"Будем бавитись і грати, і не будем сумувати". Як бібліотека на Львівщині стала ще й садком для дошкільнят

Будем бавитись і грати, і не будем сумувати. Як бібліотека на Львівщині стала ще й садком для дошкільнят

У селі Бортники, що на Львівщині, немає свого садочка, а найближчий розташований майже за десять кілометрів у місті Ходорів. Не кожна родина має змогу возити дитину так далеко.

Тому на Львівщині пілотували оригінальне рішення: уже понад пів року у десяти бібліотеках працює проєкт "Бібліотечна няня". Місцева бібліотека перетворилась на сучасний соціокультурний простір з ігровими зонами та освітніми заходами.

Проєкт запрацював у Бортниках в жовтні 2023 року.

Розповідаємо, як осучаснена бібліотека допомагає дошкільнятам весело проживати їхнє дитинство.

Поцілунки та обійми

Діти високо підіймають ручки, наче крила, і швидко біжать одне за одним по колу. Простір бібліотеки наповнюється дитячими голосами та сміхом.

Дошкільнята радо виконують ранкову руханку під пильним керівництвом своєї виховательки Галини Мартинів.

Вихователька Галина Мартинів
Вихователька Галина Мартинів

Діти спішать до бібліотеки, адже там на них чекають розвивальні ігри, навчання через гру та дружня атмосфера.

Просторе приміщення бібліотеки умовно розділене навпіл. В одній частині, серед рівних рядів книжкових полиць, спокійно та тихо. Натомість в іншій, де розташувались численні кольорові килимки, дитячі стільчики, м’які іграшки, настільні ігри та басейн із пластиковими кульками, – весело та гамірно. Це територія дошкільнят, де вони навчаються писати, малювати олівцями та фарбами, ліпити з пластиліну, а також взаємодіяти між собою.

Заняття проводить бібліотекарка Галина, яка пройшла спеціальні курси і тепер виконує обов’язки виховательки та няні для малечі.

Батьки приводять дітей о десятій ранку.

"Наш день завжди починається з обіймів та поцілунків, і завершується так само", – з усмішкою говорить Галина.

Наче на підтвердження її слів, діти біжать до неї, і жінка просто тоне в їхніх обіймах.

Галину запросила в проєкт директорка бібліотеки сусіднього міста Ходорів. Бібліотекарка погодилась без вагань, адже у Бортниках немає дитячого садка. Тепер до другої години дня у бібліотеці працює імпровізований садочок, а по обіді люди приходять читати книжки.

"Досвіду роботи з дітьми у мене не було. Мені дуже допомогли курси від ЮНІСЕФ, які ми з учасниками проєкту проходили у Стрию, – каже Галина. – Я зрозуміла, що потрібно спілкуватися з дітьми на рівних та прислухатись до їхніх потреб".

Заняття у просторі зараз відвідують діти від трьох до шести років. Попри різницю у віці, разом їм цікаво.

"Наші діти дуже люблять бавитись конструктором, складати кубики. Вони непосидючі, тому ми часто робимо руханки та танцюємо. Кожного вечора шукаю та придумую для дітей нові ігри, таночки, щоб їм було цікаво", – розповідає Галина.

Раз на два тижні бібліотекарка бере участь в онлайн зустрічі програми "Бібліотечна няня" та отримує рекомендації щодо подальшої роботи з дітьми.

Заняття у просторі зараз відвідують діти від трьох до шести років
Заняття у просторі зараз відвідують діти від трьох до шести років

Дороги та тривоги

На заняття у бібліотеку приходять як місцеві, так і діти із сусідніх сіл. Наприклад, Галина привозить чотирирічного сина Артема із села Буковина неподалік.

"Мій син Артем не ходив у звичайний садочок. Коли почалася війна, усі його друзі із родинами виїхали за кордон і він залишився один. Тому ми з нетерпінням чекали відкриття цього простору і відвідуємо заняття регулярно", – ділиться мама хлопчика.

Вона додає, що син із задоволенням збирається сюди та не хоче потім йти додому.

"Діти мають змогу розвиватися та спілкуватися одне з одним. Мій син став розкутий, здружився з іншими дітьми, навчився з ними ділитися, почав допомагати мені вдома. Вихователька Галина Іванівна навчила його правильно тримати олівець в руках, писати. На заняттях він почав малювати та ліпити з пластиліну. Він дуже непосидючий хлопчик, і вдома нічого такого робити не хотів", – розповідає Галина.

Уляна із донькою, чотирирічною Дариною, приїжджає на заняття в бібліотеку із села Молодинче.

"Даринка ходила в садочок у місті Ходорів. Коли почалися повітряні тривоги, дітей виводили у підвали, в коридори. Я дуже хвилювалась за доньку, адже не могла бути поруч з нею. До того ж до Ходорова дуже погана дорога і неможливо туди швидко добратись", – говорить мама Уляна.

Вона відзначає, що дитина за час відвідування простору у бібліотеці змінилась: із задоволенням спілкується з іншими дітками, ділиться з ними іграшками.

"Якось узимку була сильна ожеледиця і я не наважилася сідати за кермо. Даринка так просилась в бібліотеку, що я взяла дитячі санки, посадила в них дитину та відвезла у садочок. Ми йшли добрих пів години, проте щастю доньки не було меж. Діти дуже хочуть на заняття в бібліотеку", – каже мама Уляна.

Ігри та розвиток

Після рухливих ігор старші діти сідають за круглий стіл та пишуть прописи. Вони старанно з’єднують олівцями крапочки – пишуть свої перші літери. Серед них – шестирічна Дарина.

Даринка з мамою
Даринка з мамою

"Я вже знаю кілька букв і вмію писати. Ми тут малюємо, складаємо лего. Я збираю з конструктора хатку для зайчика", – захоплено розповідає дівчинка.

Шестирічний Ростислав нещодавно повернувся з родиною з Польщі, куди виїжджав через війну.

"Я дуже люблю бавитись з друзями в басейні з кольоровими кульками. Я навчився тут писати та в мене є багато друзів – Валера, Артем, Славчик, Таня", – розповідає хлопчик.

Ростислав
Ростислав

Поруч із Ростиславом бавиться чотирирічний Артем. Хлопчик каже, що знає дуже багато віршів і одразу починає розповідати свій улюблений, про няню.

"В бібліотеку я прийшов, бібліоняню я знайшов. Будем бавитись і грати, і не будем сумувати", – чітко карбує кожне слово чотирирічка.

Артем з мамою
Артем з мамою

До садочка в бібліотеці кожного дня приходить до двадцяти дітей. Усі вони чемно слухають свою виховательку Галину.

"У мене немає педагогічної освіти, проте робота тут приносить мені море натхнення, сил та позитиву на цілий день. Коли бачу, як світяться від щастя очі дітей – мені дуже приємно. Я напевно знайшла себе в цій роботі і в цих дітях", – зізнається бібліотекарка.

За більш як пів року впровадження на Львівщині нова модель "Бібліотечна няня" за сприяння Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) продемонструвала, як бібліотечні простори можуть бути ефективно використані для розвитку дошкільнят.

Сьогодні ця модель працює в дев'яти бібліотеках у Львівській області. Водночас її успіх значно залежить від підтримки з боку місцевої влади, зокрема у виборі просторів, та експертизи та допомоги місцевих відділів освіти.

Авторка – Катерина Москалюк, продюсерка – Настя Канарьова, спеціально для УП. Життя

Реклама:

Головне сьогодні