В австралійській печері знайшли свідчення, ймовірно, найстарішої ритуальної традиції у світі

В Австралії науковці виявили у одній з печер скелястої місцевості дерев’яні палички, які використовували в магічних ритуалах від 10 до 12 тисяч років тому. Схожої традиції корінні народи дотримувалися і в XIX столітті.

Знахідку виявили у раніше заваленій камінням печері Австралійських Альпів, повідомляє Arkeonews.

Печери Клоггс зберігають велику культурну спадщину корінних народів, адже сліди людської діяльності сягають тут 25 тисячі років.

Близько 6 тисяч років тому значна частина печери обвалилася, що призвело до перемішування артефактів різного віку. Однак у цьому дослідженні науковці зосередилися на частині, яка не постраждала в результаті обвалу.

Археологи, які оглядали природні приміщення з вапняку у 1970-х роках, вважали, що ці печери були призначені виключно для приготування їжі та сну.

Однак команда науковців, результати дослідження якої опублікували в Nature Human Behaviour, відкопала два невеликі місця для вогню, кожен із яких усередині містив дерев’яну палицю.

40-сантиметрова злегка оброблена палиця має вік 12 тисяч років – вона є найстарішим дерев’яним артефактом Австралії. Інша – удвічі коротша і на тисячу років молодша за першу. Обидві вони виготовлені з дерев роду Casuarina.

Через незначні сліди пошкодження від вогню науковці вважають, що палиці не могли використовувати для приготування їжі.

На думку вчених, їх клали в уже прохолодний вогонь після того, як ними переносили ліпіди (нерозчинних органічних речовин) з людського та тваринного жиру.

Оскільки сучасні представники корінного народу гунайкурнаї, які населяли ці території, втратили культурну пам’ять про можливий спосіб використання палиць, науковці звернулися до етнографічних текстів.

Виявилося, що урядовий геолог Альфред Говвіт у 1877 році описував ритуали чаклунів, які місцеві називали мулла-муллунг.

Говвіт описав містичні практики народу, який використовував палиці для схожих ритуалів. Зокрема, ворожбити прикріплювали їжу, волосся чи частину одягу на кінець деревини і змочував її в жирі людини чи кенгуру.

Потім жрець клав палицю поблизу невеликого багаття і проспівував заклинання, а на завершення ритуалу кидав її у полум’я.

Знахідка демонструє те, як довго зберігалися традиції корінного народу Австралії – з кінця останнього льодовикового періоду до колоніальних часів.

"Це 12 тисяч років безперервності, передачі знань від одного покоління до наступного, культурної практики, яка залишилася майже недоторканою протягом 500 поколінь.

Це – просто неймовірно", – прокоментував відкриття провідний автор дослідження, археолог Бруно Девід.

Науковці заперечують можливість копіювання іншими народами ритуалів через те, що печера була зруйнована протягом тисячоліть.

Нагадаємо, на заході Тибету науковці знайшли шість кам’яних швейних голок – їм може бути близько 9000 років.