Менша за домашню: у Болівії вперше за понад століття виявили новий вид котячих
У гірських лісах Болівії знайшли раніше невідомий науці вид дикої кішки, яка менша за середню домашню. Вона має маленьку мордочку, округлі вуха та важить трохи більше за кілограм.
Це перший випадок за понад століття, коли офіційно описали та назвали новий сучасний вид котячих, пише The Guardian.
Місцеві громади називають цю кішку тилкайо. Вона належить до групи тигрових кішок, поширених у багатьох регіонах Південної Америки. Тварину виявили в густих лісах Юнгас у Болівії – гірській місцевості, де ліси часто вкриті хмарами та характеризуються високою вологістю, повідомили дослідники.
Довжина кішки становить близько 46 сантиметрів, а вага – приблизно 1,4 кілограма. Тобто вона менша за середню домашню кішку.
За словами науковиці, в тварини також маленька мордочка, короткі округлі вуха та довгі вуса.
Дослідники використали генетичні дані, щоб підтвердити, що тварина є окремим видом, і дали їй наукову назву Leopardus tilcayo, зберігши місцеву назву.
"Її хутро світло-коричневе з плямами неправильної форми по всьому тілу", – розповіла Паола Ногалес-Аскаррунс, дослідниця National Geographic та одна з авторок дослідження про новий вид, яке опублікували в журналі Current Biology.
Поки що про біологію та спосіб життя цієї кішки відомо небагато. У зразках фекалій тварини дослідники виявили рештки дрібних гризунів, які, ймовірно, є частиною її раціону. Дані фотопасток також свідчать, що вона може бути активнішою вночі, зазначила науковиця.
Тигрові кішки належать до так званих криптичних видів – їх складно відрізнити один від одного лише за зовнішніми ознаками, пояснив еволюційний біолог та один із провідних авторів дослідження Йонас Лескроарт з Антверпенського університету в Бельгії.
Раніше тигрових кішок вважали одним видом, однак генетичні дослідження, проведені кілька десятиліть тому, вказували на існування кількох видів.
Інформація про новий вид обмежена двома живими особинами, яких дослідники змогли вивчити, а також невеликою кількістю записів із фотопасток.
Одна з живих представників – 10-річний самець, який нині мешкає у болівійському центрі порятунку диких тварин Senda Verde. Раніше його утримувала у своєму будинку місцева родина.
Зацікавленість болівійською кішкою виникла через те, що "її характеристики не відповідали описам, більшість із яких базувалися на даних про бразильських кішок", розповіла Паола Ногалес-Аскаррунс.
"Це змусило нас замислитися: яку саме тигрову кішку ми маємо в Болівії?" – зазначила дослідниця.
Команда проаналізувала ДНК 38 кішок, зразки яких зібрали в кількох країнах Південної Америки. Серед них були й вісім музейних зразків. Дослідження показало, що тигрові кішки насправді представлені п'ятьма генетично відмінними видами.
"Ми ніколи не очікували, що ця болівійська тигрова кішка виявиться окремим видом. Раніше ніхто не припускав, що це може бути інша тварина, підвид чи щось подібне", – сказав Йонас Лескроарт.
Генетичний аналіз показав, що еволюційна лінія тилкайо відокремилася від інших тигрових кішок приблизно 1,4 мільйона років тому.
"Що більше відмінностей в їхній ДНК, то довший період, протягом якого, за нашими оцінками, ці лінії були фізично ізольовані одна від одної", – пояснив науковець. За його словами, у котячих такий розрив зазвичай вважається достатньою підставою для виділення окремого виду.
Дослідники також описали новий підвид тигрової кішки в регіоні Юнгас у Перу. Йому дали назву Leopardus tigrinus antisuyo – на честь Антісую, регіону стародавньої імперії інків, до складу якого входила територія проживання тварини.
Червоний список Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), який відстежує стан видів, наразі класифікує тигрових кішок як два "вразливі" види, чисельність яких скорочується.
Дослідники передали свої результати МСОП. Під час наступного перегляду організація оцінить п'ять генетичних ліній окремо. За словами Лескроарта, це може дати точніше уявлення про загрози для кожної з них. Зокрема, тилкайо під час окремої оцінки може отримати статус виду, що перебуває під загрозою зникнення.
Потреба в точнішій оцінці особливо актуальна для Юнгасу – однієї з найбільш уразливих екосистем регіону. Гірські ліси зазнають дедалі більшого тиску через вирубування, розширення сільськогосподарських угідь, спричинені людьми пожежі та видобуток корисних копалин, зазначила Паола Ногалес-Аскаррунс.
"У світі є багато видів, які ми ще не відкрили, і вони можуть зникнути ще до того, як ми їх виявимо", – додав Едуардо Ейзірік, старший автор дослідження, еволюційний біолог із Папського католицького університету Ріу-Гранді-ду-Сул у Бразилії.
Раніше вчені виявили новий вид гігантського динозавра, який жив 130 мільйонів років тому.
