Чи винне потепління? Вчені назвали причину смертоносної повені в Непалі
Повінь, яка наприкінці серпня забрала тисячі життів у Непалі та Тибеті, ймовірно, стала наслідком кліматичних змін.
Вчені зʼясували, що напередодні трагедії погодні умови були рекордно теплими. Високі температури послабили льодовик і спричинили його обвал.
Про це йдеться в першому дослідженні катастрофи, опублікованому в World Weather Attribution, пише The Guardian.
26 серпня з льодовика Лангтанг-Лірунг відкололася брила площею близько 200 тисяч квадратних метрів. Вона врізалася в дно долини з такою силою, що в Непалі зафіксували землетрус.
Суміш льоду, води, каміння, бруду та гірських порід мчала вниз по річці зі швидкістю майже 180 кілометрів на годину. Лавина обʼємом 110 мільйонів кубічних метрів змила людей, будинки, дороги, мости та іншу інфраструктуру.
За оцінками науковців з Імперського коледжу Лондона, явища такого масштабу трапляються рідко – приблизно раз на 1000-10000 років.
Дослідники з'ясували, що катастрофа стала наслідком комплексної кризи, яку посилило десятиліття нагрівання атмосфери внаслідок забруднення парниковими газами.
Загалом у регіоні кліматична криза спричинила потепління приблизно на 2°C порівняно з доіндустріальною епохою. Липень та серпень 2026 року стали найтеплішими за всю історію спостережень, а в дні перед обвалом температура перевищила середнє значення за останні 30 років на 5°C.
Крім того, з 1980-х років межа замерзання в Гімалаях піднімається приблизно на 100 метрів за десятиліття. А триваліші періоди відлиги послаблюють гірські схили, сформовані вічною мерзлотою.
Підвищення температури спричинило значне танення льодовиків, що призвело до зникнення стабілізувального льоду навколо місця обвалу та збільшення обсягу талої води.
Водночас вчені не називають кліматичну кризу основною безпосередньою причиною катастрофи. Вони вважають її фактором, що дестабілізує геологічні умови.
"Ми виявили, що кліматичні зміни трансформують високогірне середовище, впливаючи на багато з можливих чинників цього обвалу", – зазначив співавтор дослідження Бен Кларк.
"Населення Непалу розплачується життями за кризу, спричинену викидами від спалювання викопного палива за тисячі миль звідси.
Коли потепління дестабілізує "дах світу", жодні місцеві заходи з адаптації не зможуть повністю захистити вразливих людей, що мешкають нижче за течією, від руйнувань такого масштабу. Без набагато швидших дій щодо переходу до нульових викидів від викопного палива ми неминуче станемо свідками ще більшої кількості катастроф такого масштабу в найближчі роки", – наголосила інша авторка дослідження Фрідеріке Отто.
Непал подав офіційний запит до Фонду ООН з питань збитків і пошкоджень щодо фінансової підтримки для усунення руйнувань, спричинених повінню. Для цього країна має довести зв'язок катастрофи з кліматичною кризою.
Міністр закордонних справ Непалу Шісір Кханал також закликав країн-лідерок за обсягами викидів, як-от Китай та Індія, "прокинутися" та взяти на себе спільну відповідальність трагедію.
Внаслідок повені загинуло понад 1300 людей, ще понад 5000 вважаються зниклими безвісти. Досі невідома доля 56 українців, які здійснювали паломництво до гори Кайлаш.
