Дива Криму: на лавровому полі виросла елітна "турбаза"

13
22 липня 2010

Минулого року коаліціянти регіонал Микола Комар та комуніст Олександр Голуб виступили з ініціативою змінити закон "Про Червону книгу України". Крім іншого, змінами передбачалося встановити жорсткіший контроль над незаконною вирубкою ялівцю високого в Криму, з якого там виробляють популярні пахучі сувеніри.

Гідрологічний прибережний шквальний комплекс між мисами Ласпі-Сарич, що в Балаклавському районі міста Севастополь як жодний інший багатий на такі рідкісні рослини, як ялівець високий, кримська сосна, кримська туя, кущі лаврового листя, гірська лаванда та багато інших.

До 2008 року тут було одне з найтихіших місць на південному березі Криму, яке ділило свій спокій з дитячим табором "Ласпі", кількома турбазами на самому березі та кількома двоповерховими будинками місцевого населення.

Ці будинки, які утворилися ще за радянських часів у складі дорожньо-ремонтного підприємства, яке обслуговувало дорогу Севастополь-Ялта, розташовані майже в 100 метрах від цієї траси і понині гордо називаються ДРП-1.

Такими були незаймані поля лаврового листу та ялівцю у бухті Ласпі на початку 2008 року

У літній час до бухти Ласпі частенько приїжджають туристи з палатками та утворюють наметові містечка.

Але влітку 2008 року сталася неприємність. Півтора гектару лісу просто посередині двохкілометрової охоронної зони пам'ятки природи гідрологічного прибережного шквального комплексу між мисами Ласпі-Сарич було обнесено двометровим залізним парканом, а за ним почалося масштабне будівництво.

Огорожа та початок будівництва у 2008 році

Через цю ділянку лісу завжди можна було безперешкодно дістатися узбережжя Чорного моря. Але якщо паркан можна обійти, то брутальним стало те, що за огорожею опинилася величезна галявина кущів ялівцю високого та реліктового лаврового листя, яке, за словами старожилів, було висаджено та росте тут вже понад 100 років.

А з початком будівництва ці реліктові дерева та рослини стали просто вирубуватися та знищуватися.

Google-карта місцевої пам'ятки природи

Одразу ж було надіслано запит до Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя про погодження на землевідведення та будівництво у цьому районі та до Севастопольського дослідного лісомисливського господарства про зухвалі випадки знищення у великих обсягах цінних рослин.

Від лісомисливського господарства відповіді так і не дочекалися, а от з районної в місті адміністрації через 3 місяці у вересні 2008 року отримали відповідь за підписом першого заступника голови Балаклавської райдержадміністрації Федора Бичкова.

Федір Петрович запевнив, що земельна ділянка площею 1,4641 га в районі урочища Ласпі виділена для розміщення туристичної бази на 220 місць згідно рішення сесії Севастопольської міської ради від 14 липня 2004 року №20854 "Про надання земельних ділянок Севастопольському державному лісомисливському господарству".

 

Здавалося б, питання вирішене - покращення інфраструктури для занедбаного Криму у порівнянні з іншими курортами світу - це святе. І нехай жертвою тому стане і флора, і фауна, і конституційні права громадян.

Але відвідавши цього року урочище Ласпі, ми жахнулися. Або Бичков помилився, або його хтось обманув - лісомисливське державне господарство у Балаклавському районі міста Севастополя так жити не може.

Таким виріс кримський Моріцбург на лавровому полі у 2010 році

На місці колись масштабного будівництва за величезним парканом вже стоїть пара-трійка чудових двох та триповерхових маєтків з ракушняку, оздоблених білосніжною та кремовою штукатуркою та вкриті декоративною червоною черепицею. І стільки ж будинків ще добудовувалося.

Окремі корпуси турбази?
 
Величезна галявина залишених реліктових лаврових насаджень була вже огороджена бетонним парканом.

Поки ще йде будівництво, до лаврового поля і ялівцю дістатися можна, але треба добре понишпорити, щоб обійти бетонний паркан.

На в'їзді до подвір'їв було вимощено тротуарну плитку, а за ворітьми було видно криті навіси для автівок. 

В'їзд до турбази?
На турбазу ці подвір'я ну ніяк не були схожі.

Трохи далі на одних з воріт виявився напис, який свідчив, що за декілька років тут відбувся зухвалий дерибан кримської землі.

Будівництво продовжується

На воротах було написано "Продам 8 соток" і мобільний телефон. Ми зателефонували за цим номером і поцікавилися, скільки ж коштує солодке життя на території пам'ятки природи з ароматом ялівцю та лаврового листя за вікном.

По телефону відповів чоловік, який повідомив, що 8 соток разом з будинком коштує 230 тис. доларів, а от далі є ще 10 соток землі без споруд і комунікацій, які обійдуться дешевше - у 80 тис. доларів.

Продається кримська земля
На запитання, чи приватизовані обидві земельні ділянки, чоловік відповів ствердно. Одразу стало зрозуміло, що чоловік трохи лукавить, бо українським законодавством не передбачено продаж земельних ділянок і земля, на якій немає споруд, в принципі, не можна приватизувати.

Та головне зовсім не це.

Головне, що кримчани якось мляво захищають свою землю, а влада, яка позиціонує себе як захисника прав і свобод простих громадян та повинна стояти на засадах протидії корупції у себе під боком дозволяє такий дерибан землі в таких масштабах майже на березі славетного Чорного моря.

powered by lun.ua