Чому виникають магнітні бурі та як їх вимірюють? Розповіли на "Вернадському"

Альона Павлюк — 27 червня, 10:52
Чому виникають магнітні бурі та як їх вимірюють? Розповіли на Вернадському
Як виникають магнітні бурі та чи можна їх прогнозувати
vampy1/Depositphotos

Наприкінці 2024 року на людство чекають надпотужні магнітні бурі, які можуть статися після "сонячного максимуму" – піка активності Сонця.

Чому виникають магнітні бурі та як їх вимірюють – розповіли у Національному антарктичному науковому центрі.

Магнітна буря – це збурення магнітного поля Землі, яке може тривати від кількох годин до кількох діб. Воно пов'язане з корональними викидами Сонця, коли величезний потік плазми рухається в бік Землі.

Під час взаємодії магнітних полів Сонця і Землі різко змінюється величина останнього, що і називають бурею.

Нещодавно українські вчені зі станції "Академік Вернадський" модернізували геомагнітну обсерваторію. Тепер вона готує односекундні дані, які використовують для супутникових досліджень, прогнозів космічної погоди та геомагнітних бур.

РЕКЛАМА:

Для характеристики магнітної активності декілька індексів:

  • індекс Бартельса – К. Він описує відхилення магнітного поля Землі від норми у певній точці протягом тригодинного інтервалу. Його шкала – від 0 (немає збурення) до 9 (дуже велике збурення);
  • індекс Кр – використовується для планетарного масштабу. Він обчислюється як середнє значення K-індексів, визначених на 13 геомагнітних обсерваторіях;
  • індекс G – показує інтенсивність бурі за впливом на людей, прилади, зв'язок, навігацію тощо. Він може набувати значень від 1 до 5.

Найсильнішою вважають геомагнітну бурю 1859 року, що відома як Керрінгтонська подія. Вона мала найвищі індекси (Kp – 9, G – 5) та вивела з ладу більшість магнітних приладів і телеграфні системи.

10-12 травня обсерваторія на "Вернадському" зафіксувала найбільшу магнітну бурю за останні 165 років. Вона мала такі ж індекси, як і Керрінгтонська подія (Кр – 9, G – 5).

Під час цієї бурі відбувся збій в роботі супутників Starlink, можна було спостерігати полярні сяйва на широтах, де зазвичай вони не з’являються, зокрема, в Україні.

На сьогодні магнітні бурі є поширеним явищем, однак досі не існує способу їхнього 100% прогнозування.

"Довготермінові та безпропускні спостереження за геомагнітним полем (як проводяться на "Вернадському") дозволяють покращити прогноз магнітних бур. Це питання досить актуальне, адже нині людство використовує в повсякденному житті велику кількість речей, які можуть бути пошкодженими чи виведеними з ладу під час геомагнітних збурень", – зазначили полярники.

Нагадаємо, нове дослідження змінило уявлення про магнітне поле Сонця.

Реклама:

Головне сьогодні