Від ідеалізації до реалізму: як змінювався образ українського військового протягом великої війни

За роки повномасштабної війни образ українського воїна у соцмережах з ідеалістичного став більш реалістичним.
Водночас цивільні частіше асоціюють військових із втратами, ніж самі бійці.
Про це йдеться у дослідженні образу військового в українських соцмережах громадської організації CAT-UA.
Аналітики дослідили 883 дописи про бійців у соцмережах Facebook, Twitter, YouTube, Telegram, Instagram та TikTok, які опублікували з 2022 року. Їх обрали випадковим чином.
Як змінювалися думки про військових протягом повномасштабної війни?
На початку повномасштабної війни армія користувалася максимальним авторитетом та довірою серед людей. На кожного воїна проєктували такі характеристики, як вмотивованість і високий рівень підготовки. Крім того, українці були дуже чутливими до втрат.
У 2023 році ситуація була проміжною: люди продовжували стабільно дякувати військовим за захист та покладати на них очікування щодо контрнаступу. Водночас у 2023-му почав з’являтися негатив щодо Територіальних центрів комплектування (ТЦК).
У 2024 році панувало багато думок про те, що армія технологічно трансформується та цифровізується.
Також українці часто відзначали те, що до війська долучаються митці та лідери думок. "Амбасадорами мобілізації" торік стали Сергій Жадан, Остап Українець, Олексій Шкробинець (Тайлер Андерсон), Сергій Чирков, Андрій Лузан та Сергій Гусак (Ницо Потворно).
Однак загальний тренд постів у соцмережах – це уникання мобілізації.
Негатив і позитив у дописах: що переважає?
Загалом за майже три роки великої війни лише приблизно 2% постів з проукраїнських джерел є негативними щодо українських військових. Ще близько 17% – нейтральні, а 80% – позитивні.
"Це показує, що, попри негативні інформаційні хвилі, більшість проукраїнської аудиторії їх не підтримує, або принаймні дотримується самоцензури за принципом "не нашкодити", – йдеться у звіті.
У 2022 році негативу щодо військових майже не було. А вже ближче до початку 2024-го з'явилися скарги на дії представників ТЦК.

Частка позитивних, нейтральних та негативних дописів про військових
Образ військових у соцмережах
ЗСУ стали уособленням військових у цілому. Вони отримують найбільше фінансової підтримки, подяк від населення та довіри. Проте для багатьох українців ЗСУ є абстрактною силою, яка існує "десь далеко", стверджують автори дослідження.
З 2022 року ключовою характеристикою військових були "супергерої". Значущість цього наративу зберігається навіть у 2024-му.
Для рідних військових вони є героями за замовчуванням. Для широкого загалу уявлення про "надзвичайні здібності" бійців підсилюють історії про їхні дії під час контрнаступів.
Найбільше згадок припадає на стрільців, кулеметників і навідників. Оператори дронів, військові медики та небойові спеціальності є менш помітними.
У соцмережах часто висвітлюють командирів, які проявляють себе як відповідальні менеджери, особливо на низовому рівні. Водночас деякі "верхи" асоціюються з радянськими практиками, як-от накази про шикування.
Цивільні користувачі частіше асоціюють військових із втратами та ризиками, ніж самі захисники. Жінки удвічі частіше пишуть про це, ніж чоловіки.
ТЦК сприймаються негативно як цивільними, так і військовими. Все це – через корупцію та неналежну підготовку мобілізованих. Суспільство відокремлює ТЦК від ЗСУ.
Громадяни мало знають про процес підготовки бійців, а тому часто поширюють страхи та стереотипи щодо цього. Добровільна мобілізація стає менш помітною.
У дописах самих військових переважає акцент на побутових умовах і повсякденних проблемах, а героїчні розповіді трапляються рідко.

Образ військового у соцмережах
Що можна змінити?
Аналітики CAT-UA окреслили поради, яким варто слідувати для кращого висвітлення діяльності військових:
- оновити "канон" розповіді про бійців – говорити про те, як військо розкриває таланти, які раніше не було можливості розкрити, змінює формат стосунків тощо;
- приділяти більше уваги великим наративним формам – книгам, фільмам, розгорнутим репортажам;
- перетворювати героїзм бійців на інфоприводи;
- повертати та оновлювати жіночу комунікацію про військових;
- масштабувати розповіді про якість підготовки військових – не робити їх нудними;
- популяризувати немедійні, але успішні підрозділи;
- персоналізувати мобілізаційну комунікацію – частіше залучати людей, які безпосередньо керують підрозділами;
- посилювати наратив оновлення командування;
- підсвічувати історії тиловиків і малопопулярних спеціальностей;
- комунікувати реформи у війську через історії окремих бійців.
Раніше ми розповідали, які настрої панували серед українців на початку січня 2025 року. Серед них – гордість за військових і тривога через обстріли.