Перепоховання останків лідера ОУН: труни з прахом Андрія Мельника та його дружини зустріли на кордоні
Доповнено 21.05.2026 о 14:32
В Україну прибули труни з прахом полковника Армії УНР та лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник.
На кордоні їх зустріли урочистою церемонією, повідомили в Українському інституті національної пам'яті (УІНП) та Західному регіональному управління Держприкордонслужби.
На територію України домовини занесли прикордонники і тричі прихилили їх у символічному поклоні. На знак пошани труни вкрили державними прапорами та вишитими рушниками з гуцульськими орнаментами.
Під час церемонії пластуни поклали на труни мішечки із землею із Красного поля – місця бою між підрозділами Карпатської України та Угорщини у березні 1939 незадовго після оголошення незалежності Августином Волошиним.
В УІНП зауважили, що Андрій Мельник як голова ОУН долучився до створення Карпатської Січі.
На місці священнослужителі Православної церкви України провели заупокійну панахиду. Із пункту пропуску Андрія та Софію Мельників провели під звуки гімну ОУН "Зродились ми великої години".
Нагадаємо, рішення про перепоховання Андрія та Софії Мельників ухвалили в Кабміні. Їхні останки ексгумували з міського цвинтаря Бонвуа в Люксембурзі 19 травня.
Упродовж 22-23 травня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві проведуть заупокійні богослужіння. Домовини мають перевезти на територію Національного військового меморіального кладовища зранку 24 травня.
Там же проведуть урочисте перепоховання подружжя в Пантеоні видатних українців з військовими почестями.
Андрій Мельник – український військовий і політичний діяч, який був одним із найближчих соратників першого голови ОУН Євгена Коновальця, організатором формації Січових Стрільців у Києві та одним із засновників Української військової організації.
Софія Федак була пластункою, борчинею та фінансисткою за професією. Вона стала дружиною Андрія Мельника у 1929 році після того, як його звільнили з польського ув'язнення. Жінка відвідувала майбутнього чоловіка протягом усіх чотирьох років перебування в тюрмі.
Разом із чоловіком у 1944 році її інтернували нацисти у концтабір Заксенгавзен. Незадовго після закінчення Другої світової війни Мельник отримав запрошення Великого герцога Люксембурзького бути його гостем і з кінця 1945 року з дружиною жив у Люксембурзі.
Там Андрій Мельник боровся за консолідацію емігрантських сил і виступив із програмою створення Світового конгресу українців, яку реалізували після його смерті. У Люксембурзі Софія працювала у банківській сфері, а також допомагала чоловікові підтримувати мережу ОУН.
Андрій Мельник пішов із життя 1 листопада 1964 року. Про могилу для чоловіка подбала його дружина. Хоча його поховали на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі, надгробок створив український скульптор Григорій Крук. Споруду, яка має мистецьку цінність, привезли з України.
Софія Федак-Мельник померла 31 липня 1990 році у віці 88 років.
Примітка: текст змінено. Додано інформацію про захід від Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
