Життя без дітей: чайлдфрі по-українськи
Коріння руху чайлдфрі (ЧФ) сягає 1970-х, коли у США утворилася Національна організація не-батьків (National Organization for Non-Parents), а в Канаді - соціальна спільнота NoKidding! Відтоді позиція свідомої відмови від батьківства знайшла чимало прибічників у всьому світі.
NoKidding!, наприклад, має представництва не лише в Канаді, а й у Сполучених Штатах, Новій Зеландії, Іспанії, Китаї та Австралії. До слова, в Австралії навіть намагалися створити політичну ЧФ-партію, однак поки що успіхом ця спроба не увінчалася.
Натомість ці ідеї знайшли застосування у готельному бізнесі - багато туроператорів у світі дають можливість туристам бронювати номери у childfree-готелях. Подекуди прижилася й мода на весілля без дітей, коли на банкет молоді запрошують тільки дорослих.
Що стосується ситуації на теренах СНД, то до партій у нас наразі справа не дійшла. Зате свідомо бездітні надають перевагу віртуальній тусовці у тематичних блогах. За бажання в Інтернеті знайдуться десятки посилань на словесні суперечки двох запеклих ворожих груп - чайлдфрі та так званих "овуляшок".
Наприклад, у Живому Журналі спільнота ru_childfree, яку учасники використовують в якості книги агресивних скарг та пропозицій на адресу так званих "дітних", нараховує більше 3000 осіб. Віднедавна мають де розгулятися й українські юзери.
Разом нас багато?
В україномовному ЖЖ-сегменті спільнота chf_ua існує 4 місяці та нараховує всього 8 учасників. Її модератор, 38-річна письменниця та журналістка Євгенія Чуприна, створила ЖЖ-майданчик для однодумців. Принаймні, такою, за її словами, була мета.
Не зважаючи на відсутність шаленої популярності на зразок ru_childfree, Чуприна стверджує: "Я точно знаю, що таких людей в нас багато, просто вони поки що не бачать сенсу об'єднуватися".
І додає: "Думаю, зараз, коли держава вже починає закручувати гайки і надто набридати з дитячою темою, люди зрозуміють, що настав час чинити опір. Бо вона, ця держава, вже лізе під ковдри і засовується у всі отвори, ніби те, що там відбувається - дійсно її справа".
 |
| Прихильники руху чайлдфрі надають перевагу життю без якихось обмежень, а не радощам батьківства. Фото D Sharon Pruitt (Pink Sherbet Photography) |
"Ну і на цьому тлі Нацкомісія з моралі, багатодітні татусі, що закривають виставки, забороняють книги і так намагаються повернути нас до родинних цінностей. Тобто родинні цінності - це відсутність культурних. Діти, діти, діти - я не знаю, де їх беруть, але це вже нагадує параною", - обурюється вона.
Над створенням громадської організації чайлдфрі Євгенія вже думала, але поки що, знову ж таки, не бачить у тому сенсу. Каже, дехто навіть не до кінця розуміє, за що ратують добровільно бездітні, та й суспільство загалом ще неготове.
Дітоцентризм не для них
Ідейні прибічники чайлдфрі заявляють: ми вас не чіпаємо, не чіпайте й ви нас, а дайте можливість вільно обирати власний шлях. Їх не лякають факти про те, що населення України щорічно скорочується приблизно на 200-250 тис. осіб, а станом на 1 вересня 2009 року в країні замість колишніх 52 млн. проживало трохи більше 46 млн. людей.
Кажуть, навіщо плодитися у бідності та перенаселяти й без того стражденну планету, на якій живуть майже 7 мільярдів людей?
Євгенія Чуприна у коментарі "Українській правді. Життя" дала власне визначення чайлдфрі: "Це люди, які не люблять чужих дітей ногами у своїй тарілці, я би так сформулювала".
А от на запитання про те, чому їй особисто не хочеться мати дітей, Чуприна відрізала: "А ви колись питали гея, чому він не хоче спати з жінками? Хай би назвав причини. Ні, ну справді, невже йому ніколи не хочеться НОРМАЛЬНУ БАБУ?! Бути не може. Він придурюється. Бабу, її всякий захоче".
[VR]Дещо про чайлдфрі:
- головний принцип - живи сам та дай жити іншим
- серед ЧФ є люди, які мають дітей, а також ті, хто не відчуває відрази та симпатизує чужим чадам, однак не хоче мати власних
- свідомо бездітних (childfree) слід відрізняти від тих (childless), які не можуть мати дітей за станом здоров'я
- дослідження довели: більшість ЧФ мають вищу освіту (іноді більше), високооплачувану роботу, проживають у містах та часто відмежовуються від релігії. Загалом, такі пари мають ліберальні погляди на життя та відмовляються від традиційних гендерних ролей
- найпоширеніші причини відмови від дітонародження: небажання жертвувати особистим простором заради дитини, відсутність вагомої причини мати дітей, небажання втрачати час, бридливість до дітей, наявність домашніх улюбленців, висновки зі спостережень за дітьми близьких чи друзів
- найзатятіші чайлдфрі можуть вдатися до операції, після якої вже ніколи не зможуть зачати дитину. Вартість хірургічної стерилізації у столичних клініках коливається від 3500 до 4000 грн
- серед відомих людей свідомо бездітними є телеведуча Опра Вінфрі, колишня Держсекретар США Кондолізза Райс, актори Крістофер Уокен та Джордж Клуні, акторки Хелен Міррен, Вайнона Райдер та Ева Мендес, режисер Квентін Тарантіно
[/VR]Охочіше творець тематичної спільноти для українських ЖЖ-юзерів говорила про "дітних" чайлдфрі.
"Я ставлюся до них з великою повагою. Діти були в Пушкіна, хоч він і писав: "Жена и дети, друг, - большое зло, от них все худшее у нас произошло", в Толстого, хоч він від них і тікав, навіть у Жорж Санд, хоча її дочка з ненависті до неї вкрала в матері Шопена", - наводить приклади Чуприна.
І продовжує: "Коли в геніальної людини є діти, це означає, що в неї все-таки залишається щось нормальне, щось обивательське. Цвєтаєва, наприклад. Але якщо ми пригадаємо великі епохи, уявимо собі ті моменти, коли твориться історія, то зазвичай там ніяких дітей не побачимо. Чому? Тому що ті люди, які творять історію, дітей залишають удома".
"Схильність тягати за собою дітей і все виміряти плодами своєї статевої функції означає, що в людини немає справжньої справи в житті, і їй нема більше чого сказати, як народжувати тих, хто буде народжувати, і думати, що такий сенс життя може до чогось призвести людство, окрім перенаселення", - резюмує Євгенія.
Діти-діти, куди б вас подіти?
Науковці називають виникнення і зміцнення ЧФ демографічною характеристикою сучасності, коли молодь та люди зрілого віку найбільше цінують особисту свободу. За результатами дослідження "Сім'я і діти", проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень НАНУ у квітні 2008 року, 1,2% усіх респондентів вважають найкращою сім'ю без дітей.
Притому 35% респондентів з тих, що бачать бездітну родину ідеальною, висловили бажання "зосередитися на власних інтересах" та "мати більше вільного часу".
Виділили вчені й окрему специфічну групу. На думку її членів, у сучасній сім'ї в ідеалі не має бути дітей, і, навіть за наявності всіх необхідних умов вони не хотіли б мати дітей. Частка таких респондентів склала 0,3% від загальної чисельності. Тож саме на такому рівні дослідники з НАНУ пропонують оцінювати розповсюдженість чайлдфрі в Україні.
На думку львівського психолога та психотерапевта Валентини Паробій, існує ціла низка причин на поширення ідей свідомої бездітності. Це й посилений вплив західного способу життя, і дедалі менш сувора регламентація інституту сім'ї.
"Молоді люди частіше надають перевагу громадянському шлюбові та спільному проживанню перед офіційною реєстрацією. Через це родичі вже не можуть чинити такого тиску на молодят, мовляв, "а коли ж у вашому гніздечку з'являться пташенята?", - каже Паробій.
Серед інших причин, на її думку, знаходиться зміна інформаційного суспільства на емоційне: "Більшу ваги здобуває саме отримання задоволення, емоцій, вражень тут і тепер. Сприяє цьому ціла індустрія розваг - починаючи з мас-медіа й кіно і завершуючи екзотичним туризмом і вживанням психотропних препаратів. Підвищення купівельної спроможності примножує потреби, які "слід" задовольнити до народження дітей".
Не останню роль, за словами психолога, відіграє й поява так званих "кідалтів" чи дорослих дітей. "Просто гра (в широкому сенсі) є пріоритетною для кідалтів. Як наслідок, заводити дітей для них - завелика відповідальність і дуже сумнівна розвага", - твердить Паробій.
Продовжує її думку психолог з Києва Алевтина Шевченко. "В основі ЧФ лежить або яскраво виражена споживацька позиція, або фобія, або філософія, або депресія. Спитайте будь-яку вагітну або й її чоловіка - у них купа страхів, але переборюючи їх, особистість розвивається розумово і емоційно. Люди, що обирають позицію чайлдфрі, залишаються у чомусь дітьми", - каже вона.
"Якщо мене запитають, що краще - бути чайлдфрі чи народжувати й виховувати небажаних дітей, то я оберу перше. Бездітні люди були завжди, і не всі з них сприймали своє становище, як трагедію.
Одне мені не зовсім ясно - чому це викликає шалену агресію з боку загалу. Люди добровільно відмовляються від радощів життя. Ось монахів же поважають. В Україні народжуваність низька, але разом з тим вже говорять про перевантаження планети людьми. Думаю, крім себе самих, чайлдфрі нікому не заважають так само, як, наприклад, чесні гомосексуалісти", - стверджує Шевченко.
(Не) за власним бажанням
За словами Валентини Паробій, жінки найуразливіші для ідей ЧФ між 23 і 35 роками. Тобто в період між закінченням навчання, здобуттям і опануванням професії і певною фертильною межею. У чоловіків після 30-ти, каже вона, також можлива зміна ставлення до дитини, коли вони можуть прагнути не просто дитини, а, наприклад, спадкоємця.
Алевтина Шевченко судить з власного професійного досвіду. З усіх жінок, які приходять до неї на прийом, кожна друга молода дівчина непокоїться сумнівами - варто чи ні? І причини на це у жінок, які значно частіше відвідують психотерапевтів, різняться.
На кожного бажаючого досхочу пожити для себе знайдеться і той, хто відмовляється від потомства через інші мотиви. Так, уже згадане дослідження НАНУ "Сім'я і діти" довело: більшість тих, хто вважає найкращою сім'ю без дітей (1,2%) насправді є вимушено бездітними. За даними науковців, серед цієї кількості осіб переважали ті, хто вважають недостатнє матеріальне забезпечення та невирішеність житлової проблеми основними перепонами для народження дитини.
Адже її поява накладає не тільки особисту, а ще й фінансову відповідальність. Саме тому багато українців репродуктивного віку відмовляються від народження нащадків або ж відкладають його на кілька років.
Так, наразі в Європі середній вік жінки для народження первістка є 25 років, а граничною віковою межею є вік 39-41 рік. Якщо ще кілька років тому в Україні народжували в 20-23 роки, то минулорічні дослідження НАНУ підтверджують: для українок вікові орієнтирі народжуваності змістилися. Сьогодні вони знаходяться на приблизно такому ж рівні, як і для європейок.
Власна неготовність народжувати дитину, каже психотерапевт Паробій, часто прикривається причинами, які з дійсними психологічними передумовами не мають нічого спільного.
"Наприклад, "для створення повноцінної сім'ї мало 1-кімнатної квартири, чи відсутність автомобіля, чи нова сходинка у кар'єрі, чи несприятлива політична ситуація..." - причин може бути безліч, навіть особливості гороскопу. Насправді ж за цим усім можуть стояти підсвідомі страхи, залежність від власних батьків, особистісна слабкість і неспроможність прийняти відповідальність. Вони не зникатимуть ані з появою кращого житла, ані з новими звершеннями на професійній арені", - впевнена фахівець.
Каже, в її психотерапевтичній практиці часто траплялися випадки, "коли розв'язання заплутаних стосунків із матерями, "відпускання" ненароджених дітей (аборти, викидні), одужання від депресій, через які часто жінки тікали у роботу, психологічне дорослішання, коли внутрішня маленька дівчинка поєднувалась із внутрішньою ж зрілою жінкою - всі ці зміни призводили до кардинальної зміни ставлення до питання вагітності і дітонародження".
На її думку, саме усвідомлення глибинної мотивації ЧФ, пропрацювання власних внутрішніх конфліктів можуть змінити ставлення людини до питання поповнення сім'ї.