Коли відео в TikTok перестає бути смішним. Чому діти булять вчителів і як педагогам захиститися

"Після уроку я відкрила це відео і була у жахливому стані від побаченого – це мене дуже образило та довело до сліз. Колеги приходили і заспокоювали". Так вчителька Марина* описує свою реакцію на образливе відео про неї, яке учні виклали в соцмережах.

Поруч із фото викладачки діти розмістили принизливі написи, а до відео додали музику із лайливими словами.

Марина – не єдина вчителька зі школи, яка знайшла подібні публікації про себе у TikTok.

Щоденно викладачі спілкуються з сотнями учнів, заповнюють десятки робочих паперів, вирішують конфлікти між дітьми. Вони мають бути м'якими, проте не занадто – щоб учні продовжували їх слухати та поважати. Повинні знайти індивідуальний підхід до кожного та ставитися з розумінням, бо "це ж діти".

Найчастіше про булінг у школі говорять в контексті цькування учнів, проте від нього можуть потерпати і педагоги. Утім, про права вчителів пам'ятають далеко не всі діти й батьки.

"УП. Життя" поспілкувалася з учителями та дізналася, з якими проявами насильства вони стикаються і чому булінг проти них фактично залишається безкарним.

*Імена героїнь змінені з поваги до їхньої приватності.

"Я дізналася, що відео із цькуваннями опублікували і зі мною. Не очікувала такого і не могла повірити"

Марина*, вчителька фізики

Марина працює вчителькою фізики з 1992 року, проте торік вперше за 34 роки роботи зіткнулась із булінгом.

Вона каже, що за цей час жодного разу не отримувала звинувачень у цькуваннях учнів, тож була шокована тим, що зрештою постраждала від булінгу сама.

Жінка виявила у соцмережах відео, у якому до її фото додали образливі написи та музику з лайливими словами.

"Розумію, де перебуваю, що маю робити та як працювати з дітьми. Сама маю дітей. Мої учні постійно беруть участь у різних конкурсах та олімпіадах, я проводжу консультації для дітей, які не зрозуміли матеріал. Якщо приходять нові учні, то вони мають можливість перездати тести хоч десять разів та отримати ту оцінку, якої прагнуть.

Завжди комунікую з дітьми, тому те, що трапилося у минулому році, мене шокувало та змусило відчувати сильний стрес", – каже Марина.

Викладачка розповідає, що стала не єдиною постраждалою від образливих відео – булінг вчителів у її школі почався у соцмережах на початку квітня.

"У цих відео використовували музику із лайливими словами та фото вчителів. До них також дописували образи. Один із грубих виразів був поряд із фото вчительки англійської мови. Ми обговорювали у закладі ці відео, адже у них використали зображення багатьох людей", – зазначає Марина.

Вчителі, які виявили свої фото з образами, звернулися до директора. Адміністрація закладу обговорила інцидент зі шкільною поліцейською, яка передала інформацію своїм колегам та Департаменту освіти міста.

Згодом Марина попросила племінницю перевірити, чи є в соцмережах образливе відео з нею.

"Я дізналася, що подібне відео із цькуваннями опублікували і зі мною. Не очікувала такого і не могла повірити у це. Мені надіслали скриншоти, проте я збиралася на роботу, тож не мала часу їх переглянути. Я знала, що воно існує, але не бачила, що там", – каже вчителька.

Перед уроком до викладачки підійшла колега та запитала, як вона почувається. Згодом до Марини звернулася й інша вчителька.

"На перерві після уроку я відкрила це відео і була у жахливому стані від побаченого – це мене дуже образило та довело до сліз. Колеги приходили та заспокоювали", – розповідає викладачка.

Спершу Марина також звернулася до шкільної адміністрації та розповіла про відео. 

Попри те, що напередодні вже були скарги від інших вчителів, нової інформації про справу від поліціянтів не було, зазначили в адміністрації.

"Тиша була напевно впродовж тижня, можливо довше. Під час останньої розмови мені сказали в адміністрації, що я можу звернутися до кіберполіції особисто та написати заяву. Можливо, так справу розглядатимуть швидше", – каже Марина.

Вчительку непокоїла думка, що після перегляду відео вона має продовжувати проводити уроки та повернутися на роботу наступного дня.

"У той день я продовжувала уроки. Були діти, які постійно порушували дисципліну. Дехто хотів ще більше пригнітити мене – вони запитували, як я почуваюсь, проте це було не щиро, а з єхидними посмішками. Їм було цікаво подивитися на мою реакцію. Я намагалася триматися, як могла", – згадує викладачка.

Після повернення додому Марина таки вирішила особисто написати онлайн-заяву до кіберполіції. До звернення жінка прикріпила скриншоти й образливі відео з нею та іншими вчителями.

Протягом місяця жінка не отримувала жодної інформації про справу, проте у кінці травня шкільна поліціянтка повідомила, що всі принизливі відео про вчителів видалені.

"Написи у відео були жахливі. У коментарях хтось запитував, навіщо публікувати подібне. Інші пропонували вчителів, яких варто додати до нових відео. Реакції були різні, проте більшість були із підтримкою викладачів, це писали навіть сторонні люди. Від кіберполіції я не отримала жодного повідомлення про розгляд заяви і досі. Єдине, що акаунт видалили з соцмереж", – каже Марина.

Акаунт у соцмережах, де публікувався принизливий контент, мав назву навчального закладу, у якому працює Марина. Однак автор роликів досі не відомий.

"У відео була майже уся школа. Це обговорювалося на нарадах. Я не знаю, чи приходили повідомлення від Департаменту освіти міста, проте мені особисто ніхто не повідомляв про вирішення справи.

Шкільна поліцейська опитувала учнів та вчителів, проте людину, яка опублікувала ці відео, так і не знайшли. Кіберполіція також не відповіла, хоча у своїй заяві я залишала номер телефону та наполягала, щоб знайшли винних", – розповідає вчителька.

Марина ділиться, що наразі робота викладачів дуже складна.

"Вчителі настільки принижені як батьками, учнями, так і зарплатами. Батьки та учні отримують все більше і більше дозволів, коли у викладачів прав усе менше. Саме через відсутність меж діти відчувають сміливість створювати відео з образами", – вважає вона.

"Учениця намагалася інсценувати, ніби я її б'ю"

Надія*, вчителька української мови та літератури

Надія працює вчителькою української мови та літератури з 1994 року. У 2023 році через нестачу учнів у їхній школі три класи об'єднали у два. Надія була класною керівницею одного з них.

"До нашого класу прийшла група підлітків (близько 10-12 учнів), у яких я раніше нічого не викладала, тому на початку навчального року ми усі знайомилися. Оскільки цей клас, до якого додалися нові учні, був сформований раніше, вони були вимушені звикати до вже існуючих традицій. Проте деякі з них відмовлялися від старих звичаїв та не пропонували нові, через що у колективі виникали суперечки", – розповідає вчителька.

Згодом з більшістю учнів та батьків вдалося вирішити конфлікти, однак від колективу відокремилися чотири підлітки.

Спочатку з ними не виникало суперечок, проте вже наступного навчального року конфлікти між дівчатами та їхніми однокласниками загострилися, каже Надія.

Спершу підлітки нібито підтримували ініціативи своїх однокласників, проте згодом створили окремий чат у месенджері, де обговорювали вчителів та учнів.

"Вони знімали на камеру вчителів та однокласників, обговорювали їх. Могли взяти фото однієї з дівчат та домалювати до нього ріжки, після чого надсилали зображення у загальний чат класу. Знали, що це фото побачить учениця, яку вони розмалювали. Мене не було у цій групі, тож про подібні дії я дізналася пізніше", – каже Надія.

Якось один з учнів привітав класну керівницю у спільній групі зі святом. Згодом Надія дізналася, що група "новеньких" цькувала хлопця через це.

Через конфлікт між учнями, які раніше були у різних класах, колектив розділився на окремі компанії. Підлітки відмовлялися відвідувати спільні заходи, якщо дізнавалися, що на них будуть однокласники, які їх цькують.

Згодом група із чотирьох учениць перестала приховувати зйомку вчителів та однокласників на уроках.

На одне зі свят батьки учнів домовилися, що організують дітям сюрприз та зроблять подарунки. Проте дві родини відмовилися брати участь в ініціативі – вважали її непотрібною.

"Я пояснила батькам, що це буде неправильно, якщо усі діти отримають подарунки, а двоє з них не матимуть нічого. Батьківський комітет, який збирав кошти, домовився, що гроші розподілять між батьками та зроблять сюрприз усім дітям. Я приділю увагу та привітаю кожного. Далі всі самостійно вирішують, що робити із подарунками.

Проте одна з дівчат під час навчання зайшла до класу та сказала, що не буде приймати дарунок. Діти не знали про сюрприз, тож я попросила цю ученицю вийти у коридор, щоб не розповісти про нього раніше, ніж необхідно", – розповідає вчителька.

Надія з ученицею вийшли у коридор для розмови. Викладачка помітила, що дівчина намагалася приховано увімкнути диктофон.

"Я у неї запитую: "Навіщо ти увімкнула телефон?", на що вона відповідає, що нічого не робила. Кажу, що бачила її дії, після чого учениця відходить від мене та починає кричати: "Не чіпайте мене, навіщо ви мене чіпаєте!". Я стояла на відстані, тож фізично не могла до неї доторкнутися. Учениця намагалася інсценувати, ніби я її б'ю", – каже Надія.

Згодом дівчинка з мамою звернулася з цим записом до поліції і сказали, що Надія ображала підлітку.

За словами Надії, правоохоронці не прийняли заяву учениці, адже на записі було чутно, що викладачка стоїть занадто далеко, щоб торкнутися дівчинки.

"Після відмови поліції у реєстрації заяви вони знову до них зверталися, ходили з новими записами та знімали поліціянтів. Правоохоронці телефонували нам та казали, що співчувають. Я відповідала: "Ви не співчувайте, а зробіть щось, щоб це припинилося", – зазначає вчителька.

Пізніше підлітка з матір'ю почали збирати підписи у класі з вимогою замінити класного керівника. Вони демонстрували батькам інших учнів записи з учителями, зокрема Надією, та стверджували, що її необхідно звільнити.

"Заяву із закликами мене звільнити ніхто з учнів не підписав. Вони передали її директору, після чого до класу запрошували психолога. Проводилися опитування щодо того, чи справді я цькую дітей. Учні повідомили, що інцидентів із булінгом, які ця підлітка описала у заяві, не було", – розповідає класна керівниця.

Згодом Надія звернулася до поліції із заявою-поясненням, де описала свою версію подій та розповіла про цькування інших підлітків з боку кількох дівчат.

"Все, що зробила поліція, – передала заяву до Департаменту освіти міста. Там вже ці записи стали усім байдужими. Я не знаю, які відписки вони надсилали.

До класу приходили два поліціянти, які розмовляли з директором, зі мною. Я у них запитала, чи будуть нести якусь відповідальність підлітка з її матір'ю за цькування, зйомку відео, наклепи у заяві. Мені відповіли, що вони отримають штраф, проте у результаті жодного покарання не було", – каже класна керівниця.

Протягом навчання до класу запрошували шкільного психолога, поліціянтів, проте розмови з підлітками не допомагали вирішити конфлікти у класі.

"Після інциденту із записом "побиття" та поліцією двоє із чотирьох дівчат змінили свою поведінку. Кожен ранок учні збираються та обіймаються між собою. В один день ці підлітки заходять до класу, а до них ніхто не підходить. Можливо, це стало причиною того, що вони почали спілкуватися з усіма однокласниками.

Учениці підходили до мене вибачатися, казали, що їх налаштувала подруга на таку поведінку. Я відповідала, що вирішувати питання необхідно не зі мною, а з класом", – розповідає Надія.

Зрештою, всі учениці припинили цькування. Дві з них завершили навчальний рік, тримаючись від класу осторонь.

"Вчителі не повідомляють про булінг з боку учнів, бо зневірилися у тому, що буде результат. Зазвичай якщо і розглядають справу, то винними однаково зроблять викладачів. У моєму випадку шкільна адміністрація від першого дня була на моєму боці, адже розуміла, що все те, про що їм розповідали, було вигадкою. Проте не завжди вчителі знаходять підтримку", – каже Надія.

Як часто вчителі повідомляють про булінг з боку учнів?

У відповідь на запит "УП. Житття" Служба освітнього омбудсмена повідомила, що загалом у 2024-2026 роках отримала 526 звернень від учасників освітнього процесу. Вони зверталися щодо насильства, жорстокого поводження, зокрема булінгу та дискримінації у закладах освіти.

Подібних звернень до Служби освітнього омбудсмена надійшло:

• у 2024 році – 146;
• у 2025 році – 165;
• станом на перше серпня 2026 року, – 215.

Водночас за 2024-2026 роки лише 11 звернень надійшли саме від педагогів, які повідомляли про булінг з боку учнів.

Раніше освітня омбудсменка Надія Лещик закликала українських педагогів захищати свої права та повідомляти про булінг стосовно них.

За її словами, неофіційні комунікації з вчителями свідчать про наявність таких випадків, але кількість офіційних заяв залишається малою.

Як розрізняти булінг та "дитячу неслухняність"?

Булінг та "неслухняність" у дітей – це різні явища, які не можна ототожнювати, наголошує практична психологиня та гештальт-терапевтка Ольга Неділько.

"Булінг – це насильство, яке має три ознаки – систематичність, наявність сторін (кривдник, спостерігачі та потерпілий) та наслідки у вигляді приниження гідності людини, фізичної або психологічної шкоди", – каже експертка.

Водночас булінг не пов'язаний із вихованням, адже цькувати може будь-яка дитина.

"Дитина, яку вважають "вихованою", може мати на булінг інші причини. Наприклад, вона цькує іншу людину або підтримує ці дії, бо хоче бути прийнятою у колективі однолітків. Або ж дитина вважає, що якщо не приєднається до булінгу, то сама стане наступною постраждалою від нього", – зазначає психологиня.

Натомість дитяча "неслухняність" зазвичай пов'язана з вихованням дитини та відсутністю розуміння кордонів дозволеного.

"Батьки можуть вводити обмеження у чомусь, проте дозволяють дитині зсувати ці кордони та розширювати межі дозволеного. Наприклад, дитина вередує та дивиться, як реагуватимуть на її "Не хочу, не буду" бабуся і дідусь чи інші дорослі. Вона бачить, що їй дозволяють цю неслухняність, тож і продовжує так поводитись", – каже Неділько.

Дитина може зривати уроки, відмовлятися слухати педагога та казати, що не хоче вчитися. У такій ситуації вчителю важливо побудувати стійкі особисті кордони, наголошує Ольга Неділько. Педагогу варто повідомити учневі, що будь-які дії мають наслідки.

"Необхідно сказати: "Послухай, я бачу, що ти не хочеш вчити цей предмет та виконувати завдання. Можеш не виспатись, не мати настрою чи бажання вчитися, проте давай домовимося, що ти не будеш заважати іншим.

Кожна дія має наслідки – якщо ти не виконуєш завдання, то я поставлю тобі відповідну оцінку. У такому випадку ти будеш злитися, ображатися, тож давай зараз ти зробиш те, що зможеш, щоб не було такої ситуації", – радить експертка.

Чому у дитини виникає бажання цькувати вчителя?

За словами Неділько, дитина, яка цькує вчителя, може віддзеркалювати поведінку, яку спостерігає у своїй родині.

"Варто дивитися на те, що відбувається в сім'ї дитини, яка, наприклад, на загал булить вчителя. Можливо, у неї постійно сваряться батьки або існує інша конфліктна ситуація. Причин може бути дуже багато", – каже експертка.

Дитина може "відреаговувати" свою придушену злість, виливаючи ці емоції у "безпечне середовище".

"Наприклад, у школі працює добрий, спокійний вчитель, з яким дитина може "відреагувати" цю злість. Вона не здатна виразити ці емоції або розповісти про них батькам, бо вони постійно сваряться, тож проєктує злість на педагога", – пояснює психологиня.

Цькування також може бути проявом бажання отримати схвалення однолітків.

"Дитина хоче виглядати "крутою", мати повагу серед однолітків та показати, що може "кинути виклик старшому". Такі дії супроводжуються схваленням друзів, які кажуть: "Оце ти сміливий, зміг суперечити вчителю". Після цього дитина розуміє, що ця поведінка допомагає їй стати частиною групи однолітків, і продовжує цькування", – каже Ольга Неділько.

Водночас "неслухняність" може бути пов'язана із підлітковою кризою та бажанням проявити автономність і незалежність.

"У такому випадку підліток вороже сприймає усі слова дорослого та прагне їх спростувати. Він буде постійно казати, що не згоден зі словами вчителя. Це нормальне явище у підлітковому віці, але лише якщо воно не перетворюється на булінг і не стає систематичним", – зауважує експертка.

Як варто діяти вчителю, який зазнає булінгу від учнів?

Якщо неслухняна поведінка перетворюються на булінг, вчителі не мають вирішувати ситуацію самостійно. Вони можуть звернутися до батьків учня, шкільного психолога, адміністрації навчального закладу або ж до правоохоронців.

Крім того, педагогічні працівники, які зіткнулися із порушенням своїх прав, можуть подати скаргу до освітнього омбудсмена.

Вчиталь має зафіксувати деталі інциденту – дату, час, прізвище учня, за можливості – докази цькування.

У разі виявлення незензурних відео про себе, освітня омбудсменка Надія Лещик радить вчителям:

• зробити відеозапис з фіксацією розміщеного контенту та його автора;
• зберегти лінки на контент та акаунт, з якого його опублікували;
• завантажити відео;
• зробити скріни;
• подати заяву до поліції та надати докази.

Після подання заяви до поліції варто поскаржитися на контент адміністраторам соцмереж. Детальніше, як подати скаргу у TikTok, читайте за посиланням.

Психологиня Ольга Неділько радить вчителям, які зазнали булінгу, спершу поговорити з батьками учня.

"Батьки мають адекватно відреагувати на зауваження вчителя та вдома провести розмову з дитиною. Якщо ж цього не сталося і батьки не усвідомлюють відповідальність за дії їхньої доньки чи сина, варто діяти більш радикально – звертатися до психологів, шкільної адміністрації тощо. Потрібно і батьків навчити тому, що булінг – це не ситуація, яка забувається та не має наслідків", – каже Неділько.

Важливо також, щоби вчитель не сприймав цькування як доказ своєї непрофесійності, бо із булінгом може зіштовхнутися будь-хто, незалежно від його професійних навичок.

"У тому, що педагог зіткнувся з булінгом, немає абсолютно нічого принизливого. Часто викладачі думають, що якщо розкажуть комусь про проблему, то визнають, що не здатні впоратися з класом. Вони вважають, що це робить їх некомпетентними, тож вирішують долати проблему самостійно. Проте вибір "Я сам якось розберуся" часто призводить до накопичення проблем, через що вчитель остаточно втрачає контроль над ситуацією", – каже Ольга Неділько.

Викладачу не варто конфліктувати з учнем "один на один" або при однолітках (наприклад, казати, що він залишиться після уроків для розмови). Психологиня зауважує, що подібні дії можуть створити додаткову напругу у стосунках із дитиною та спровокувати нові агресивні дії.

"Потрібно намагатися зберігати спокій: можливо, вийти з класу у напружений момент та попити води або ж помити руки. Потім повернутися до класу та проговорити, що ви не дозволите себе ображати", – зазначає психологиня.

Щоб попередити конфліктні ситуації, Ольга Неділько радить проговорити з учнями їхні права та обов'язки ще на старті навчання.

"На початку навчального року або після канікул можна на уроці організувати "домовленість" з учнями та проговорити, що мають робити вони, а що – вчитель. Наприклад, зазначити, що за запізнення учень може отримати зауваження, а у випадку з булінгом наслідки будуть більш серйозні", – каже експертка.

Що робити, якщо ваша дитина булить вчителя?

Батькам варто пояснити дитині, що вона може не погоджуватися із думкою вчителя, проте не має права принижувати його, наголошує психологиня.

"Варто сказати: "Якби тебе постійно принижували, чи було б тобі приємно? Звісно ні. Коли ти цькуєш людину, б'єш або принижуєш, то порушуєш її кордони. Ти не маєш права цього робити".

Батькам не варто називати дитину поганою. Важливо пояснити, що кожен має права та обов'язки і несе відповідальність за свої дії. Якщо йдеться про булінг, то наслідки можуть бути пов'язані як з фінансами (штрафи), так і з громадськими роботами тощо", – каже експертка.

Психологиня радить батькам почати розповідати дітям про булінг із раннього віку.

"Дитина має дізнатися про те, що булінг – це погано, не у підлітковому віці. Розуміння чужих кордонів та повага до інших має виховуватися з раннього дитинства – коли вона спілкується з батьками вдома та з однолітками у дитячому садочку", – наголошує психологиня.