Як виникає дитяча травма: психотерапевтка назвала 4 основні чинники
Дитяча психологічна травма найчастіше формується не через одну подію, а через поєднання кількох факторів – значущість ситуації, відчуття справедливості, можливість захистити себе та отримати емоційну підтримку.
Про це в інтерв'ю "Українській правді. Життя" розповіла психологиня Марія Фабрічева.
За словами експертки, першим маркером є важливість ситуації, що сталася, та фігури, яка спричинила її: наскільки подія була значущою, шокуючою і такою, що "вибиває" з попереднього досвіду. Чим важливіша для дитини людина і чим сильніший емоційний удар, тим більший ризик травмування.
Другий маркер: відчуття справедливості або несправедливості. Якщо дитина розуміє причинно-наслідковий зв'язок між своїм вчинком і реакцією дорослого, навіть неприємний досвід може не стати травматичним. Водночас покарання або агресія "ні за що", без пояснень, формують відчуття глибокої несправедливості, особливо якщо травматична ситуація трапляється неодноразово.
Третій чинник: можливість чинити опір. Йдеться про те, чи могла дитина сказати дорослому, що їй боляче або неприємно, і бути почутою. Якщо ж будь-яка спроба захиститися лише посилює агресію, у дитини може формуватися вивчена безпорадність – переконання, що вплинути на ситуацію неможливо.
Четвертий маркер: можливість емоційно відреагувати та отримати альтернативний досвід. Важливо, чи була поруч людина, з якою можна поплакати, поговорити, отримати підтримку та пояснення. Саме такі контакти допомагають дитині інтегрувати складний досвід і зменшують ризик травматизації.
Марія Фабрічева наголошує: якщо всі чотири фактори мають негативний характер (подія шокуюча, несправедлива, дитина не може захиститися і не отримує підтримки) формується травматичний досвід, який у майбутньому може перерости у комплексну психологічну травму або комплексний посттравматичний стресовий розлад.
Детальніше про вплив дитячих травм на життя, (не)звинувачення батьків та шлях до близьких стосунків із ними – читайте в повному інтервʼю.
