Житло зруйноване обстрілом: які виплати можна отримати і як подати заявку на "єВідновлення"

Після російських атак тисячі українців залишаються без помешкання або мусять жити у пошкоджених будинках. Постраждалі можуть отримати допомогу від міста та компенсацію за програмою "єВідновлення", однак для цього потрібно правильно зафіксувати руйнування, підтвердити право власності й пройти кілька етапів перевірок.

Як подати заявку та що робити, якщо документи втрачені або власник перебуває за кордоном – "УП. Життя" розповів юрист фірми "Міллер" Дмитро Деркач.

Як подати заявку на "єВідновлення" і отримати допомогу

За інформацією КМДА, кияни, які опинилися у складних життєвих обставинах внаслідок руйнування житла, можуть отримати одноразову допомогу в розмірі 10 тисяч грн.

Якщо родина була змушена виселитися з житла, місто має виділити одноразову допомогу в розмірі 40 тисяч грн, а протягом року – по 20 тисяч грн щомісяця.

Така виплата гіпотетично може покрити оренду житла, поки люди проходять процедуру "єВідновлення" для отримання основної компенсації – суму обраховують згідно з масштабами руйнувань.

Заявку на "єВідновлення" може подавати лише власник майна, який є в реєстрі речових прав.

Якщо житло набуте до 2013 року і не внесене в реєстр – його треба внести через ЦНАП.

Якщо документи є – це робиться через ЦНАП. Юрист каже, що ЦНАП має зареєструвати протягом 5 днів за наявності документів.

Якщо документи втрачені/згоріли – процедура складніша. За словами юриста, потрібно піднімати архіви, робити запити до БТІ, витребовувати інформацію про квартиру та власника, інколи залучаючи до процесу адвоката.

Після того, як право власності підтверджене/внесене, можна подати заявку на "єЄВідновлення" через "Дію" або ЦНАП. До заявки обовʼязково потрібно додати фото й бажано детальне відео пошкоджень.

"Фото пошкоджень такі, щоб були видимі орієнтири – не лише дірка, розбита стеля/вікно, а кадр, де видно і сам будинок, і сусідні будинки чи споруди. Відео бажано знімати не одним дублем на 20 секунд, а детально: окремо фасад, окремо під'їзд, окремо квартира, деталі (вікна, двері, тріщини, зсуви, перекоси).

Якщо пошкодження тільки в квартирі – все одно варто все фіксувати, навіть якщо будинок "виглядає цілим". Знімайте усі вибиті вікна, поламані перегородки, пошкоджені комунікації", – радить юрист фірми "Міллер" Дмитро Деркач.

Далі власник подає заявку на відкриття спецрахунку (для виплат) і надсилає її із паспортними даними через Дію або ЦНАП.

Після подачі заявки протягом 30 днів мають призначити комісію, яка складає акт обстеження – ключовий документ для компенсації.

"Буває, що після подання заявки на компенсацію на місце виїжджає не одна, а кілька комісій. Є базова комісія, яка фіксує пошкодження, а є технічна – її можуть призначити додатково, якщо будинок постраждав серйозно і потрібно зрозуміти, що відбулося з несучими конструкціями.

Така технічна комісія залучає фахівців і проводить детальні дослідження: інструментальні вимірювання, перевірку стану стін, перекриттів, фундаменту, зокрема ультразвукові обстеження, аналіз тріщин, нахилів конструкцій. Це потрібно, щоб точно визначити масштаб руйнувань і зрозуміти, чи підлягає будинок відновленню взагалі і який формат відбудови можливий", – пояснює Дмитро.

Кошти для відновлення індивідуального майна отримає безпосередньо його власник. Водночас компенсацію за пошкоджене спільне майно – ОСББ, управителі багатоквартирних будинків або житлово-будівельні (житлові) кооперативи.

"Виплата власникам квартир фактично прив'язана до того, чи балансоутримувач отримав компенсацію і відновив спільні частини. Немає сенсу вкладатися в квартири, якщо під'їзд зруйнований або небезпечний", – каже юрист.

Що робити, якщо власник житла за кордоном або в окупації?

Якщо власник квартири перебуває за кордоном чи в окупації, людина, яка фактично проживає в квартирі, повинна звернутися до нього і отримати від нього нотаріальну довіреність.

"Власник має уповноважити конкретну особу – родича, співмешканця або іншого представника – звертатися за компенсацією і отримувати кошти від його імені. Закон передбачає, що право на подання заяви має саме власник", – каже Дмитро.

Якщо йдеться про окуповані території, ситуація ускладнюється.

"Людина, яка просто проживає у квартирі, навіть якщо це житло її родичів, без довіреності не має права подати заяву. Формально система просто не прийме її як заявника. Якщо ж є хоча б документ про уповноваження – це вже юридична підстава діяти від імені власника. Інше питання – чи вдасться видати такий документ і чи визнають його належним", – каже правник.

На практиці бувають і складніші сценарії. Наприклад, якщо власник перебуває не лише на окупованій території, а є громадянином Росії чи Білорусі, або між співвласниками є конфлікт.

У випадках спільної часткової власності люди інколи звертаються до суду з позовами про припинення права власності іншого співвласника на частку. За судовим рішенням компенсація за цю частку може бути внесена на депозит суду, а в подальшому – колишній співвласник має право отримати ці кошти.

Ще один варіант – коли власник виїжджає до країн Євросоюзу і там оформлює довіреність на представника в Україні.

Така довіреність може стосуватися не лише отримання компенсації, а й переоформлення майна чи проведення інших юридичних процедур.