3 години на втручання й примирення за згодою: в Україні змінили правила реагування на булінг у школах

В Україні оновили порядок реагування на випадки цькування в закладах освіти.

Відтепер адміністрація школи має розглянути скаргу впродовж доби після її реєстрації, а комісія може рекомендувати спеціальні програми для зміни поведінки.

Про зміни розповіли Міністерство освіти і науки, освітня омбудсменка Надія Лещик та очільник ювенальної поліції України Василь Богдан.

Надія Лещик пояснила "УП. Життя", що потреба оновити наказ МОН №961 виникла через попередні зміни в законодавстві, зокрема до Закону України "Про охорону дитинства" та двох раніше затверджених постанов Кабінету міністрів.

"Що це означає на практиці для батьків, учителів та всіх, хто опікується безпекою дітей? Головний меседж змін – негайність дій, нульова толерантність до насильства та обов'язкова психологічна підтримка", – зазначив Василь Богдан.

Однією з новацій нового порядку став визначений перелік ознак насильства, серед них:

• економічний тиск, як-от позбавлення майна чи перешкоджання доступу до освітніх послуг;
• психологічне насильство – образи, погрози, приниження, переслідування, залякування;
• небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, поширення матеріалів інтимного змісту);
• будь-які небажані фізичні дії: від штовхання до завдання ударів.

Також у закладах освіти мають розробити положення про запобігання та протидію насильству. Повідомити про проблему можна буде в будь-якій формі – усно, письмово, електронним листом чи анонімно.

"Заклади освіти мають забезпечити кілька способів подання повідомлень, зокрема через електронну пошту, телефонні лінії чи спеціальні скриньки для письмових звернень", – кажуть у МОН.

Кожне повідомлення про можливе цькування мають реєструвати в той же день, а розглянути – впродовж наступної доби. Якщо ознаки насильства вдасться підтвердити, директор зобов'язаний протягом трьох годин:

• вжити заходів для припинення насильства та унеможливити його повторення
• повідомити батьків дитини, крім випадків, коли вони є кривдниками
• письмово повідомити правоохоронців і службу у справах дітей
• викликати "швидку" за потреби.

Не пізніше ніж через три робочі дні мають скликати засідання комісії з розгляду випадків насильства – у закладі вона має працювати лише одна. Надія Лещик пояснила, що раніше різні документи містили дві відмінні назви цього органу.

Комісія, до складу якої обов'язково входитиме психолог, може вислуховувати позиції дітей.

"На мою думку, необхідно додатково надати роз'яснення того, як проводити таке опитування. Однозначно, це має бути в присутності батьків або за їхньої письмової згоди. Крім того, спілкування з дитиною має проводитися не у формі допиту.

Ми також наполягаємо, що в класі, де з'явилосяя насильство та булінг, має працювати психолог", – додала освітня омбудсменка.

Тепер порядок чітко закріплює, що встановлювати факт булінгу може виключно суд. Надія Лещик поділилася, що раніше отримувала звернення, в яких наявність чи відсутність цькування визначала комісія.

"Але цей орган не має вести свого розслідування – це тепер чітко закріплено.

Комісія розглядає питання, як зупинити цькування, попередити його чи нівелювати негативні наслідки з урахуванням найкращих інтересів дитини", – пояснила освітня омбудсменка.

У школі можуть сприяти примиренню учнів, однак якщо на це погоджується постраждала дитина та її батьки, а також немає ризиків повторення конфлікту.

Документ також чітко визначає, що насильство можна вважати систематичним, якщо його вчиняють щонайменше два рази впродовж року з дня реєстрації першого випадку.

За словами Надії Лещик, цей критерій важливий для притягнення винних до адміністративної відповідальності – законодавство визначає порушенням не одиничний випадок, а системне насильство.

Суд може спрямувати кривдника, постраждалих або свідків насильства на спеціальні програми для підтримки та корекції поведінки. Оновлений документ також дозволив комісіям рекомендувати такі заходи, якщо їх не передбачив суд. Реалізовуватимуть програми органи місцевого самоврядування підрозділи з питань освіти державних адміністрацій.

Контролем за виконанням рішень комісії займаються засновники закладів освіти – для комунальних це здебільшого органи місцевого самоврядування.

"Якщо визначені заходи не дають очікуваного результату, комісія має переглянути їх і, якщо потрібно, скоригувати", – додали в МОН.

У відомстві вважають, що зміни допоможуть вчасно виявляти випадки насильства, швидше реагувати на них і забезпечувати підтримку постраждалим дітям.

"Оновлені порядки також мають створити в закладах освіти єдиний і зрозумілий підхід до запобігання насильству та реагування на такі випадки відповідно до чинного законодавства", – зауважили в МОН.

Надія Лещик сподівається, що зусилля в напрямку захисту дітей продовжать, а відповідальність – посилять.

"Необхідно привести у відповідність закони в цій сфері – неузгодженість того, як має працювати система, викликає проблеми на місцях. Крім того, варто збільшити розмір штрафів. Наявні покарання від 750 до 1800 гривень – це дуже мала сума.

Просимо Верховну Раду вдосконалити законодавство, бо, зокрема через психологічний стан дітей, батьків і педагогічних працівниках кількість випадків насильства зростає", – заявила освітня омбудсменка.

Раніше опитування показало, що більше половини українських учителів не фіксували випадків булінгу, але менше третини можуть чітко визначити, що таке цькування.

Інше дослідження продемонструвало, що понад половина школярів за останній рік зазнавала цькування онлайн.