Врятувала наука: як в Австралії виправдали жінку, засуджену за вбивство 4-х дітей
У 2023 році суд виправдав австралійку Кейтлін Фолбіг, яка провела 20 років у в'язниці через хибні звинувачення у вбивстві чотирьох своїх дітей. Це стало можливим завдяки одному відкриттю науковців, які довели, що смерть немовлят була спричинена генетичною мутацією.
Науковиця Карола Вінуеса та її колеги виявили, що четверо дітей Фолбіг мали мутацію в гені під назвою CALM2, що призвело до раптової смерті.
Після тривалих експертиз та участі дослідників у процесі суд виправдав жінку, яка мала провести 40 років за ґратами. Після цього до Кароли Вінуеси почали звертатися інші батьки, чиї немовлята померли раптово.
Нещодавно журнал Nature опублікував розмову з Каролою про науку та зміни у її житті після революційного кейсу. А "УП. Життя" зібрала найцікавіші події цієї історії на основі публікацій Nature, Science.org, Time і BBC.
Історія Кейтлін Фолбіг
Четверо маленьких дітей Кейтлін Фолбіг померли один за одним між 1989 і 1999 роками. Перший син Калеб раптово помер у віці 19 днів, другий син Патрік помер у віці 8 місяців, донька Сара померла – у віці 10 місяців, а Лаура – у 19 місяців. ЗМІ називали матір "найгіршою вбивцею Австралії".
У 2003 році Кейтлін Фолбіг визнали винною в тому, що вона задушила усіх своїх дітей, хоча на їхніх тілах не було слідів удушення. Натомість у померлих були ознаки загальних причин синдрому раптової дитячої смерті (СРДС), зокрема запалення гортані й серця.
Судовий процес здебільшого ґрунтувався на звинуваченнях з боку її чоловіка та записах у щоденнику, де жінка висловлювала свою провину через раптову смерть малюків. Їй присудили 40 років ув'язнення, а пізніше термін скоротили до 30 років.
Усе змінилося, коли до справи долучилася дослідниця Карола Вінуеса з Іспанії, яка багато років проводила дослідження в Австралійському національному університеті. Юрист Дейв Воллес залучив Каролу до справи.
У листопаді 2018 року Карола Вінуеса та її колега Тодор Арсов секвенували ДНК дітей і проаналізували його на наявність генетичних мутацій, які можуть бути пов'язані із захворюваннями, що спричиняють СРДС.
Вони виявили мутацію в гені CALM2 (G114R), який кодує білок кальмодулін (CALM), збої в роботі якого пов'язували з порушеннями роботи серця, зокрема, синдромом подовженого інтервалу QT, а також із СРСД.
Як суд змінив вирок
Спочатку австралійські науковці не вважали ці дані достатньою підставою для повторного розслідування. Але міжнародна команда науковців домоглася перегляду справи.
Сторона захисту Кейтлін Фолбіг зібрала додаткові наукові докази, зокрема дослідження трьох різних лабораторій, які свідчили про те, що мутація CALM2 є патогенною.
Також дослідники надали дані, які показують, що обидва сини Фолбіг мали генетичні мутації, які можуть викликати смертельну епілепсію у мишей. Усе це опублікували у дослідженні 2020 року, а тоді його автори і багато інших вчених приєдналися до петиції про проведення ще одного розслідування, яке стартувало у 2022 році.
Зрештою, слідство дійшло висновку, що записи у щоденнику не доводять провину Кейтлін. Але основною причиною, яка змусила прокуратуру змінити свої погляди, стали висновки групи імунологів та генетиків, які підтвердили летальні наслідки мутації.
У 2023 році суд Нового Південного Вельсу висловив "обґрунтовані сумніви" у винуватості Фолбіг, а губернатор австралійського штату підписав прохання про повне помилування.
"Майже чверть століття я стикалася з невірою і ворожістю. Я страждала від знущань у всіх їхніх формах. Я сподівалася і молилася, що одного дня зможу стояти тут з чистим ім'ям. Я вдячна, що сучасна наука і генетика дали мені відповіді на питання, як загинули мої діти", – сказала Кейтлін Фолбіг, опинившись на волі.
Як Карола Вінуеса вирішила допомагати іншим жінкам
Карола Вінуеса – науковиця з Іспанії, яка колись хотіла працювати лікаркою в Африці, але потім поїхала навчатися до Великої Британії.
У 2000 році Карола отримала PhD у Бірмінгемському університеті, у 2005 році почала працювати в Австралійському національному університеті в Канберрі, а нині працює в Інституті Френсіса Кріка у Лондоні.
Окрім дослідницької роботи, Вінуеса на безоплатній основі допомагає батькам, яких несправедливо звинувачують у вбивстві їхніх дітей, коли насправді причиною можуть бути генетичні чинники.
"Такі випадки важко діагностувати, але генетика може їх пояснити. Але на той час, коли ми надаємо генетичну інформацію, очевидно, що трагедія вже сталася. Якщо дитина не померла, зазвичай залучаються соціальні служби, які забирають дітей із сім'ї.
Мати подавала низку скарг у лікарню, просила інших експертних думок. Потім їй поставили діагноз "синдром дефіциту уваги", тому що вона запитувала думки всіх цих лікарів", – розповідала Карола Вінуеса.
Наразі до Кароли звернулися фігуранти у шести справах, але поки що лише одна справа призвела до скасування вироку.
"Я відчуваю себе настільки перевантаженою справами. Кожна з них забирає набагато більше, ніж ти хочеш віддати, але ці жінки у відчаї. Я – мати. Це могло б статися зі мною, тому я співчуваю цим жінкам", – каже науковиця.
Вінуеса вважає, що її робота над судовими справами – це достойна робота, але вона не завжди приносить задоволення. Іноді вироки суперечать її науковим висновкам.
У листопаді минулого року Карола написала розлогий звіт для 35-річної жінки з Греції, яку звинуватили у вбивстві трьох доньок. За словами Вінуеси, ця справа дуже нагадувала випадок Фолбіг.
У березні цього року жінку було засуджено до довічного ув'язнення, але Вінуеса вважає докази "хиткими і неповними". За словами дослідниці, висвітлення цієї справи у ЗМІ також "було просякнуте сексизмом": мовляв, журналісти називали її "сучасною Медеєю" (це чарівниця у грецькій міфології, яка вбила дітей задля помсти чоловіку).
Карола Вінуеса прагне допомагати матерям і продовжує вивчати справи, з якими до неї звертаються. "Вона ненавидить ідею, що хтось може бути засуджений за тяжкий злочин, як-от вбивство або дітовбивство, коли не вичерпано усі наукові версії. Я думаю, що їй подобається цей виклик", - сказав журналістам Дейв Волес.