстрували проєкт постанови-звернення щодо посилення тиску на РФ у зв’язку із систематичними злочинами проти журналістів. Ініціативу підтримали 38 народних депутатів.
Нагадаємо, українські правоохоронці оголосили 17 підозр росіянам, які вчинили злочини проти журналістів. Троє вже отримали вироки.