Вхопити молодість за хвіст, або Пластичні операції в Україні
Кожному за потребою
Ще донедавна пластика тіла та обличчя здавалася привілеєм виключно відомих людей та зірок шоу-бізнесу. Мало кого з вітчизняних селебрітіз не торкнулися дбайливі руки хірургів. Бажання виглядати молодшими й гарнішими свого часу привело до спеціалізованих клінік співачку Таїсію Повалій, зататуйовану телеведучу Кульбабу та дружину київського мера Леоніда Черновецького Аліну Айвазову. А деякі знаменитості хоч і не афішують того, що робили "пластику", але суттєві зміни їхньої зовні наводять саме на таку думку.
Серед світових зірок важко знайти тих, хто би знехтував можливість заплатити немалі гроші за власну красу. Зверталися до пластичних хірургів Лайма Вайкуле і Людмила Гурченко, Кайлі Міноуг та Емі Вайнхауз, Донателла Версаче та Брітні Спірс. Захоплювався моделюванням свого обличчя й нині покійний король поп-музики Майкл Джексон.
За словами пластичного хірурга столичної клініки "Цертус" Василя Пінчука, відомі люди зацікавлені у підтриманні інтересу до власної персони та професійної діяльності. Найчастіше, каже він, зірки роблять пластику обличчя й повік, а також збільшують груди.
Пересічних людей на операцію підштовхує бажання покращити якість життя. Більшість таких пацієнтів звертається до лікарів, аби усунути вроджені чи набуті вади, позбутися яких іншими шляхами неможливо.
У вересні журналісти помітили, що у руденької учасниці гурту "Неангели" суттєво збільшились груди |
Що стосується цін, то вони не кусаються, а ще дуже приваблюють іноземців, які клюють на дешевизну. Щоправда, опитані "Українською правдою. Життя" лікарі констатують зменшення кількості пацієнтів за часів кризи.
За словами члена Президії Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних та естетичних хірургів Ростислава Валіхновського, значно поменшало звертань до клінік за омолоджуючою хірургією.
"Проте кількість пацієнтів, які звертаються з потребою в корекції гострих та вторинних деформацій, залишилася на попередньому рівні", - каже фахівець.
Топ-7 найпопулярніших операцій
Операція | Вартість |
Пластика обличчя (ліфтинг щік, лоба, шиї) | Від 5 000 грн |
Пластика повік (усунення мішків під очима, навислих верхніх повік) | 1 500-2 000 грн |
Збільшення грудей | Від 10 000 грн |
Пластика носу | Від 3 000 грн |
Отопластика (усунення капловухості, корекція форми вушних раковин) | Від 2 500 грн |
Ліпосакція (усунення жирових відкладень) | 1 000 - 1 500 грн |
Абдомінопластика (корекція форми живота після пологів, видалення надлишків жиру чи шкіри, підтяжка м'язів живота) | 2 500 - 5 000 грн |
(Дані: Київський обласний центр пластичної хірургії, Київський міський центр пластичної мікрохірургії та естетичної медицини "Цертус")
Що стосується термінів дії, то, наприклад, підтяжки обличчя зазвичай вистачає років на 10-15. Ефект після протезування грудей та пластики носу триває дуже довго, у більшості випадків - усю решту життя.
Так само і з ліпосакцією, якщо вага людини залишатиметься без суттєвих змін. Що стосується грудних імплантатів, за словами Романа Левицького, термін їхньої дії необмежений в будь-якому випадку. Однак ефект операції може дещо зменшитися внаслідок післяродової інволюції (зміни форми) молочних залоз.
Краса потребує жертв
Інформованість про можливі ризики для здоров'я після пластичної операції важлива не менше, ніж потрібна сума грошей чи бажання змінити зовнішній вигляд. Так, за версією журналу Forbes, серед можливих наслідків хірургічного втручання значаться гематоми, відмирання тканин (некроз), пошкодження нервових закінчень, інфекції, тимчасове заніміння оперованої ділянки тощо.
За словами Василя Пінчука, пластична операція може мати такі ж негативні наслідки, як і будь-яке хірургічне втручання: нагноєння рани, кровотеча, тромбофлебіт, тромбоемболія. Крім того, для кожної операції можливі інші специфічні ускладнення. Тож головне на підготовчому етапі - це вибір досвідченого лікаря та авторитетної клініки.
Потрібно мати на увазі, що хірург може відмовити бажаючому в наданні своїх послуг. Наприклад, для Романа Левицького причинами на те можуть бути відсутність об'єктивних показів до операції, нестабільна психіка чи завищені естетичні вимоги пацієнта.
Василь Пінчук залишає за собою право відмовитися, якщо у пацієнта проблеми психологічного плану, а також за наявності серйозних захворювань, коли операція може завдати шкоди здоров'ю людини.
А ось Ростислав Валіхновський не виконує операцій з омолодження тіла через морально-етичні міркування. Каже, що керується забороною Комісії з біоетики Синодальної Української православної церкви, що виступає проти втручань, пов'язаних зі зміною статі, багатоетапним омолодженням тіла та іншими. Крім того, підкреслив він, сучасні засоби дерматокосметології дозволяють взагалі зняти питання про омолодження за допомогою скальпелю.
Важливо знати також про те, чого не слід робити в реабілітаційний період, коли операція вже позаду. Так, каже Василь Пінчук, після підтяжки обличчя чи пластики носу небажано робити вправи з нахиленою головою, піднімати важке. Після збільшення молочних залоз неможна робити вправи з підйомом рук вгору та відведення рук в сторони, а після пластики живота протягом 2-3 місяців протипоказані будь-які фізичні навантаження.
Знання - сила
У Британії лікарі б'ють на сполох: ринок пластичної хірургії повнять некваліфіковані хірурги, які під час операцій часто використовуються нетестовані на ефективність препарати. Тож жінки у гонитві за молодістю наражаються на небезпеку.
В Україні, за словами Василя Пінчука, пластичні хірурги не застосовують заборонені препарати. Каже, що не відомі йому й факти існування підпільних клінік. "Але досить часто доводиться мати справу з пацієнтами, яким невдало виконані "умовно підпільні" операції в державних відділеннях хірургічного профілю під виглядом інших хірургічних втручань", - каже він.
І додає: "В таких випадках факт виконання пластичної операції юридично не оформлений, не кажучи вже про відсутність фінансових документів про оплату послуг. Тому, щоб уберегтися від шахраїв, необхідно звертатися в спеціалізовані клініки, що мають ліцензію на хірургічну практику, де працюють спеціалісти з відповідною підготовкою по пластичній хірургії, що засвідчується відповідними документами, та оформляти при цьому договори на надання медичних послуг і документи про їх оплату".
Зізнавалась у тому, що робила пластичні операції і тусовщиця Наталія Окунська |
Ростислав Валіхновський застерігає: "Необхідно укласти договір між пацієнтом, клінікою та страховою компанією, а також має бути страховка на випадок післяопераційних ускладнень. Необхідні також дані професійної атестації державного рівня про результати роботи клініки та хірурга".
Психолог пацієнту друг?
За радянських часів довідка від психотерапевта, яка би засвідчувала ментальне здоров'я пацієнта, була обов'язковою умовою проведення пластичних операцій. Сьогодні в Україні довідок ніхто не вимагає. Лікарі покладаються на себе: мовляв, після розмови з пацієнтом все стає зрозуміло.
На думку Василя Пінчука, в країні побутує стереотипна думка, що до психолога направляють психічно хворих. Тому, каже він, пацієнти клінік пластичної хірургії негативно реагують на рекомендацію отримати консультацію психолога/психотерапевта і зазвичай відмовляються від неї.
"Не існує жодного нормативного документу, який би зобов'язував це робити", - зазначає лікар.
Ростислав Валіхновський каже, що в українських клініках така послуга надається, проте підкреслює: "Другом і найкращим психологом для пацієнта є його оперуючий хірург". І додає: "З точки зору законодавства України - консультація психолога не є обов'язковою, а з точки зору практики вона бажана".
Опитані "Українською правдою. Життя" психологи впевнені: шукати причину бажання лягти під скальпель заради молодості треба у собі, а розмова з психотерапевтом перед операцією має стати обов'язковою.
За словами львівського психотерапевта Валентини Паробій, бум на пластику тіла та обличчя багато в чому на совісті ЗМІ та шоу-бізнесу. Саме вони пропонують образ жінки суперсексуальної, часом ненатуральної. Тому жінки й дівчата в пошуках власної ідентичності привласнюють собі цей образ та намагаються йому відповідати.
"Тільки кваліфікований фахівець може з'ясувати справжні причини неприйняття людиною себе та свого тіла такими, як вони є", - констатує Паробій.
На думку психолога Алевтини Шевченко, пластичні хірурги цілком законно заробляють на жіночих страхах власної непривабливості та старості. "Причому ніхто про страхи не говорить, усе пояснюють дуже розумно: конкуренція з молодими, особисте життя. Але ж подивіться на успішних Вуді Аллена, Сару Джессіку Паркер, Наталю Крачковську, Богдана Бенюка. Страшна, але краса!" - посміхається Шевченко.
Психолог твердить: якщо так людина хоче змінити самооцінку, це вдається рідко. Тож операції стають серійними і закінчуються чимось жахливим, як у випадку з Майклом Джексоном.
"Пластика часто просто не в змозі виправити ставлення до себе самого. Чому груди, губи, члени? Тому що все це насамперед має відношення до сприйняття сексуального образу. Ось вам і відповідь - люди хочуть бути бажаними, коханими, не вистачає саме цього. Лише для небагатьох зміни у зовнішності є знаряддям конкуренції та професійною необхідністю", - коментує Шевченко.
Валентина Паробій радить на папері записати "+" і "-" хірургічного втручання, зважити безповоротність та можливі ризики, згадати, що зі зміною власного образу людина приймає відповідальність за зміни в своєму житті.
"Варто спробувати оцінити об'єктивність цього бажання. Якщо для того, щоб знайти чоловіка своєї мрії, то невже ви хочете, щоб вас любили за більші груди? Щоб зробити приємність своєму другові? Але ж це ваше тіло! Щоб більше подобатись собі? Але ж тіло - це посудина душі, чи достатньо ви знайомі із власним вмістом, щоб щось міняти?", - запитує спеціаліст.
"Якщо бажання зробити пластичну операцію супроводжується хронічним поганим настроєм, порушенням сну чи харчової поведінки, негативними нав'язливими думками, слід обов'язково звернутись по психологічну допомогу", - стверджує Паробій.
"Роботу з психологом перед пластичною операцією потрібно зробити обов'язковою. Я би навіть на законодавчому рівні це закріпила", - резюмує Алевтина Шевченко.
Фото з сайту TabloID