Сила глибоководних течій змінюється циклами у 2,4 мільйона років: учені назвали причину
Вчені за допомогою геологічних даних морських глибин виявили зв’язок між орбітами Землі та Марса, а також знайшли причину прискорення циркуляції в глибинах океану.
Науковці з університетів Сіднея та Сорбонни встановили, що існує цикл у 2,4 мільйона років, упродовж якого глибинні течії зростають і слабшають. Результати їхнього дослідження опубліковані в Nature Communications.
Науковці використали записи глибоководних відкладень, щоб перевірити наявність зв’язків між зсувами осадових відкладень і змінами орбіти Землі.
“Перерва в осадженні вказує на інтенсивні глибоководні течії, тоді як безперервне накопичення відкладень свідчить про більш спокійні умови.
Об’єднання цих даних із розширеним спектральним аналізом дозволило нам визначити частоту перерв у відкладенні протягом 65 мільйонів років”, – сказала геологиня Адріана Дуткевич із Сіднейського університету.
Науковці намагалися визначити, як змінюються течії на дні океану, коли клімат стає теплішим: чи стають вони енергійнішими, чи сповільнюються.
Розрив осаду означає швидші завихрення на морському дні, а постійне накопичення осаду вказує на більш спокійні умови.
Вчені заснували свій аналіз на 293 наукових глибоководних свердловинах по всьому світу. В них вони знайшли докази 387 розривів в осадових породах, які з'явилися за останні 70 мільйонів років.
Відстежуючи час виникнення цих розривів, вони помітили цікаве кластеризування – 2,4-мільйонний цикл, який збігався з великими астрономічними циклами Землі та Марса.
“Ми були здивовані, виявивши ці 2,4-мільйонні цикли в наших глибоководних осадових даних. Є лише один спосіб пояснити їх: вони пов’язані з циклами взаємодії Марса та Землі, що обертаються навколо Сонця”, – додала науковця.
Геофізик Дітмар Мюллер з Сіднейського університету пояснив, що гравітаційні поля планет Сонячної системи взаємодіють одне з одним. Коли вони занадто наближаються одна до одної, виникає резонанс, який і спричиняє посилену циркуляцію води в океанах.
“Замерзання і танення морського льоду — не єдиний механізм, що впливає на циркуляцію в глибинах океану. Передбачається, що глибоководні вихори посиляться в теплішій, енергійнішій кліматичній системі, оскільки сильні шторми почастішають”, – пояснив професор Мюллер.
З іншого боку, сильні шторми стають більш частими в значно теплішому кліматі. Вони створюють вихори, що перемішують осад і можуть сягнути аж до найглибших місцин океану. Це може означати, що океани дещо більш стійкі до зміни клімату, ніж припускали раніше.
“Наші глибоководні дані за 65 мільйонів років свідчать про те, що тепліші океани мають більш інтенсивну глибинну циркуляцію. Це потенційно дозволить уникнути застою в океані, навіть якщо атлантична меридіональна циркуляція сповільниться або повністю припиниться”, – додала докторка Дуткевич.