Шукаємо родовід. Куди йти?

Після публікації "Країна до сьомого коліна" відгуки, а також телефонні дзвінки та е-мейли моїх знайомих підтвердили: чимало людей хочуть, але не можуть розпочати пошуки своїх коренів, бо просто не уявляють, з якого боку підступитися до справи. І коли під час прямого ефіру на радіо мені ставили питання про алгоритм досліджень, змушена була відповідати: не знаю.

Справді, як людина, далека від архівної справи, я навіть не уявляла, що найперше маю зробити, аби розпочати роботу в архівах, що там можна знайти, на які фінансові витрати орієнтуватися, чи можу розраховувати на власні сили - а чи одразу слід винаймати фахівця для пошукової роботи?

Щоб зрозуміти, яким шляхом слід іти і що від цього шляху чекати, я почала рухатися одночасно в трьох напрямках: подивилася, що є на цю тему в Інтернеті; уклала перелік "лікнепівських" запитань і надіслала їх двом знайомим історикам; зустрілася з людиною, яка вела пошуки свого родоводу, і ці пошуки були успішними.

Зараз про це - докладніше.

"Генеалогічне життя" в Інтернеті

Ресурсів в Інтернеті, присвячених темі родоводу, виявилося багато, і дуже. Варто задати "родовід"/"родословная" - і пошукові системи видадуть вам сотні українських та (у більшості випадків) російських сайтів.

Від суто грантових (і вже неживих) - до приватних, присвячених одній родині; від сайтів організацій, що заробляють створенням "іграшок" на генеалогічні мотиви в шкіряних палітурках - до ресурсів компаній, що розробляють програмне забезпечення для ведення родового дерева та цілих "територій для спілкування" з переконливим обсягом архівних матеріалів.

Кількість та розмаїття сайтів, знайдених за пошуком, мало не збили мене з пантелику - досить скоро я почала "потопати в інформації". Ниточка, за яку спершу потягла, - Кільце генеалогічних сайтів на ресурсі Всеросійське генеалогічне древо (тому далі буде багато посилань на російський ресурси та досвід). На "кільце" мають вихід кількадесят сайтів. Активуючи посилання на них, знаходиш чимало цікавого. Втім, будьте готові, що частина виведе вас або на вже непрацюючі сайти, або на позначку "на реконструкції".

Завершивши з "кільцем", задала на пошуку "ЦДІАК" та "українська генеалогія" - і знову ледь не потонула в новій хвилі інформації. Головною українською ниточкою став Український геналогічнй портал "Родовід". Шкода, але такої системи "кільця", як придумали росіяни, у нас поки що немає, тому українські сайти можна знаходити хіба що за окремими ключовими словами.

А орієнтуватися у досить великій кількості тематичних сайтів мені стало простіше, коли я виокремила кілька основних їх напрямків.

1. Сайти родинні. Їх легко впізнати за назвами - "фамільний сайт таких-то", "клуб родини такої-то", "домашній сайт родини такої-то", "клан таких-то", "генеалогічне древо таких-то" або щось подібне. Це маленький, затишно облаштований світ окремої родини. Тут викладають інформацію про корені, географію розселення; тут процвітають форуми, оголошують про пошук родичів (у тому числі й з іншими прізвищами) - зокрема, для ведення спільного бізнесу, є новини пошуку родовідних документів, розділи про новини членів родини (де б вони не жили), вивішують розповіді про героїчні або кумедні історії, улюблені машини абощо. Словом, родина спілкується.

[L]Частина розділів часом закрита для сторонніх гостей. А на кількох сайтах є також пропозиції пройти тести ДНК, аби встановити, чи є люди родичами (згадку про цю спеціальну програму я зустріла на кількох російських ресурсах).

Як для мене, дуже приваблива тональність таких сторінок - вона здебільшого приватна, тепла, але через ці емоції рельєфно проступає відчуття власної гідності.

Показовий - "заспів" на сторінці Кандинських: "Добро пожаловать на страницу, посвящённую генеалогии Семейства Кандинских! Здесь приведена генеалогия моей семьи с начала XVIII до конца XX века. Вы можете перейти к генеалогии, к алфавитному списку или же (если хотите) сначала прочитать небольшие пояснения о том, как пользоваться сайтом, и рассказ о том, как появилось Древо Семейства Кандинских. Надеюсь, скромные результаты моего труда Вам понравятся. С уважением, Леонид Кандинский".

Там можна знайти як приклади накреслення та організації родових дерев (скажімо, на сайтах Клименків, Родовід Кабаків, Корибут-Вишневецьких та Генеалогічне дерево роду Шепельових з 1375 року до нашого часу), так і збагнути діапазон тих корисних для побудови родоводу даних, які реально наловити в архівних джерелах, що описують історію краю та країни.

До речі, на таких сайтах охоче вивішують програми побудов родового дерева для безкоштовного скачування (наприклад, на сайті Рід Доценко), а іноді - докладні поради для початківців у генеалогії, як на сайтах Історії роду Трубіциних та Кокашинських та згадуваному вже князів Корибут-Вишневецьких. Щодо останнього, мушу зазначити, анонсовані в ньому розділи-рекомендації мені вдалося відкрити лише двічі.

І ось що ще знайшла цікавого. На сайті Генеалогічне дерево Капішнікових читаю: "Друзья, в декабре состоялось награждение победителей краевого конкурса "Моя Родословная", организованного при поддержке комитета по молодежной политике правительства Хабаровского края. Презентация нашего генеалогического древа и семейного сайта позволили уверенно занять позицию победителя Конкурса в номинации "Самая дружная семья"!".

Заздрю росіянам: у них такі пошуки заохочуються - принаймні, на рівні місцевої влади. У нас, щоправда, знайшла на одному сайті публікацію "У генеалогічних дослідженнях на Луганщині взяли участь 250 підлітків" - там ідеться про обласну молодіжну генеалогічну експедицію.

2. Сайти краєзнавчі. За назвами вони дуже різні, але нерідко їх створює людина, яка спочатку шукає дані про свій рід, а потім, занурюючись в метричні документи, бачить знайомі прізвища односельців чи сусідів, і її дослідження "розповзається". Скажімо, на Генеалого-історичному сайті Р. Кравченка (Красноярський край) представлено дерево на 2200 персон жителів одного з районів краю (це 200 фамілій) - звичайно, є й історична розвідка щодо цього району. На сайті Кубанська генеалогія викладено видання позаминулого століття, які містять інформацію, корисну для пошуків.

Сайт "Історія Порховського уїзду Псковської губернії" розповідає про п'ять районів Псковщини та генеалогію родини Кудряшових, що походить звідти. Тут викладені архівні документи "до 1917 року" і після. Відверто: це далеко не завжди шедеври за своїм дизайном та можливостями, але це чужий досвід, який може бути корисним, якщо і у вас колись утвориться надлишок інформації краєзнавчого характеру. Я натрапила навіть на сторінки, присвячені окремо взятим селам - Великий Хутір на нашій Черкащині та Орєшкі у "їхній" Тверскій області.

Як приклад ретельного дослідження регіональних архівів - подивіться сайт Великого Хутора. Це також результат ентузіазму однієї людини, Віктора Козоріза. Тут викладено електронні копії метричних книг, ревізької казки, сповідних книг Петро-Павлівської та Пелагеївської церков, опис села у Рум'янцевському описі Малоросії тощо, а також історія роду автора сайту.

3. Сайти генеалогічних клубів. Хоча точно знаю, що в Україні існують, як мінімум, клуби нащадків дворян, під час цього дослідження мережі мені траплялися переважно російські товариства - завдяки системі "кільця".

На своїх сайтах вони найчастіше розміщують інформацію про поточні події в дослідницькому житті, про членів товариства, їх контакти, свій статут, старовинні фотографії та реліквії, тощо - як, наприклад, Ярославське історико-родовідне товариство.

Мурманське родовідне товариство публікує також старовинні листівки та карти Російської імперії (зокрема,1903 р.; тут можна знайти навіть Полтавщину), на сайті Ростовського генеалогічного товариства (як на мене, дуже симпатичному за дизайном) є поради для початку самостійного дослідження та списки церков і приписаних до них населених пунктів.

Самарське генеалогічне товариство анонсує себе як "місце зустрічі дослідників свого коріння", а Історико-родовідне товариство в Москві позиціонує себе як засноване у 1904 та відновлене у 1990 році. Щодо останнього, то у сайту є автор і ведуча.

Окрім того, є сайти з геналогії Молдови, Бесарабії та Товариства генеалогів у Литві (тексти лише литовською).

4. "Території для спілкування": портали, мерЕжі, форуми

Найгрунтовнішим ресурсом з тих, що мені траплялися, я б назвала уже згадуваний Український генеалогічний портал "Родовід". Там можна знайти всю контактну інформацію щодо українських архівів, величезну збірку архівних документів в електронній версії, "лікнеп" для генеалогів-початківців - я б сказала, вся інформація "найпершої необхідності". Інформація дуже добре систематизована і доступно викладена. Якщо ви починаєте цікавитися генеалогією - сходіть найперше туди.

Найбільш цікавим з російських для мене вивився Петербурзький генеалогічний портал. Фактично, на ньому організовано ціле життя досить чисельної спільноти зі спільним захопленням. Там вивішуються новини генеалогії, є розділ "Архіви та бібліотеки Петербурга", методичні рекомендації початківцям та довідкова служба, магазин книг і CD, дошка оголошень, колекція посилань в Інтернеті, корисна література, сторінки десятка родових клубів окремих родин.

Звідси можна дізнатися, що Всеросійський музей Пушкіна та Російське генеалогічне товариство (РГТ) регулярно організують події циклу "Генеалогічні зустрічі", а РГТ та Інститут генеалогічних досліджень Російської національної бібліотеки (виявляється, є і такий) - проводять семинари з теми "Генеалогія та історія родин", кожен з яких присвячують розвідкам щодо різних фамілій.

Окрім того, росіяни вже створили генеалогічну соціальну мережу Всі-Родичі.Ру. Щоправда, вона зараз на реконструкції, відкрито тільки окремі розділи. Там також є методологічні матеріали для початківців. Відвідайте і сажіть: чи не з'являється у вас відчуття, що це проект, який - під гаслом досліджень родоводу - заохочує закачувати у відкритий інформаційнй простір максимум інформації про себе та своїх близьких, тобто - самостійно створювати на себе докладні досьє?

Ще один російський портал - Територія родичів також має велике "меню" - від методологічних рекомендацій до переліку комерційних послуг. Тут можна (цитую) "всією родиною побудувати генеалогічне древо, знаходити та спілкуватися з близькими та далекими родичами, досліджувати історію родини з допомогою постійно оновлюваних архівів (телефонні, адресні книги тощо), вести календар родинних подій, завантажувати фотоальбоми, вести сімейний щоденник, зберігати родинну інформацію для нащадків".

Не знаю, як кому, але мені видається, що тут бракує лише запровадити постійно оновлювану інформацію про банківські рахунки та пін-код картки - ну, ніби також для нащадків.

А поспілкуватися можна на форумах сайтів Домівка, Всеросійське генеалогічне древо, Livejournal та більшій частині з тих, що згадувалися досі.

5. Сайти окремих ентузіастів генеалогії. На таких ресурсах (також вельми скромних за дизайном) можна знайти або рекомендації для пошуковців, або базову інформацію для тих, хто починає цікавитися генеалогією як наукою.

Можна натрапити також на цікаві архівні матеріали та програми побудови родових дерев для безплатного скачування. Так, викладач кафедри історії одного з російських вузів пропонує власний авторський курс з російської генеалогії на сайті Вітчизняна генеалогія, а в розділі "генеалогія" ще одного нехитрого на вигляд сайту знаходимо шаблони стандартних запитів до архівів.

6. Бази даних. Звичайно, засідати за пошуки потрібно в архівах. Саме там лежить основна маса документів, які можуть пролити світло на наш родовід. Йдеться насамперед про метричні книги, ревізькі казки та ін. Переважна їх частина була, є і, більш за все, буде лише на паперових носіях. В Інтернеті архівна інформація складає мізерну частину від тієї, яка лежить в архівах. Але, якщо є бажання бодай з чогось почати, аби "нагнати апетит" до пошукової роботи, можна поритися і в мережі. Хоча гарантій, що в них ви знайдете щось про своїх родичів, - ніяких, все одно цікаво.

Найбільші масиви електронних баз даних мене спіткали мене на Українському генеалогічному порталі. Якщо починати "борознити простори інтернету" в пошуках інформації - то звідси. Тут є: телефонні довідники; бази даних, корисні при пошуці предків; репресовані в СРСР; в'язні концтаборів та загиблі у Другій світовій війні; книги; електронні бібліотеки і пошук за ними; корисна інформація з генеалогії; українські імена і прізвища тощо.

Корисною є також інформація, викладена на досить примітвному назовні російському ресурсі Бібліотека генеалогічної літератури. Тут чимало цікавих джерел, в тому числі й щодо українських територій - Харківської, Чернігівської, Таврійської, Волинської, Подільської губерній. Ну, наприклад, "Сборник статистических сведений по Таврической губернии", 1889, "Архив Юго-Западной России, издаваемый временной комиссией при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Акты о гайдамаках (1700-1768). Киев, 1876", а також Списки офицерів, Списки дворян та інші джерела, Інші джерела та допоміжні матеріали тощо.

А на сайті Держкомархіву можна покопатися в розділі Документальні виставки on-line. Скажімо, для виставки до 350-річчя перемоги козацького війська під проводом гетьмана Івана Виговського в Конотопській битві 1659 року зібрано тематичні документи із фондів ЦДІАК України.

Судячи з Інтернету, росіяни полюбляють бавитися на тему "русской знати" - тут вам і Генеалогія російської знаті, і Енциклопедія боярських родів. Для українців може бути цікавою Енциклопедія прізвищ Харківської губернії. Є також сайт миколаївського проекту Міста України у вулицях та особах, який має на меті відновити і зберегти в електронних базах даних історію й сучасність кожного міста, проте я б не сказала, що він наближається до поставленої мети.

Є бази зовсім локальні - наприклад, наведені на Території родичів міські довідники Москва-1917 (28788 записів), Москва-1901 (23793 записи), Cанкт-Петербург-1901 (39514 записів), Cанкт-Петербург-1913 (48422 записи), Список почётных граждан Москвы-1897 (2499 записів), Ростов-1897 (266 записів). На цьому ж сайті є посилання на військові довідники (щоправда, у них - мінімум інформації): Герої ВВВ - 1941-1945 (10043 записи), Переможці.РУ (1054987 записів), Війна-1914 (списки убитих та поранених) (1768 записів) Списки російських військовополонених (з Німеччини) - 1917 (82 записи). Вам порекомендують навіть посилання на Список акторів (KinoPoisk.ru) (681611 записів).

Сайт з адресою http://kdkv.narod.ru/ (назви я не знайшла, але тут переважно матеріали білоруських архівів) містить різні списки прізвищ, які автор накопав у процесі своїх генеалогічних пошуків. Зокерма, це Перепис війська Великого князівства Литовського 1528 р. (там я натрапила на шістьох своїх однофамільців), список найбільш відомих учасників махновського руху, списки нижніх чинів - георгіївських кавалерів за период 1-ї світової війни та масу інших цікавих речей.

7. Програми побудови дерев. В Інтернеті досить просто знайти пропозиції щодо програм, які організують масив роздобутої вами інформації. Вони переважно продаються. Наприклад, програма Родичі дозволяє візуалізувати родинне дерево - побудувати його, зберегти у файлі, а при потребі - розмістити на своїй сторінці і Інтернеті ($35).

Програма Спадщина дозволяє як укладати родинне дерево, так і накопичувати фотоальбоми, тексти, документи. Сімейний літопис пропонується для створення родинного архіву - він дозволяє вносити до бази даних членів родини, позначати родинні зв'язки між ними, а також для кожного написати біографію, сформувати фотоальбом та вибудувати своє дерево.

Генеалогічна галерея "Родострой" анонсується як збірка схем родинних зв'язків, які гіперпов'язані з графічними та текстовими елементами.

Є також безкоштовні сервіси організації сімейного дерева on-line, як myKin, з допомогою якого можна вибудувати власне дерево із записами про ваших родичів та події їх життя. Щодо цього сервісу, то, очевидно, уся внесена інформація буде доступна не лише вам, але, як мінімум, і адміністраторам сайту. При певному погляді слід констатувати, що таким чином - знову ж таки - вам пропонують на самого себе та членів вашої родини створити ґрунтовне досьє.

В анонсі продукту, представленого на Українському генеалогічному порталі, зазначено, що програмний механізм дозволяє будувати генеалогічні дерева, які вміщують тисячі людей у десятках поколінь за кілька десятків секунд. Сімейне дерево у графічній формі автоматично генерується на сторінці кожної людини, доданої до бази даних веб-сайту.

8. Комерційні пропозиції з пошуку. Вони можуть міститися як на ресурсах спеціалізованих комерційних структур (такі є), так і на сайтах, про які ми згадували вище.

Продуктів, які пропонуватимуть вам купити за гроші, в Інтернеті вистачає. Це як, власне, дослідження родоводу (іноді його пропонують організації на своїх сайтах, іноді - окремі історики-генеалоги, іноді - державні установи), так і просто забавки на родовідну тематику.

Такою забавкою може бути, наприклад, дослідження прізвища (з неодмінним укладанням "фамільного диплому" в рамочці; такі послуги, пропонує, зокрема, НДІ "Центр вивчення прізвищ", який діє в новосибірському Академмістечку), визначення герба за прізвищем, навіть виготовлення дворянських гербів, створення генеалогічних подарунків тощо.

Щодо дослідження родоводу, на віртуальному торговищі пропонують, зокрема, консультації для самостійного пошуку родичів, збір та обробку даних про походження роду, оформленння результатів досліджень - укладання сімейного архіву, історії роду в документах, генеалогічного дерева, отримання архівних довідок.

Вам запропонують також створення фамільного сайту, генеалогічні експедиції, пошук родичів, ведення листування з потенційними родичами, фотографування родичів, які прожувають у віддалених від вас містах, пам'ятних місць, реставрацію фотографій, - усе, на що у вас не вистачить часу, вміння або бажання.

Отже, які у нас є варіанти пошуку? Про пошук "за гроші" та самостійний пошук (як це робиться?), а також про те, як оформити результати досліджень - далі буде.