"Не нюхай!" Як гуляти із собакою, і чому забороняти все підряд – погана ідея

Прогулянка – це особливий час для собаки та його власника, коли улюбленець пізнає світ, соціалізується й отримує фізичне та емоційне розвантаження.

Саме тому вигул песика має бути максимально якісним і безпечним, щоб хвостатий отримав якнайбільше користі та задоволення.

Чи потрібно гратися з улюбленцем під час вигулу, як контролювати підбирання та обрати правильний повідець, "УП.Життя" розпитала кінологів і зоопсихологів Єлизавету Варжанську та Віталія Новика.

Що варто взяти на прогулянку із собакою?

Ретельна підготовка до прогулянки з улюбленцем – це найперше запорука спокою для власника і мінімізація і стресу для собаки.

Щоб ваша прогулянка пройшла вдало, експертка Єлизавета Варжанська радить прихопити із собою на вулицю:

• пакетики для фекалій (2–3 шт. на прогулянку);
• пляшку з водою та складану силіконову миску – беріть 300–500 мл води на коротку прогулянку та більше 1 літра – на довгу;
• смаколики – маленькі шматочки розміром з ніготь, м'які, сильно пахучі;
• набір від кліщів (пінцет, антисептик, ватні диски, пластир);
• вологі серветки;
• намордник.

Як уберегтися від кліщів, блох і глистів?

Зі слів кінологині, кліщі "прокидаються" вже з кінця березня і підступно чекають на вашого улюбленця в:

• траві;
• кущах;
• піску.

Ці павукоподібні є особливо небезпечними для домашніх улюбленців, адже вони можуть переносити піроплазмоз (бабезіоз), який у деяких випадках може бути смертельним для собаки.

Блохи пес може підхопити навіть не контактуючи з іншими тваринами – у траві, на дитячому майданчику, у дворі тощо. Такі комахи не лише приносять дискомфорт собаці та власнику, а й можуть провокувати алергії та подразнення шкіри.

Щоб ефективно захиститися від кліщів і бліх, потрібно якнайшвидше розпочати обробку від паразитів і продовжувати її протягом усього року.

Як пояснила експертка, найкращий захист – комбінований: краплі на холку та таблетки або нашийник.

Крім того, до щоденної рутини варто додати післяпрогулянковий огляд песика.

"Регулярний огляд не тільки рятує здоров'я, а й робить процедуру передбачуваною та менш стресовою: собака звикає стояти спокійно, отримувати увагу та винагороду (смаколик після огляду), що знижує тривогу та допомагає швидше виявляти проблеми", – каже зоопсихологиня.

Експертка радить після кожної прогулянки ретельно оглядати шерсть улюбленця та приділити особливу увагу ключовим зонам, до яких найчастіше чіпляються кліщі:

• на мордочці (особливо складки в брахіцефалів);
• за вухами та всередині вух;
• на шиї, холці, під щелепою;
• під пахвами передніх та задніх лап;
• між пальцями;
• у паху, на животі, навколо геніталій.

Якщо ви все ж таки знайшли кліща на тілі собаки, його потрібно видалити пінцетом. Не тягніть! Викручуйте кліща проти годинникової стрілки та обробіть антисептиком (хлоргексидином) місце укусу.

Кінологиня рекомендує сфотографувати кліща та місце укусу, а також записати дату неприємної знахідки. Від 2 до 4 тижнів варто спостерігати за раною та симптомами, які можуть бути небезпечними для улюбленця: температура, в'ялість, темна сеча. За потреби обовʼязково зверніться до ветеринара!

Крім того, під час прогулянки в організмі вашої тваринки може завестися ще один вид непроханих гостей – глисти. Собака може легко їх підхопити, підбираючи з землі фекалії або слимаків.

Глисти несуть серйозну небезпеку вашому улюбленцю:

• викликають проблеми із травленням (діарею/запор, блювання, здуття живота);
• виснажують організм та забирають поживні речовини, чим ослаблюють імунітет.

Щоб зменшити ризик зараження собаки глистами – проводьте дегельмінтизацію кожні 3 місяці. Крім ветеринарних пігулок, допомагають і спеціальні сіточки або пильники для тіла собаки.

Чи варто захищати лапи?

Собаки від природи мають міцні подушечки, пристосовані до жорстких природних умов. Втім, в умовах міста маленькі породи собак іноді можуть потребувати спеціального взуття:

• взимку, коли дуже холодно, а дороги посипають сіллю та хімікатами, які можуть провокувати опіки та подразнення;
• влітку, коли асфальт дуже нагрівається;
• якщо пес має алергії, подразнення або пошкодження на лапах (як захист від бруду та бактерій).
• для дуже довгих прогулянок або трекінгу.

Зі слів експертки, обробляти лапи песику перед прогулянкою не потрібно, якщо подушечки не мають надмірної сухості. Якщо ж така особливість є, варто змастити подушечки воском.

Після прогулянки лапи та подушечки варто протерти вологими серветками або помити теплою водою. Також необхідно перевірити їх на наявність порізів, тріщин, остюків і сторонніх предметів (скла, каміння).

Якщо ж ви виявили, що пес наступив на скло – потрібно вийняти видимі великі шматки сторонніх предметів та відразу звернутися до ветеринара, який виявить менші осколки. У разі сильної кровотечі варто спочатку зупинити її тиснучою повʼязкою, а вже потім бігти по допомогу.

Як обрати амуніцію?

Вибір амуніції може видатися складним для багатьох петбатьків. Втім, це не так важко – варто лише урахувати вік, розмір та характер свого улюбленця.

Як говорить кінологиня, шлейка – найкращий вибір для більшості собак, особливо активних, цуценят, брахіцефалів чи тих, хто часто тягне свого господаря або має схильність до реактивності.

Найліпший варіант – анатомічна Y-подібна шлейка, яка не тисне на трахею та не обмежує рух, – радить експертка.

Одягати нашийник кінологиня рекомендує лише на спокійних, дорослих собак без проблем із шиєю. Також нашийник можна використовувати як запасну амуніцію, щоб прикріпити бірку з контактами.

"Нашийник не дає більшого контролю поведінки, ніж шлея – це міф. Коли собака тягне (а більшість хоча б іноді це робить), тиск припадає на трахею собаки", – зауважила експертка.

Трахея – це хрящові кільця, які легко стискаються, тому різкий або постійний тиск може викликати кашель та запалення, а у важких випадках – колапс трахеї (особливо у дрібних порід: йорки, чихуахуа, померанські шпіци, мопси, французькі бульдоги, ши-тцу).

Для короткомордих порід, які мають ускладнене дихання, нашийник погіршує його ще більше.

Водночас, зі слів кінолога Віталія Новика, якщо ви власник великої та сильної собаки, то нашийник іноді може працювати краще, коли собака упирається або відмовляється йти під час прогулянки.

Втім, нашийник – не найбезпечніший варіант амуніції, тому експерт радить працювати з кордонами, щоб перевести ваше спілкування з улюбленцем із фізичної площини (смикання за нашийник) до словесної (команди, звуки, слова).

"Я виховував собак і 50-60 кг, які були на шлейці. Справа не в нашийнику, а в тому, чи створили ви такі відносини із песиком, щоб впливати на нього словом", – ділиться зоопсихолог.

Оптимальна довжина повідця залежить від місця прогулянки із собакою:

• 3 метри – для прогулянок містом;
• 5-10 метрів – для прогулянок на майданичках для собак або в парках.

Також власник песика може використовувати для прогулянок рулетку, якщо собака навчений до прогулянок із таким аксесуаром. Водночас ця амуніція може бути небезпечною: підвищується ризик задушення собаки, опіку рук власника від швидкого та різкого руху шнура, переляку улюбленця, якщо рулетка впаде з гучним звуком.

Якщо ж хвостатий лише звикає до прогулянок або опановує нові команди – краще використовувати повідець Також він гарантує більше безпеки, коли власник хоче відпустити собаку й контролювати його: господар може наступити на повідець та зупинити чотирилапого.

У рулетки більше недоліків, говорить кінолог Віталій Новик, але комфорт та безпека під час прогулянки залежать від навичок власника і підготовки собаки до різних видів амунації.

Якщо ви вигулюєте собаку ввечері, варто почепити на амуніцію та одяг улюбленця світловідбивні елементи.

Коли можна відпускати собаку з повідця?

Під час прогулянки відпускати чотирилапого із повідця можна лише на огороджених майданчиках, призначених для вигулу собак. В усіх інших місцях – це великий ризик для безпеки як вашого улюбленця, так і для оточуючих.

Важливо також враховувати характер свого песика: якщо для нього контакти з іншими собаками – це стрес, краще не відпускати улюбленця з повідця в тих місцях, де він може проявляти до них агресію.

Яким собакам потрібно одягати намордник на прогулянку?

Намордник – це не про суворість, а про безпеку та спокій під час буденних вилазок і в критичних ситуаціях. Він допомагає знизити напругу та уникнути небажаних укусів з боку вашого песика. А ще цей аксесуар – справжній "антипилосос": із ним ваш собака не підбиратиме з землі фекалії, сміття та отруту.

У громадському транспорті, ветклініках, на ринках, ярмарках, у людних місцях – потрібно обов'язково мати намордник із собою, незалежно від породи вашого улюбленця.

В Україні на законодавчому рівні встановили список потенційно небезпечних порід собак, (згідно з Постановою КМУ №1164), яким потрібно завжди одягати намордник:

• аіді (атласька вівчарка);
• айну (айнський собака, хоккайдо);
• акбаш;
• акіта-іну;
• акіта американський (великий японський собака);
• бандог американський;
• бергамаско (бергамська вівчарка);
• брохольмер данський;
• був'є арденський;
• був'є фландрський;
• бульдог алапахський чистокровний (отто);
• бульдог американський;
• бульдог майорський (ка-де-бо, перо де преса майоркін);
• бульмастиф;
• бультер'єр англійський;
• бультер'єр англійський стаффордширський;
• бурбуль південноафриканський;
• вівчар картський (вівчарка картська);
• вівчарка голландська;
• вівчарка грецька;
• вівчарка ештрельська (португальська гірська);
• вівчарка кавказька (вовкодав кавказький);
• вівчарка середньоазіатська (алабай, вовкодав середньоазіатський);
• вівчарка східноєвропейська;
• вівчарка французька (босерон);
• вовкодав ірландський;
• гампр;
• доберман;
• дог аргентинський (аргентинський мастиф);
• дог канарський;
• кангал;
• кане-корсо;
• као де кастро лаборейро;
• као де серра де астрела (портульський пастуший собака);
• маремма (вівчарка мареммо-абруцька);
• мастиф англійський;
• мастиф бельгійський;
• мастиф піренейський;
• мастиф тибетський;
• московська сторожова;
• перо де преса канаріо (собака канарський);
• піт-бультер'єр американський;
• рафейру ду алентежу (собака португальська сторожова);
• ріджбек родезійський;
• роджбек тайський;
• ротвейлер;
• собака вовчий італійський;
• собака вовчий саарлоський (вольфхаунд);
• собака вовчий чеський;
• тер'єр американський стаффордширський;
• тоза-іну (собака японський бійцівський).

Такі ж правила стосуються метисів всіх зазначених порід.

Крім того, власники собак цих порід також обовʼязково мають придбати страхування, яке покриває шкоду, заподіяну життю, здоров'ю чи майну третіх осіб (наприклад, якщо собака великого розміру когось вкусить).

За законом, самостійно вигулювати собак потенційно небезпечних порід може власник, якому виповнилося 16 років, а інших песиків – з 14 років. Це важливо врахувати для максимального контролю та безпеки під час прогулянки.

Втім, зауважте, якщо собака не привчений – намордник може викликати у нього сильний стрес, а занадто тісна модель призводить до перегріву, травми морди, неможливості пити та нормально дихати.

Як привчити собаку до намордника?

Зі слів кнологині, знайомство з намордником має бути як з "контейнером для ласощів".

Покажіть песику намордник і покладіть всередину улюблені ласощі. Дайте улюбленцю можливість самостійно засунути туди мордочку й дістати смаколик. Повторюйте цей ритуал, поки собака не почне радіти при вигляді намордника.

Далі спробуйте застебнути намордник на собаці – спочатку на декілька секунд, а потім – поступово збільшуйте час.

Якщо улюбленець все робить правильно – давайте ласощі і хваліть його. А якщо чотирилапий бешкетує – у жодному разі не карайте його, не кричіть і не одягайте намордник силою.

Використовуйте намордник у реальних ситуаціях (поїздка на авто або візит до ветеринара) лише після того, як собака спокійно носить його 10-15 хвилин.

Чим підбирання може бути шкідливим для собаки?

Прогулянка для собаки, особливо молодого, – це час для нових досліджень, відкриттів та обміну "новинами" з іншими домашніми улюбленцями.

Песики здатні розрізняти мільйони запахів, відчувати їх на відстані понад один кілометр та вловлювати окремі молекули речовин.

"Дозвольте нюхати – це must-have для поведінкового здоров'я та благополуччя собаки", – наголошує експертка.

Втім, під час цього процесу варто бути обачним, адже те, що добре пахне, – не завжди може бути корисним для вашого собаки. Якщо не враховувати отруту, розкидану недоброзичливцями, та старі кістки, які можуть травмувати шлунок, на вулицях навіть деякі "органічні" знахідки можуть нести загрозу для здоровʼя улюбленця.

Наприклад, песик може підбирати каштани, які містять токсичний ескулін. Навіть невелика кількість такого делікатесу в раціоні вашого улюбленця може викликати у нього блювоту, діарею, біль у животі, а в більших дозах – тремор та судоми.Тому надважливо навчитися ігнорувати ці "іграшки", хоч вони часто приваблюють цікавим запахом, формою та дивним звуком.

Також зазвичай собаки вмикають науковців, коли випадає нагода дослідити рухливі та слизькі створіння – слимаків і равликів. Втім, такі повзучі переносять личинки легеневої нематоди (глисти, які паразитують в бронхах). Тому необхідно привчити собаку до команди "Залиш" та не пускати без нагляду в місця-потенційні скупчення равликів.

Коли собака підбирає на вулиці фекалії інших собак, це може вказувати на дефіцит ферментів і вітамінів в організмі вашого улюбленця. Крім того, така поведінка може бути сигналом про стрес або травму. Або ж причина може бути менш серйозною та більш прозаїчною – нудьга.

Через таку "добавку" собака може підхопити паразитів (глисти, лямблії) та бактерії (сальмонелу, E. coli), а також токсини чи ліки, що були в чужому калі.

"Якщо собака їсть свої фекалії – ризик заразитися паразитами нижчий, але все одно може відбуватися перезараження", – говорить експертка.

Така поведінка часто проходить, якщо прибрати причину. Водночас карати за підбирання фекалій не можна.

Крім того, неприємними прянощами у меню вашого улюбленця може стати гниле листя, яке містить мікротоксини. Як і у випадку з фекаліями, поїдання листя з пліснявою – це про бажання гратися. Тому таку звичку легко виправити – гуляти з повідцем і залучити більше іграшок для пошуку їжі.

Які рослини можуть бути небезпечними для собак?

Пахучі та яскраві квіти, за цвітінням яких ми звикли спостерігати щороку, можуть приховувати ризики для собак.

Нарциси. Всі частини квітки, а особливо цибулини, є токсичними для собак. Ба більше, навіть вода з вази після нарцисів може спричинити отруєння. Сильна блювота, діарея, слиновиділення, тремор, судоми, проблеми з серцем – це маркери отруєння нарцисами. Навіть одна цибулина може мати фатальні наслідки для середньої собаки.

Тюльпани. Цибулини цих квітів – найотруйніші для братів наших менших, адже містять алкалоїди. Крім того, листя та бутони також шкідливі: вони викликають сильні розлади травлення, слиновиділення, млявість, судоми.

Гіацинти. У цибулинах цих рослин висока концентрація токсинів, які є згубними для собак.

Проліски (снігові краплі), крокуси, дзвіночки можуть викликати блювоту, діарею та подразнення шлунка в улюбленців.

Жовтці (лютики) подразнюють слизові, спричиняють блювоту, діарею та подразнення ротової порожнини.

Конвалія – дуже токсична: кілька ягід або листків можуть спричинити аритмію, брадикардію та навіть зупинку серця.

Примули та первоцвіти підвищують ризик подразнення шлунка та блювоти.

Лілії особливо небезпечні для котів, але й собаки можуть отримати сильне отруєння нирок.

Рододендрони/азалії, дурман, беладона. Ці квіти рідко викликають цікавість, але всі вони – від коріння до пелюсток – смертельно небезпечні для песиків, адже містять алкалоїди.

Крім того, значні ризики для здоровʼя улюбленця може нести пиття води з калюж. У цій рідині можуть міститися бактерії E. coli та сальмонели, паразити (лямблія, криптоспоридії), важкі метали, хімія з доріг (реагенти, оливи, антифриз – особливо навесні).

Водночас ароматна трава, якою так люблять ласувати собаки навесні, не є шкідливою для чотирилапих, якщо не містить пестицидів. Втім, скубання рослин може свідчити про нестачу нутрієнтів або порушення роботи шлунка улюбленця та є причиною, щоб звернутися до ветеринара.

Що робити, якщо собака підбирає їжу?

Кінологиня радить навчити песика правилу: їжа з землі – не моя, а справжні смаколики дасть господар.

Краще навчити утримуватися від смаколика за командами "Залиш" або "Не бери". Це ефективний прийом, який має на меті підвищити мотивацію та самоконтроль собаки, а не покарати його.

Ось як ефективно привчити собаку до такої команди:

• почніть у кімнаті без відволікаючих факторів;
• візьміть два види смаколиків: "звичайний" (наприклад, сухий корм) і "супер-цінний" (варене м'ясо, печінка – те, що собака обожнює);
• покладіть "звичайний" смаколик на підлогу;
• скажіть команду "Залиш" (або "Не бери") спокійним, твердим голосом;
• якщо собака намагається взяти – просто прикрийте смаколик рукою без дотику до собаки;
• щойно пес відвів погляд чи відступив – одразу хваліть ("Добре") і давайте "супер-цінний" смаколик з руки.

Таке навчання варто повторювати 5-10 разів на день, по 2-3 хвилини. Надалі поступово ускладнюйте задачу, додаючи відстань, рух і відволікаючі чинники.

Якщо підбирання дуже сильне та непередбачуване – використайте намордник як тимчасовий інструмент менеджменту.

Чи варто грати в ігри з собакою під час прогулянки?

Ігри не повинні заміняти нюхання та спокійне дослідження, – говорить зоопсихологиня.

Ідеальна прогулянка – це 50-70% часу на вільне нюхання та спокійний рух, 30-50% – на структуровані ігри або тренування.

Під час прогулянки кінологиня рекомендує обмежувати деякі види ігор:

• довгий апорт з бігом на повну без попередньої підготовки (занадто навантажує суглоби);
• ігри з високим стрибанням (занадто навантажують суглоби);
• ігри, що провокують надмірне збудження, яке важко контролювати (наприклад, надто активні ігри з мʼячем або з іншим собакою);
• ігри, що викликають дофамінову залежність та зациклення на предметах або людині (наприклад, гра з лазером або сонячними зайчиками).

"При цьому немає якихось категорично заборонених ігор – головне, щоб фізичний та ментальний стан собаки був задовільним", – пояснює експертка.

Чи потрібно говорити із собакою під час прогулянки?

Прогулянка – це баланс між дозволом собаці "бути в моменті" – нюхати, досліджувати, розслаблятися – та підтримкою зв'язку, щоб ви з улюбленцем не втрачали контролю й будували довіру. Собаки чудово розрізняють тон, інтонацію й ритм голосу. Навіть якщо вони не розуміють усіх слів, вони розуміють емоції та наміри.

Під час прогулянки варто говорити зі своїм домашнім улюбленцем у таких випадках:

• для підтримки уваги та безпеки – коли наближається велосипед, машина, інша собака, дитина або ви бачите сміття на землі. Допоможуть короткі чіткі команди або маркери: "Подивися", "До мене", "Залиш", "Поруч", "Добре";
• для позитивного підкріплення – коли собака робить щось правильно: йде спокійно, ігнорує спокусу, дивиться на вас, повертається після обнюхування. Варто використати команди "Молодець", "Супер", "Добре", а також дати смаколик або погладити. Голос стає "маркером" успіху та бажаної поведінки;
• для заспокоєння – коли пес гавкає, тягне, напружується. Переходьте на повільний, низький, монотонний голос: "Все добре, спокійно, йдемо далі". Це знижує рівень кортизолу й сигналізує, що загрози немає.

Водночас існують періоди прогулянки, коли песика краще не відволікати та не говорити з ним:

• під час вільного нюхання, коли собака занурена в запахи – голова вниз, хвіст розслаблений. 15-30 хв такого нюху знижує стрес сильніше, ніж біг. Постійне "Пішли!", "Не нюхай!" або балаканина може фруструвати, і собака починає ігнорувати голос господаря взагалі;
• на ділянках без подразників, якщо пес іде поруч без натяжіння, – просто мовчіть і насолоджуйтеся;
• якщо собака перезбуджена, постійна балаканина може лише додати шуму. Краще зробити павзу, демонструвати спокійне тіло та максимум – заспокійливі слова;
• коли пес вже занадто збуджений, – тут слова просто не допоможуть. Варто дати собаці заспокоїтися та почекати, доки він зможе звернути на вас увагу.

Які місця для прогулянок можуть бути небезпечними для собак?

Вибір місця для прогулянки з песиком – відповідальність кожного власника чотирилапого.

Висока трава, кущі, лісопосадки, пустки та некошені ділянки кишать паразитами й часто приваблюють бродячих тварин.

Також не варто гуляти біля смітників, контейнерів для відходів, ринків і зупинок громадського транспорту.

Крім того, у громадському транспорті, де дозволяють пересуватися із собаками, варто не забути про намордник або контейнер.

Дитячі та спортивні майданчики, шкільні двори, місця масового відпочинку, деякі пляжі – це території, де підвищується ризик конфліктів із людьми та непроханих знайомств з іншими тваринами.

Як зрозуміти, що інший собака може бути небезпечним?

Поза домом деякі песики можуть бути агресивнішими за інших, і навіть звичне "знайомство" – обнюхування – може призвести до бійки собак. Таку невтішну перспективу, зі слів кінолога Віталія Новика, можна передбачити за мовою тіла тварини. Собака збирається напасти, якщо вона:

• напружена;
• повільно рухається;
• широко розставляє лапи;
• має скляний погляд;
• не відводить очі, коли дивиться на іншу собаку;
• не рухає хвостом;
• підіймає холку.

"Якщо ви здалеку бачите такого собаку, краще не підходити до нього близько, щоб уникнути бійки", – говорить експерт.

Зі слів зоопсихолога, поведінка домашніх собак напряму залежить від їхньої комунікації з власником. Якщо господар пояснив улюбленцю, що таке соціум і небезпека, собака поводитиметься ввічливо.

"Наприклад, власник практикує ігри, де собака стрибає на нього й кусає. Це недопустимі забавки, адже так господар виховує у песика агресію не лише до себе, а й до інших людей, дітей і собак", – наводить приклад кінолог.

Крім того, власники собак, навіть не підозрюючи цього, можуть провокувати інших, менш вихованих песиків, на напад. Вони несвідомо створюють конкуренцію між собаками на майданчику: дають смаколики у присутності іншого песика або забороняють улюбленцю ділити свої іграшки з іншими чотирилапими.

Спеціалістка з поведінки собак Єлизавета Варжанська також застерегла не годувати чужих собак без дозволу та поважати кордони інших собак та їхніх власників – спитати, перш ніж підходити познайомитися.

Безпритульні собаки мають зовсім іншу психологію, – говорить експерт. Такі песики можуть напасти, якщо відчувають загрозу своїй території.

Як поводитися, якщо на вашого песика збирається напасти інший собака?

Якщо на вашого песика збирається напасти інший собака, візьміть свого улюбленця на руки або заведіть за ноги так, щоб ви опинилися попереду та стали своєрідним барʼєром.

Стійте нерухомо, піднявши одну руку вгору. Таким жестом ви збільшуєтеся в розмірах і демонструєте собаці-нападнику свою силу.

За умови, що ви не боїтеся собаки, можете проявити свою домінантність: тупнути ногою, крикнути, зімітувати, наче ви підіймаєте камінь з землі.

Зі слів експерта, зоровий контакт – це прояв сили. Якщо ви хочете собаку відігнати, потрібно тримати зоровий контакт. Коли ви хочете згладити напруження або просто боїтеся дивитися собаці в очі – краще цього не робити.

Коли раптом під час прогулянки на вашого улюбленця збирається напасти багато собак, вам потрібно повільно рухатися до місця, де ви можете залізти нагору: на перекладину, на сходини, на машину. Якщо ви не будете проявляти агресію та панікувати, собаки почнуть відступати.

Важливо не кричати, не пищати, не тікати та не обертатися спиною до собаки-нападника. Тварина може інтерпретувати ці дії як слабкість вашої сторони, що може посилити агресію собаки. Крім того, якщо ви почнете тікати, собака з високою ймовірністю побіжить за вами та з ще більшою ймовірністю – наздожене вас.

Якщо ж на вашого улюбленця нападає чотирилапий, у якого є власник, до погіршення конфлікту з твариною призведе словесна перепалка на підвищених тонах з її господарем.

Крім того, експерт радить собачникам та тим, хто боїться собак, носити з собою інструменти, які допоможуть у таких небезпечних ситуаціях:

• Звуковий балончик зі стиснутим повітрям.

Ви натискаєте на балончик, і він видає гудок, як у футбольних вболівальників. Собаки дуже бояться неочікуваних гучних звуків.

• Ультразвуковий відлякувач для собак.
• Електрошокер.

Бити собаку струмом не потрібно – зазвичай вони бояться звуку електрошокера.

• Перцевий балончик.

Важка артилерія. Дуже неприємно використовувати цей інструмент щодо братів наших менших, але якщо необхідно зберегти своє здоровʼя та здоровʼя свого улюбленця – його можна застосувати. Вам достатньо придбати легкий перцевий балончик, адже слизова оболонка у собак набагато чутливіша, ніж у людей, тому вони відчують навіть найменший запах. Ба більше, собака може лякатися лише одного звуку розбризкувача.

Важливо! Застосування газового балончика проти собаки вважається законним лише в цілях самооборони, якщо пес проявляє агресію і несе реальну загрозу вашому життю чи здоров'ю.

Як діяти, якщо на вашого собаку уже напав інший пес?

Бійка двох собак – ситуація непередбачувана, гучна та стресова не лише для собак, а й для власників і перехожих.

Щоб зупинити тварин варто спробувати такі способи, радить зоопсихолог:

• вилити на мордочки воду;
• відтягувати собак за нашийники (шлейки) або навпаки – зіштовхнути їх лобами – вони цього не очікуватимуть та розгубляться;
• підняти задні лапи собаки та повертати їх, щоб пес втратив точку опори;
• накинути тканину на шию і придавити коліном до неї, щоб собака ліг прямо на землю.

Після бійки обовʼязково огляньте улюбленця на наявність ран і травм. Дайте песику заспокоїтися та ні в якому разі не сваріть його, адже це може підвищити стрес і провокувати агресію в майбутньому. Поверніть відчуття безпеки рутиною та спокоєм, і ваш хвостатий ще не раз відповість вам ласкою.