Регіони, гламур і блогери: про що говорили на Медіадні Премії імені Георгія Ґонґадзе в Одесі
В Одесі пройшла перша регіональна конференція "Медіадень Премії Ґонґадзе", яка зібрала журналістів, медіаекспертів та культурних діячів для обговорення актуального і наболілого у медіа.
Учасники говорили про взаємодію місцевих та національних ЗМІ, роль регіональної ідентичності, демонізацію телемарафону, блогерів у політичних інтерв'ю та інше.
"УП. Життя" переказує найцікавіші тези, висловлені учасниками конференції.
TikTok, гламур і блогери в журналістиці
Конференція розпочалася з футуристичної дискусії, у якій взяли участь медіаменеджерка, журналістка, лауреатка Премії імені Георгія Ґонґадзе (2024) Тетяна Трощинська та поет, громадський діяч, член Українського ПЕН Андрій Хаєцький.
Тетяна Трощинська висловила думку, що в Україні абсолютно демонізований телемарафон, хоча альтернативний порядок денний формується не лише там, а й у TikTok, YouTube і популярних блогах. І оцінка реальності залежить від того, хто є особистим лідером думки глядача.
"Порядок денний формується в гламурній частині, де блогери, які все життя говорили із зірками шоубізу, зараз говорять з політиками. І демонструють оці абсолютно жахливі з погляду журналістики речі, які побудовані, перепрошую, на "обіймашках" з людьми, у яких треба питати про укриття, освіту, побудову оборонних укріплень тощо.
А все це будується на гламурі. Тобто питання не лише в марафоні, а в альтернативних порядках денних", – сказала журналістка.
Андрій Хаєцький додав, що людям часто здається, ніби з TikTok вони дізнаються набагато більше, ніж з офіційних джерел і медіа.
"Я вже не говорю про ворожок і передбачення. У будь-якому випадку, звідки б не черпалась інформація, такого наелектризованого суспільства, як нині, я не пригадаю. Розшарованість думок і сприйняття реальності шалена"...Андрій Хаєцький
Говорили спікери і про виклики, пов’язані з освітою, зокрема читанням. Андрій Хаєцький вважає, що нині інформація сприймається тезово, коротко, швидко, і людям простіше побачити заголовок новини, ніж вчитатися.
Тетяна Трощинська також пригадала результати нещодавнього дослідження The Guardian про проблеми функціональної грамотності та нездатності великої кількості людей читати великі тексти.
"Ця кількість зменшується й зменшується в усьому світі. І що я тут подумала? Що насправді вміння читати й осмислювати – це влада. Ті люди, які вмітимуть читати, осмислювати, – мені здається, зможуть зберегти якийсь острівець свободи, власного мислення, власної думки", – сказала медіаменеджерка.
Регіональні медіа
Панель про регіональні медіа
На конференції пройшла панель "Голос Півдня України: як місцеві історії формують спільний наратив під час війни".
Голова ГО "Центр публічних розслідувань" Валерій Болган розповів, що регіональні медіа ніколи не мали 90% читачів з регіону, зокрема, бо більшість провайдерів мобільного зв’язку мають викривлення у визначенні аудиторії.
Водночас головна редакторка "Суспільного" Христина Гаврилюк зазначила, що війна посилила увагу до регіональних новин, оскільки саме місцеві журналісти залишаються в громадах, працюють біля зони бойових дій або в деокупованих населених пунктах.
"Національні та міжнародні медіа приїздять і їдуть, що закономірно, а регіональні медіа залишаються зі своєю аудиторією".Христина Гаврилюк
Культурна менеджерка Марина Гончаренко також розповіла, що у 2023 році львівська аудиторія дуже цікавилася одеськими новинами.
"Тоді було дуже актуальним питання перенесення пам’ятника Катерині ІІ, і я була вражена, наскільки в контексті була львівська аудиторія і як вона слідкувала за нашими місцевими джерелами, за тим, що у нас відбувається", – сказала вона.
Мультикультуралізм та регіональні ідентичності
Обговорення міфів про Одесу
Друга панель "Міфи про Одесу та Південь України: сильні історії – сильні наративи" була присвячена питанням регіональної ідентичності та її впливу на формування національної самосвідомості.
Головний редактор одеського медіа "Море Людей" Ігор Філіппов сказав, що загальноукраїнську ідентичність важко підсилити регіональною, якщо вона до кінця не сформувалася.
"Наші попередні ідентичності Одеси точно у цьому напрямку не працювали. Всі ці радянські міфи про Одесу як про місто моряків, місто бандитів, місто контрабанди тощо. Я не бачу, як це позитивно або хоч якось може вплинути на українську ідентичність".Ігор Філіппов
А професорка Київської школи економіки Оксана Довгополова наголосила, що за час повномасштабної війни на півдні відбувається набуття нової регіональної ідентичності.
"Можливо, це якраз той шлях, який допоможе Одесі позбутися цієї сконцентрованості на собі. Якби за два роки до 2022 року сказали, що ми будемо настільки вдячні Миколаєву, то одесити б відповіли: та ну, такого не може бути. І щодо Херсона теж", – заявила вона.
Філософ і член Українського ПЕН Вахтанг Кебуладзе сказав, що сюжет мультикультурності є амбівалентним, бо може як посилювати, так і послаблювати нашу позицію.
При цьому він наголосив на важливості інтеграції кримськотатарської ідентичності в українську культуру і закликав постійно наполягати на тому, що південь – це Крим.
"Для культурної ідентичності Криму важливу роль відіграють киримли. І це наш дуже сильний козир", – додав Кебуладзе.
Конференція була організована Премією імені Георгія Ґонґадзе за підтримки Українського ПЕН, Kyiv-Mohyla Business School, "Української правди" та родини Георгія Ґонґадзе. Організаційним партнером була Одеська національна наукова бібліотека, а трансляцію забезпечило видання "Інтент".
Інформаційними партнерами є УП клуб, МОСТ, "Інтент", "Море людей", Інститут масової інформації, Детектор медіа, Медіамейкер, LMF, Комісія з журналіської етики, Медіацентр Україна, Комітет ВРУ з питань свободи слова, Суспільне Одеса.
