Не лише метанням списа: вчені виявили спосіб, яким доісторичні люди убивали мамонтів

Вікторія Андрєєва — 22 серпня, 18:31
Не лише метанням списа: вчені виявили спосіб, яким доісторичні люди убивали мамонтів
Доісторичні люди, ймовірно, встромляли списи у землю, щоб убивати мамонтів
adrenalina/Depositphotos

Доісторичні люди, які жили на території сучасної Америки приблизно 13 тисяч років тому, використовували гострі кам’яні наконечники на списах, щоб вполювати величезних тварин – бізонів, мамонтів чи наземних лінивців.

При цьому вони встановлювали зброю вістрями догори, припускають автори дослідження, опублікованого в журналі Plos One, пише The Guardian.

"Ми тільки зараз визнаємо, що люди в багатьох культурах тисячоліттями полювали на мегафауну або захищалися від неї за допомогою посаджених списів", – заявив співавтор дослідження доктор Скотт Байрам з Каліфорнійського університету в Берклі.

Мисливці часто заохочували велику дичину атакувати їх, а засаджений у землю спис міг завдати набагато більшої шкоди, ніж якби людина метала його.

Водночас науковці зазначають, що поблизу поховань не знайшли жодної цілісної зброї, тому незрозуміло, як саме використовувалися знаряддя.

РЕКЛАМА:

Команда вчених посилається на історичні джерела, зокрема картини полювання на кабана та описи полювання на ведмедя, лева та ягуара. На цих малюнках зображені люди, які вставляють у землю зброю для захисту від хижаків та проти нападу на бойових коней у військових боях, а також під час полювання на здоровенних тварин.

Науковці провели експерименти з копіями зброї культури Кловіса (названо на честь містечка у штаті Нью-Мексико, де в 1932 році знайшли перші зразки інструментів цього культурного комплексу).

Вчені з'ясували, що кам’яний наконечник утримувався за допомогою кріплень між дерев’яною жердиною та кістяним прутом.

Команда виявила, що гостре вістря Кловіса може проткнути коров’ячу шкіру з відносно невеликою силою. Але воно зламається, якщо його кинути вістрям вниз на дубову дошку з великою силою (тобто так само буде й при зіткненні з кісткою тварини).

Тоді вчені припустили, що первісні люди могли відрегулювати кріплення так, щоб спис розпався, випустивши вістря. При цьому довші списи могли б глибше зануритись у тіло тварини. Таке застосування могло б пояснити, чому археологи знаходили цілі останки мамонта з наконечником всередині.

Найближчим часом команда планує провести експеримент з чимось схожим на копію мамонта, щоб зрозуміти, як може змінитися результат удару залежно від напрямку списа.

Реклама:

Головне сьогодні