Чому ми не можемо встояти перед смачним перекусом, навіть коли ситі? Відповідь науковців
Науковці з'ясували, чому мозок людини продовжує реагувати на їжу навіть після того, як вона наїлася і вже не хочемо нічого куштувати. Сканування мозку учасників дослідження показало, що це відбувається через відпрацьовану роками звичку.
Висновки вчених доводять: харчові сигнали можуть провокувати переїдання навіть за відсутності голоду.
Про це йдеться у досліджені, опублікованому в журналі Appetite, пише Medical Xpress.
У дослідженні, яке проводили вчені університету Східної Англії, взяли участь 76 волонтерів. Вони грали в ігри, нагородою в яких були солодощі, чипси або попкорн.
За кожну правильну відповідь учасники отримували бали та бачили фото їжі, яка стане їхньою винагородою. У випадку невдачі волонтерам показували зображення пустої тарілки.
Під час експерименту науковці сканували мозок учасників, щоб зафіксувати зміни електричної активності. Протягом дослідження їм пропонували скуштувати один зі снеків. Вчені просили учасників брати шматочки ласощів допоки вони не відчують, що вже наїлися.
За словами дослідників, учасники справді не відчували після цього голоду. У них різко знижувалося бажання їсти, і їжа більше не була для них "винагородою".
Однак сканування демонстрували іншу реакцію – навіть після того, як волонтери наїдалися, їх мозок продовжував надсилати сигнал "нагорода", коли перед ними з'являлася їжа.
Електрична активність в областях, пов'язаних з винагородою, продовжувала так само сильно реагувати на зображення їжі, яка вже не сприймалася як бажана.
Результати дослідження доводять: наша реакція на харчові подразники може працювати як звичка – автоматична, засвоєна реакція, сформована роками поєднання певних продуктів з приємними відчуттями.
"Ці звичні реакції мозку можуть діяти незалежно від наших свідомих рішень. Хоч ви думаєте, що їсте через голод, ваш мозок може просто слідувати за добре відпрацьованим сценарієм", – зазначив головний дослідник Томас Сембрук.
Вчені з'ясували, що самоконтроль не завжди допомагає, бо мозок може автоматично реагувати на їжу, навіть коли людина намагається приймати зважені рішення.
"Якщо ви боретеся з нічними перекусами або не здатні відмовитися від ласощів навіть коли ситі, проблема може бути не у вашій дисципліні, а у вбудованій схемі роботи вашого мозку. Не дивно, що встояти перед пончиком може здаватися неможливим", – сказав доктор Самбрук.
Раніше науковці розповіли, що швидкий прийом їжі може призвести до проблем із травленням, стрибків рівня цукру в крові та переїдання.
Ксенія Пушко, "УП. Життя"
