Вчені знайшли найдавніші докази обробки бивнів мамонтів на території України
На території сучасної Хмельниччини, у межах доісторичної стоянки Меджибіж, вчені знайшли фрагменти оброблених кісток мамонтів – їх залишили давні предки людей приблизно 400 тисяч років тому. Науковці вважають, що це – найдавніші докази навмисної модифікації решток мамонтів.
Про це йдеться в дослідженні українських науковців, яке опублікували в журналі International Journal of Osteoarchaeology.
У ході роботи вчені вивчали артефакти з кісток мамонтів, які знайшли на стоянці доби нижнього палеоліту, для якого вчені зазвичай не встановлюють чітких часових меж, оскільки технології виготовлення знарядь виникали у відмінні періоди в різних регіонах.
Нижній палеоліт традиційно поділяють на олдувайський етап (приблизно від 2,6 мільйона років тому до 1 мільйона років тому), під час якого з'явилися рубаючі знаряддя.
Також у межах цього періоду виділяють ашельський етап (орієнтовано від 1,7-1,5 мільйона років тому до 250-200 тисяч років тому), коли предки людей створювали складніші ручні сокири та інструменти для рубання.
У стоянці Меджибіж А науковці виявили знаряддя з кісток мамонта, для виготовлення яких використовували методи, за допомогою яких зазвичай створюють кам'яні артефакти. Зокрема, йдеться про техніку біполярного обрізання – розщеплення твердих матеріалів, яке здійснюють, завдаючи удару по сировині, яку кладуть на тверду основу.
Співавтор дослідження Олександр Науменко з Національного музею історії України пояснив, що свіжий бивень мамонта зазвичай надто твердий та міцний, тому вимагає попередньої підготовки перед обробкою.
Експерименти науковців, які мають опублікувати згодом, показали, що предки людей в Меджибожі А розколювали вивітрений фрагмент бивня, адже в такому стані матеріал "значно краще піддається ударній обробці".
"Чому давні гомініни (підродина приматів, з якої сьогодні існує лише вид Homo sapiens — ред.) взялися за такий специфічний матеріал? Хочеться, звісно, уявити давніх людей, які виготовляли іграшки, але, на мою думку, це стосується стратегії експлуатації сировини", – додав Олександр Науменко.
Вчений припускає, що до великої кількості способів обробки матеріалів могли призвести гнучка технологічна стратегія мешканців Меджибожу А, низький рівень добору, відносний брак спеціалізації та стандартизації виготовлення знарядь.
"Найкрутішими предметами, довкола яких і розгортається переважна частина аналітики, є біполярний нуклеус і вістря. Оглянути спрощені моделі артефактів можна за посиланням", – додав вчений.
Раніше ми розповідали, чи дійсно половина людства походить з України.
