Одна з умов Угорщини: у Раді зареєстрували законопроєкт про школи національних меншин
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16119, який передбачає запровадження нового статусу для деяких закладів освіти – "школа національної меншини".
Такі зміни запровадили на вимогу Угорщини в обмін на обіцянку не блокувати процес вступу України до Європейського Союзу, повідомив голова парламентського комітету з освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Новий статус будуть присвоювати закладам, де понад половина дітей навчаються мовою відповідної нацменшини. За словами Бабака, раніше угорська сторона домовилася з попередньою українською переговорною командою, що мінімальною вимогою для надання статусу був би щонайменше один клас нацменшини. Однак цю домовленість вдалося переглянути.
"Вимоги щодо того, як цей статус визначається, були завищеними. Я нагадаю, за нашим законодавством, клас можуть сформувати із п'яти дітей. Тоді могла б виникнути парадоксальна ситуація, коли статус отримує школа на тисячу дітей, де є один клас, що навчається мовою нацменшин.
Крім того, це може створити ще дивнішу ситуацію. Коли в окремому регіоні можуть бути класи двох різних національних меншин, наприклад угорської та румунської. Тоді виникає питання: а як же ж визначати, якої нацменшини це буде школа", – розповів нардеп.
За його словами, нововведення, яке є "однією з умов Угорщини", в останній його редакції є "дзеркальною вимогою". Статус закладу освіти національних мешин також є в законодавстві Угорщини та більшості країн ЄС.
"Тому в самому запровадженні такого статусу жодної загрози немає [...]
Дякую угорській стороні за готовність разом знайти це компромісне рішення. Його вже публічно привітали прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та віцепрем'єр-міністерка, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан", – додав Бабак.
Наступного тижня законопроєкт планують подати на розгляд Верховній Раді, аби відразу ухвалити його за основу та в цілому.
"Ми домовилися, що ухвалюємо цей закон, після чого мають бути відкриті два наступні переговорні кластери, а Угорщина зі свого боку не блокуватиме цей процес, тобто знімає вето", – стверджує парламентар.
Водночас понад 25 громадських організацій та ініціатив закликали уряд і парламент вести послідовну та системну мовну політику, замість "поспіхом ухвалювати фрагментарні рішення під зовнішнім тиском".
Активісти вважають за необхідне ухвалити не лише проєкт про освіту мовами нацменшин, а й законопроєкт №15412 щодо розвитку і захисту української мови.
"Ми можемо погодитися з тим, що ухвалення законопроєкту (щодо освіти нацменшин – ред.) є прийнятною ціною за розблокування Угорщиною руху України до ЄС і відкриття двох переговорних кластерів.
Але не можемо погодитися з дедалі більшою фрагментарністю й рефлекторністю мовної політики, яка все частіше зводиться до переписування законів під тиском іноземних держав без належної уваги до мовних потреб та інтересів мільйонів українців", – ідеться в тексті спільної заяви.
