Як мешканці Донеччини сприймають свою малу Батьківщину: дослідники виділили три основних наративи
Мешканці Донецької області песимістично дивляться на можливість повернення додому після деокупації регіону, а також говорять про делікатний підхід до мовного питання.
Вони мають три основних наративи, за якими сприймають сьогодення та історію Донеччини. Та всі вважають росіян ворогами.
Про це йдеться у дослідженні громадської організації CAT-UA, в якому проаналізували сприйняття мешканцями Донецької області своєї малої Батьківщини в контексті сучасної України.
Команда виділила три основні проукраїнські наративи:
- "Україноцентричний" – з акцентом на одвічній інтегрованості Донбасу в український простір;
- "Деконструкція радянського наративу Донбасу" – притаманний людям, які відмовилися від міфу про радянське минуле, але не мають глибокого емоційного звʼязку з українською культурою;
- "Маріупольський" – акцентує на локальній ідентичності Приазов’я та зв’язку з морем.
"Україноцентричний" наратив означає, що люди бачать Донеччину регіоном України, який зазнавав найбільшого тиску з боку СРСР та потерпає від Росії.
Люди часто згадують міфи про дві "золоті доби" області: "європейську" (на межі XIX та XX століть) та українську (після радянського занепаду). А історію краю сприймають як постійну боротьбу проти поневолювача.
Прихильники "Деконструкції радянського наративу Донбасу" говорять, що Донеччина унікальна, її мешканці – носії особливих умінь та етики. За часів СРСР вони часто не помічали українського життя області, та у 1990-ті роки усвідомили, що є українцями, а "радянський рай" був фейковим.
"Маріупольський" наратив притаманний жителям цього міста. Вони розповідають, що Маріуполь побудували прості українські та грецькі "роботяги", яких радянська влада русифікувала та репресувала.
У 2014 році, коли "Азов" звільнив захоплене окупантами місто, в нього почалося нове життя. Однак у 2022-му Росія остаточно зруйнувала Маріуполь та знищила життя його мешканців.
"Україноцентричний" і "Маріупольський" наративи не вважають мешканців регіону надто відмінними від інших. У "Деконструкції" їм приписують певні унікальні властивості.
Головний ворог у всіх наративах – росіяни.
"Україноцентричний" та "Маріупольський" обвинувачують мешканців області у співпраці з ними, а "Деконструкція" – російську пропаганду і пасивну українську владу.
В "Україноцентричному" наративі "золотою добою" називають період після 2014 року, коли на регіон звернула увагу Україна. У "Деконструкції" – 2000-2013 роки, коли область мала особливе становище.
Окрім трьох основних, існує два менш поширених наративи:
- "Півночі Донеччини" – посилання на козацьку історію, констатацію відмінності від "шахтарського краю". Поширена серед респондентів з Бахмута, Часового Яру, Краматорська і Слов’янська;
- "Надазовських греків" – трапляються у відповідях маріупольців, які згадують грецькі коріння, мову, культуру та репресії проти греків.
"Спільним для всіх наративів є запит до українського суспільства не допускати звинувачень, що мешканці регіону винні у війні, адже це фактично повторює російські наративи про громадянський конфлікт та виправдовує РФ.
А також – проявляти делікатність щодо культурних та мовних вимог. Важливо, що всі погоджуються, що українську мову потрібно популяризувати, але, бажано лагідно. Та загалом надавати кращу допомогу переселенцям", – розповів керівник CAT-UA Артем Захарченко.
В цілому в опитаних присутні песимістичні настрої щодо можливості повернення на Донеччину після деокупації.
Люди вважають, що запорукою миру стане "подолання ліній розділення". Дехто також акцентує на протиставленні тих, хто виїхав і хто залишився в окупації.
Під час дослідження провели 50 інтерв’ю з людьми, які мають сформовані цілісні уявлення про минуле, сучасне та майбутнє області. До вибірки увійшли громадські діячі, митці, викладачі, науковці, чиновники, депутати, підприємці, військові ЗСУ та журналісти.