Хвіст як булава, щелепи – як пилосос. Чи впізнаєте ви 12 незвичайних динозаврів? ТЕСТ

Інцізівозавр (Incisivosaurus gauthieri) – динозавр із Китаю, що жив приблизно 126 мільйонів років тому у ранній крейдовій ері. Він був невеликим, менше одного метра завдовжки, і всеїдним. Мав великі передні зуби, схожі на гризунові, морду хижака, тіло, подібне до страусиного, і кінцівки, як у курки. Також існує гіпотеза, що інцізівозавр міг мати пух або щось подібне до пірʼя, хоч і не вмів літати. Поєднання усіх цих рис робить його одним із найдивніших динозаврів, відомих науці.

Інцізівозавр (Incisivosaurus gauthieri) – динозавр із Китаю, що жив приблизно 126 мільйонів років тому у ранній крейдовій ері. Він був невеликим, менше одного метра завдовжки, і всеїдним. Мав великі передні зуби, схожі на гризунові, морду хижака, тіло, подібне до страусиного, і кінцівки, як у курки. Також існує гіпотеза, що інцізівозавр міг мати пух або щось подібне до пірʼя, хоч і не вмів літати. Поєднання усіх цих рис робить його одним із найдивніших динозаврів, відомих науці.

Інцізівозавр (Incisivosaurus gauthieri) – динозавр із Китаю, що жив приблизно 126 мільйонів років тому у ранній крейдовій ері. Він був невеликим, менше одного метра завдовжки, і всеїдним. Мав великі передні зуби, схожі на гризунові, морду хижака, тіло, подібне до страусиного, і кінцівки, як у курки. Також існує гіпотеза, що інцізівозавр міг мати пух або щось подібне до пірʼя, хоч і не вмів літати. Поєднання усіх цих рис робить його одним із найдивніших динозаврів, відомих науці.

Це джехолоптер (Jeholopterus ninchengensis) – малий птерозавр, який нагадував сучасного кажана, мав широкі короткі крила й легко маневрував між гілками. Полював на комах у польоті, хапаючи їх гострими зубами просто з повітря. Існує також версія, що цей вид міг живитися кров’ю більших динозаврів, непомітно присмоктуючись до них.

Це джехолоптер (Jeholopterus ninchengensis) – малий птерозавр, який нагадував сучасного кажана, мав широкі короткі крила й легко маневрував між гілками. Полював на комах у польоті, хапаючи їх гострими зубами просто з повітря. Існує також версія, що цей вид міг живитися кров’ю більших динозаврів, непомітно присмоктуючись до них.

Це джехолоптер (Jeholopterus ninchengensis) – малий птерозавр, який нагадував сучасного кажана, мав широкі короткі крила й легко маневрував між гілками. Полював на комах у польоті, хапаючи їх гострими зубами просто з повітря. Існує також версія, що цей вид міг живитися кров’ю більших динозаврів, непомітно присмоктуючись до них.

Це джехолоптер (Jeholopterus ninchengensis) – малий птерозавр, який нагадував сучасного кажана, мав широкі короткі крила й легко маневрував між гілками. Полював на комах у польоті, хапаючи їх гострими зубами просто з повітря. Існує також версія, що цей вид міг живитися кров’ю більших динозаврів, непомітно присмоктуючись до них.

Це нігерзавр (Nigersaurus taqueti) – один із травоїдних динозаврів, що жив приблизно 105 мільйонів років тому на території сучасного Нігеру. Нігерзавр мав близько 500 зубів, кожен із яких повністю замінювався кожні 14 днів, і його морда була схожа на пилосос. Це унікальна адаптація для поїдання низькорослих рослин. За словами вчених, цей вид “скошував” дрібну траву як газонокосарка, а не відкушував по окремих шматочках. Важив нігерзавр приблизно як дорослий африканський лісовий слон – близько 2 тонн, і сягав 9 м у довжину.

Це нігерзавр (Nigersaurus taqueti) – один із травоїдних динозаврів, що жив приблизно 105 мільйонів років тому на території сучасного Нігеру. Нігерзавр мав близько 500 зубів, кожен із яких повністю замінювався кожні 14 днів, і його морда була схожа на пилосос. Це унікальна адаптація для поїдання низькорослих рослин. За словами вчених, цей вид “скошував” дрібну траву як газонокосарка, а не відкушував по окремих шматочках. Важив нігерзавр приблизно як дорослий африканський лісовий слон – близько 2 тонн, і сягав 9 м у довжину.

Це нігерзавр (Nigersaurus taqueti) – один із травоїдних динозаврів, що жив приблизно 105 мільйонів років тому на території сучасного Нігеру. Нігерзавр мав близько 500 зубів, кожен із яких повністю замінювався кожні 14 днів, і його морда була схожа на пилосос. Це унікальна адаптація для поїдання низькорослих рослин. За словами вчених, цей вид “скошував” дрібну траву як газонокосарка, а не відкушував по окремих шматочках. Важив нігерзавр приблизно як дорослий африканський лісовий слон – близько 2 тонн, і сягав 9 м у довжину.

Це нігерзавр (Nigersaurus taqueti) – один із травоїдних динозаврів, що жив приблизно 105 мільйонів років тому на території сучасного Нігеру. Нігерзавр мав близько 500 зубів, кожен із яких повністю замінювався кожні 14 днів, і його морда була схожа на пилосос. Це унікальна адаптація для поїдання низькорослих рослин. За словами вчених, цей вид “скошував” дрібну траву як газонокосарка, а не відкушував по окремих шматочках. Важив нігерзавр приблизно як дорослий африканський лісовий слон – близько 2 тонн, і сягав 9 м у довжину.

Це сюжоузавр (Suzhousaurus megatherioides) – представник надродини Therizinosauroidea, величезний травоїдний динозавр із волохатим тілом, споріднений із гігантськими лінивцями Megatherium, на честь яких і отримав назву megatherioides. Рештки цього виду знайшли у Китаї та описали зовсім недавно – у 2007 році. Розмір сюжоузавра вражає: за будовою плечової кістки він був одним із найбільших ранніх теризинозаврів. Ймовірно, він використовував кігті, щоб притягувати гілки й зривати листя, як лінивці. А може – сидів, спираючись на таз, і тягнув рослинність до себе, як сучасні горили.

Це сюжоузавр (Suzhousaurus megatherioides) – представник надродини Therizinosauroidea, величезний травоїдний динозавр із волохатим тілом, споріднений із гігантськими лінивцями Megatherium, на честь яких і отримав назву megatherioides. Рештки цього виду знайшли у Китаї та описали зовсім недавно – у 2007 році. Розмір сюжоузавра вражає: за будовою плечової кістки він був одним із найбільших ранніх теризинозаврів. Ймовірно, він використовував кігті, щоб притягувати гілки й зривати листя, як лінивці. А може – сидів, спираючись на таз, і тягнув рослинність до себе, як сучасні горили.

Це сюжоузавр (Suzhousaurus megatherioides) – представник надродини Therizinosauroidea, величезний травоїдний динозавр із волохатим тілом, споріднений із гігантськими лінивцями Megatherium, на честь яких і отримав назву megatherioides. Рештки цього виду знайшли у Китаї та описали зовсім недавно – у 2007 році. Розмір сюжоузавра вражає: за будовою плечової кістки він був одним із найбільших ранніх теризинозаврів. Ймовірно, він використовував кігті, щоб притягувати гілки й зривати листя, як лінивці. А може – сидів, спираючись на таз, і тягнув рослинність до себе, як сучасні горили.

Це сюжоузавр (Suzhousaurus megatherioides) – представник надродини Therizinosauroidea, величезний травоїдний динозавр із волохатим тілом, споріднений із гігантськими лінивцями Megatherium, на честь яких і отримав назву megatherioides. Рештки цього виду знайшли у Китаї та описали зовсім недавно – у 2007 році. Розмір сюжоузавра вражає: за будовою плечової кістки він був одним із найбільших ранніх теризинозаврів. Ймовірно, він використовував кігті, щоб притягувати гілки й зривати листя, як лінивці. А може – сидів, спираючись на таз, і тягнув рослинність до себе, як сучасні горили.

Анкілозавр (Ankylosaurus magniventris) – динозавр, що був "бронемашиною" свого часу, приблизно 68-66 мільйонів років тому. Броньований панцир і хвостова булава робили його практично невразливим навіть для тиранозавра. Анкілозавр мав дзьоб і дрібні зуби, якими зрізав велику кількість рослин, щоб прогодуватися. Ankylosaurus magniventris був найбільшим і найважчим серед анкілозаврів, досягаючи до 10 метрів завдовжки і 3-4 тонни завважки.

Анкілозавр (Ankylosaurus magniventris) – динозавр, що був "бронемашиною" свого часу, приблизно 68-66 мільйонів років тому. Броньований панцир і хвостова булава робили його практично невразливим навіть для тиранозавра. Анкілозавр мав дзьоб і дрібні зуби, якими зрізав велику кількість рослин, щоб прогодуватися. Ankylosaurus magniventris був найбільшим і найважчим серед анкілозаврів, досягаючи до 10 метрів завдовжки і 3-4 тонни завважки.

Анкілозавр (Ankylosaurus magniventris) – динозавр, що був "бронемашиною" свого часу, приблизно 68-66 мільйонів років тому. Броньований панцир і хвостова булава робили його практично невразливим навіть для тиранозавра. Анкілозавр мав дзьоб і дрібні зуби, якими зрізав велику кількість рослин, щоб прогодуватися. Ankylosaurus magniventris був найбільшим і найважчим серед анкілозаврів, досягаючи до 10 метрів завдовжки і 3-4 тонни завважки.

Анкілозавр (Ankylosaurus magniventris) – динозавр, що був "бронемашиною" свого часу, приблизно 68-66 мільйонів років тому. Броньований панцир і хвостова булава робили його практично невразливим навіть для тиранозавра. Анкілозавр мав дзьоб і дрібні зуби, якими зрізав велику кількість рослин, щоб прогодуватися. Ankylosaurus magniventris був найбільшим і найважчим серед анкілозаврів, досягаючи до 10 метрів завдовжки і 3-4 тонни завважки.

Це археоптерикс (Archaeopteryx lithographica) – динозавр, що існував 150-147 млн років тому на території Європи. Відкритий у 1861 році, цей вид став сенсацією, адже його вважали першим птахом. Хоч насправді археоптерикс був не найкращим літуном, він показав еволюційний перехід між динозаврами й птахами. Скам’янілості містили пір’я, крила, зуби та кістковий хвіст, що поєднувало риси обох груп. Імовірно, він був здатний до коротких польотів чи планерував, злітаючи з дерев. Археоптерикс також мав “пташині” ділянки мозку, потрібні для координації польоту.

Це археоптерикс (Archaeopteryx lithographica) – динозавр, що існував 150-147 млн років тому на території Європи. Відкритий у 1861 році, цей вид став сенсацією, адже його вважали першим птахом. Хоч насправді археоптерикс був не найкращим літуном, він показав еволюційний перехід між динозаврами й птахами. Скам’янілості містили пір’я, крила, зуби та кістковий хвіст, що поєднувало риси обох груп. Імовірно, він був здатний до коротких польотів чи планерував, злітаючи з дерев. Археоптерикс також мав “пташині” ділянки мозку, потрібні для координації польоту.

Це археоптерикс (Archaeopteryx lithographica) – динозавр, що існував 150-147 млн років тому на території Європи. Відкритий у 1861 році, цей вид став сенсацією, адже його вважали першим птахом. Хоч насправді археоптерикс був не найкращим літуном, він показав еволюційний перехід між динозаврами й птахами. Скам’янілості містили пір’я, крила, зуби та кістковий хвіст, що поєднувало риси обох груп. Імовірно, він був здатний до коротких польотів чи планерував, злітаючи з дерев. Археоптерикс також мав “пташині” ділянки мозку, потрібні для координації польоту.

Це археоптерикс (Archaeopteryx lithographica) – динозавр, що існував 150-147 млн років тому на території Європи. Відкритий у 1861 році, цей вид став сенсацією, адже його вважали першим птахом. Хоч насправді археоптерикс був не найкращим літуном, він показав еволюційний перехід між динозаврами й птахами. Скам’янілості містили пір’я, крила, зуби та кістковий хвіст, що поєднувало риси обох груп. Імовірно, він був здатний до коротких польотів чи планерував, злітаючи з дерев. Археоптерикс також мав “пташині” ділянки мозку, потрібні для координації польоту.

Це археоптерикс (Archaeopteryx lithographica) – динозавр, що існував 150-147 млн років тому на території Європи. Відкритий у 1861 році, цей вид став сенсацією, адже його вважали першим птахом. Хоч насправді археоптерикс був не найкращим літуном, він показав еволюційний перехід між динозаврами й птахами. Скам’янілості містили пір’я, крила, зуби та кістковий хвіст, що поєднувало риси обох груп. Імовірно, він був здатний до коротких польотів чи планерував, злітаючи з дерев. Археоптерикс також мав “пташині” ділянки мозку, потрібні для координації польоту.

Патаготитан (Patagotitan mayorum) – гігантський довгошиїй зауропод, який жив близько 102 мільйонів років тому. Він, імовірно, досягав понад 37 метрів завдовжки та важив близько 69 тонн – приблизно стільки ж, скільки 12 африканських слонів. За цими показниками Патаготитан трохи перевершує попереднього "найбільшого динозавра всіх часів" – Дредноутуса (Dreadnoughtus schrani), який також належав до титанозаврів.

Патаготитан (Patagotitan mayorum) – гігантський довгошиїй зауропод, який жив близько 102 мільйонів років тому. Він, імовірно, досягав понад 37 метрів завдовжки та важив близько 69 тонн – приблизно стільки ж, скільки 12 африканських слонів. За цими показниками Патаготитан трохи перевершує попереднього "найбільшого динозавра всіх часів" – Дредноутуса (Dreadnoughtus schrani), який також належав до титанозаврів.

Патаготитан (Patagotitan mayorum) – гігантський довгошиїй зауропод, який жив близько 102 мільйонів років тому. Він, імовірно, досягав понад 37 метрів завдовжки та важив близько 69 тонн – приблизно стільки ж, скільки 12 африканських слонів. За цими показниками Патаготитан трохи перевершує попереднього "найбільшого динозавра всіх часів" – Дредноутуса (Dreadnoughtus schrani), який також належав до титанозаврів.

Патаготитан (Patagotitan mayorum) – гігантський довгошиїй зауропод, який жив близько 102 мільйонів років тому. Він, імовірно, досягав понад 37 метрів завдовжки та важив близько 69 тонн – приблизно стільки ж, скільки 12 африканських слонів. За цими показниками Патаготитан трохи перевершує попереднього "найбільшого динозавра всіх часів" – Дредноутуса (Dreadnoughtus schrani), який також належав до титанозаврів.

Це дредноутус (Dreadnoughtus schrani) – титанозавр, що жив приблизно 77 мільйонів років тому на території сучасної Патагонії (Аргентина), важив близько 60 тонн і мав довжину 26 метрів. Дредноутус відомий за двома скам’янілостями, описаними у 2014 році. Більший із двох зразків складався зі 115 кісток, що становить приблизно 70 % скелета поза межами голови. Така повнота решток дозволила вченим точно оцінити розміри тварини й зробити висновки про її спосіб життя. Дредноутус був травоїдним динозавром заввишки близько 9 метрів і мав шию довжиною близько 11 метрів, якою міг діставати листя з верхівок дерев. Ймовірно, свій довгий м’язистий хвіст він використовував для захисту від хижаків.

Це дредноутус (Dreadnoughtus schrani) – титанозавр, що жив приблизно 77 мільйонів років тому на території сучасної Патагонії (Аргентина), важив близько 60 тонн і мав довжину 26 метрів. Дредноутус відомий за двома скам’янілостями, описаними у 2014 році. Більший із двох зразків складався зі 115 кісток, що становить приблизно 70 % скелета поза межами голови. Така повнота решток дозволила вченим точно оцінити розміри тварини й зробити висновки про її спосіб життя. Дредноутус був травоїдним динозавром заввишки близько 9 метрів і мав шию довжиною близько 11 метрів, якою міг діставати листя з верхівок дерев. Ймовірно, свій довгий м’язистий хвіст він використовував для захисту від хижаків.

Це дредноутус (Dreadnoughtus schrani) – титанозавр, що жив приблизно 77 мільйонів років тому на території сучасної Патагонії (Аргентина), важив близько 60 тонн і мав довжину 26 метрів. Дредноутус відомий за двома скам’янілостями, описаними у 2014 році. Більший із двох зразків складався зі 115 кісток, що становить приблизно 70 % скелета поза межами голови. Така повнота решток дозволила вченим точно оцінити розміри тварини й зробити висновки про її спосіб життя. Дредноутус був травоїдним динозавром заввишки близько 9 метрів і мав шию довжиною близько 11 метрів, якою міг діставати листя з верхівок дерев. Ймовірно, свій довгий м’язистий хвіст він використовував для захисту від хижаків.

Це дредноутус (Dreadnoughtus schrani) – титанозавр, що жив приблизно 77 мільйонів років тому на території сучасної Патагонії (Аргентина), важив близько 60 тонн і мав довжину 26 метрів. Дредноутус відомий за двома скам’янілостями, описаними у 2014 році. Більший із двох зразків складався зі 115 кісток, що становить приблизно 70 % скелета поза межами голови. Така повнота решток дозволила вченим точно оцінити розміри тварини й зробити висновки про її спосіб життя. Дредноутус був травоїдним динозавром заввишки близько 9 метрів і мав шию довжиною близько 11 метрів, якою міг діставати листя з верхівок дерев. Ймовірно, свій довгий м’язистий хвіст він використовував для захисту від хижаків.

Це шінгопана (Shingopana songwensis) – титанозавр, чия назва зі суахілі означає "широка шия". Перші рештки виду знайшли у 2002 році в Танзанії. Вчені вважають, що цей динозавр жив 70-100 мільйонів років тому, у крейдовому періоді. П’ятитонний титанозавр був травоїдним велетнем із довгою шиєю та хвостом. Коли він витягував шию, голова здіймалася на висоту близько 4 метрів. Водночас він був одним із найменших представників своєї групи.

Це шінгопана (Shingopana songwensis) – титанозавр, чия назва зі суахілі означає "широка шия". Перші рештки виду знайшли у 2002 році в Танзанії. Вчені вважають, що цей динозавр жив 70-100 мільйонів років тому, у крейдовому періоді. П’ятитонний титанозавр був травоїдним велетнем із довгою шиєю та хвостом. Коли він витягував шию, голова здіймалася на висоту близько 4 метрів. Водночас він був одним із найменших представників своєї групи.

Це шінгопана (Shingopana songwensis) – титанозавр, чия назва зі суахілі означає "широка шия". Перші рештки виду знайшли у 2002 році в Танзанії. Вчені вважають, що цей динозавр жив 70-100 мільйонів років тому, у крейдовому періоді. П’ятитонний титанозавр був травоїдним велетнем із довгою шиєю та хвостом. Коли він витягував шию, голова здіймалася на висоту близько 4 метрів. Водночас він був одним із найменших представників своєї групи.

Це шінгопана (Shingopana songwensis) – титанозавр, чия назва зі суахілі означає "широка шия". Перші рештки виду знайшли у 2002 році в Танзанії. Вчені вважають, що цей динозавр жив 70-100 мільйонів років тому, у крейдовому періоді. П’ятитонний титанозавр був травоїдним велетнем із довгою шиєю та хвостом. Коли він витягував шию, голова здіймалася на висоту близько 4 метрів. Водночас він був одним із найменших представників своєї групи.

Пахіцефалозавр (Pachycephalosaurus wyomingensis) – найбільший із "товстоголових" динозаврів, що жив приблизно 66-70 мільйонів років тому в Північній Америці. Його череп мав купол завтовшки до 25 см, вкритий кістковими горбками та шипами. Ймовірно, пахіцефалозаври змагалися лобами за домінування або пару, хоча частина вчених вважає, що їхня шия була надто слабкою для таких ударів. Купол міг також приваблювати самиць.

Пахіцефалозавр (Pachycephalosaurus wyomingensis) – найбільший із "товстоголових" динозаврів, що жив приблизно 66-70 мільйонів років тому в Північній Америці. Його череп мав купол завтовшки до 25 см, вкритий кістковими горбками та шипами. Ймовірно, пахіцефалозаври змагалися лобами за домінування або пару, хоча частина вчених вважає, що їхня шия була надто слабкою для таких ударів. Купол міг також приваблювати самиць.

Пахіцефалозавр (Pachycephalosaurus wyomingensis) – найбільший із "товстоголових" динозаврів, що жив приблизно 66-70 мільйонів років тому в Північній Америці. Його череп мав купол завтовшки до 25 см, вкритий кістковими горбками та шипами. Ймовірно, пахіцефалозаври змагалися лобами за домінування або пару, хоча частина вчених вважає, що їхня шия була надто слабкою для таких ударів. Купол міг також приваблювати самиць.

Пахіцефалозавр (Pachycephalosaurus wyomingensis) – найбільший із "товстоголових" динозаврів, що жив приблизно 66-70 мільйонів років тому в Північній Америці. Його череп мав купол завтовшки до 25 см, вкритий кістковими горбками та шипами. Ймовірно, пахіцефалозаври змагалися лобами за домінування або пару, хоча частина вчених вважає, що їхня шия була надто слабкою для таких ударів. Купол міг також приваблювати самиць.

Це спінозавр – хижий динозавр із родини Spinosauridae, що жив у Північній Африці 94-100 млн років тому. Його буквально назвали "шипастим ящуром" через високе вітрильне утворення на спині. Спінозавр був більшим за тиранозавра, мав череп близько 1,75 м і довжину тіла 14-18 м. За різними оцінками, його маса могла сягати від 7 до 20 тонн. Вчені припускають, що цей динозавр міг вести напівводний спосіб життя й, окрім інших динозаврів, харчуватися рибою.

Це спінозавр – хижий динозавр із родини Spinosauridae, що жив у Північній Африці 94-100 млн років тому. Його буквально назвали "шипастим ящуром" через високе вітрильне утворення на спині. Спінозавр був більшим за тиранозавра, мав череп близько 1,75 м і довжину тіла 14-18 м. За різними оцінками, його маса могла сягати від 7 до 20 тонн. Вчені припускають, що цей динозавр міг вести напівводний спосіб життя й, окрім інших динозаврів, харчуватися рибою.

Це спінозавр – хижий динозавр із родини Spinosauridae, що жив у Північній Африці 94-100 млн років тому. Його буквально назвали "шипастим ящуром" через високе вітрильне утворення на спині. Спінозавр був більшим за тиранозавра, мав череп близько 1,75 м і довжину тіла 14-18 м. За різними оцінками, його маса могла сягати від 7 до 20 тонн. Вчені припускають, що цей динозавр міг вести напівводний спосіб життя й, окрім інших динозаврів, харчуватися рибою.

Ліньхенікус (Linhenykus monodactylus) – єдиний відомий непташиний динозавр із одним пальцем! Цей невеликий мешканець Внутрішньої Монголії, що жив близько 80 мільйонів років тому, мав короткі руки й лише один палець із великим кігтем. Це перший відомий динозавр такого типу, адже його родичі з групи альваресзаврів поруч із основним пальцем мали хоча б крихітні рудименти.

Ліньхенікус (Linhenykus monodactylus) – єдиний відомий непташиний динозавр із одним пальцем! Цей невеликий мешканець Внутрішньої Монголії, що жив близько 80 мільйонів років тому, мав короткі руки й лише один палець із великим кігтем. Це перший відомий динозавр такого типу, адже його родичі з групи альваресзаврів поруч із основним пальцем мали хоча б крихітні рудименти.

Ліньхенікус (Linhenykus monodactylus) – єдиний відомий непташиний динозавр із одним пальцем! Цей невеликий мешканець Внутрішньої Монголії, що жив близько 80 мільйонів років тому, мав короткі руки й лише один палець із великим кігтем. Це перший відомий динозавр такого типу, адже його родичі з групи альваресзаврів поруч із основним пальцем мали хоча б крихітні рудименти.