Сдерот - місто бомбосховищ

Уже зовсім скоро українські громадяни зможуть їздити до Ізраїлю без віз, а це означає - потрапляти на територію Палестини, де й знаходиться більшість святих місць.

Напевно, затяті мандрівники вже вивчають маршрути, сайти з авіаквитками, читають путівники про Святу землю.

Однак багато хто пам'ятає, що Ізраїль від самого свого заснування перебуває в стані війни з тимчасовими перервами на мир. Там мінімум раз на два тижні падають ракети.

Сдерот знаходиться лише в 3 км від Сектору Газа

"Українська правда" вирішила на власні очі впевнитися, наскільки безпечними можуть бути подорожі на землю іудеїв та палестинців.

Цієї неділі ізраїльські літаки нанесли авіаудар по сектору Газа - закрита територія на кордоні з Єгиптом, яка належить палестинцям. У результаті обстрілу загинули двоє осіб.

ВІДЕО ДНЯ

Ізраїльтяни стверджують, що в такий спосіб перешкодили радикальним палестинським бойовикам обстріляти ракетами єврейську територію, що на межі з сектором Газа.

В ізраїльському місті Сдерот, який, напевно, і мав стати мішенню, до ракетних ударів готові завжди.

Там попереду Сектор Газа, який можна побачити з пагорбів Сдерота. Саме звідти випускають ракети

Між єврейським поселенням і сектором Газа влада Ізраїлю для безпеки й контролю кордонів спорудила безперервну стіну висотою понад 3 метри.

Також Сдерот і Газу розділяють пагорби й рівнина довжиною близько трьох кілометрів. Однак цієї відстані цілком достатньо для того, щоб ракети типу "касам" долетіли до своєї мети - школи, дитячого садка або житлового будинку.

"Ми щодня чекаємо удару. Він буде рано чи пізно. Останній раз ракета падала 12 вересня 2010 року. З 2008 року ми завжди напоготові. Загроза як і раніше висить над нами. Нинішня "тиша" - це просто перерва", - вважає мер міста Давид Бускіла.

"Ті ракети, що падали - це квіточки, ягідки ще попереду. Нам ще доведеться пережити тисячі ракет", - вважає секретар мерії міста Шалом Алабі.

Одне з багатьох бомбосховищ на вулицях міста

Уже 9 років місто живе в облозі. З 2001 року, коли в Газі до влади прийшов радикальний рух Хамас, який Європа вважає терористичним, на місто випустили близько 8 тисяч ракет. У результаті - близько 1200 поранених з 8 тисяч населення.

Мешканці Сдерота скаржаться, що практично весь цей час влада Ізраїлю не захищала їх, і тільки в грудні 2008 року проти бойовиків у секторі Газа була проведена операція "литий свинець".

У результаті операції постраждало багато мирного населення в Газі й в Ізраїлі. Після операції обстріли скоротилися, але не припинилися.

Фото 2007 року. Ракети потрапили у дорогу. Фото з сайту Global Voice

За словами мера міста, із грудня 2008 року по Сдероту випущено "усього лише" близько 540 ракет.

"Коли живеш у Сдероті, у Бога не вірити неможливо. Ракети дуже часто не попадають у будинки, а падають десь у полі. Це допомогло уникнути великої кількості загиблих", - розповів мешканець міста Марк Іфраїмов.

У результаті майже 10 років атак загинули 15 осіб, серед них маленька дитина і її матір, яких ракета заскочила на порозі дитячого садка. У мерії знають про історію кожного загиблого.

Нечисленність жертв пояснюється тим, що ракети виготовляються кустарним способом. Вони примітивні й некеровані. Кожна з них коштує близько 500 доларів.

Однак навіть неточність зброї не може вберегти дітей від психологічних проблем.

"75% дітей страждають від посттравматичного синдрому", - розповідає Алабі.

У школах щотижня проходять тренування - дітей навчають як поводитися, куди бігти, як ховатися у випадку ракетного обстрілу.

Як тільки у місті завиє сирена, що попереджає про черговий обстріл, у мешканців є рівно 15 секунд, щоб сховатися.

"Сдерот перетворився на місто без автобусних зупинок - тепер всі вони перероблені на бомбосховища", - розповідає Алабі.

Крім зупинок, розташованих кожні 100 метрів, на вулицях також побудовані інші бомбосховища. А біля кожного будинку й кожної квартири добудовують спеціальні кімнати, стіни й стелі яких мають вберегти мешканців від ракет.

Такі автобусні зупинки розкидані по всьому місту

З найміцніших матеріалів будують нові школи й дитячі садки. У них навіть на вулиці діти перебувають в укритті. Товщина стін у цих установах перевищує 40 сантиметрів. Така стіна може витримати удар потужністю понад 5 кг вибухівки.

За два роки побудовано 2,5 тисячі бомбосховищ і ще стільки ж буде зведено найближчим часом.

"Сдерот перетвориться на місто бомбосховищ, коли їх добудують", - вважає Алабі.

Спеціальні "кімнати безпеки" добудовують до кожної квартири. Тут можна ховатися від ракет. Вартість кімнати близько 80-120 тисяч доларів

Крім бомбосховищ, у мерії колекціонують всі ракети, що впали на місто. Кожна з них позначена - на ній стоїть дата її падіння. Одна з останніх датована 12 вересня 2010 року.

Однак, незважаючи на постійну напругу й побоювання нових атак, мешканці Сдерота відмовляються залишати його. "Якщо сьогодні люди будуть тікати зі Сдерота, завтра вони втечуть із Ашкелона, післязавтра з Тель Авіва", - вважає Алабі.

40% мешканців Сдерота населяють вихідці з колишнього Радянського Союзу, а точніше з Кавказу - Дагестану, Кабардино-Балкарії тощо. Людям з таким менталітетом нелегко залишати свої будинки.

До того ж більшість з помешкань були куплені в кредит, який потрібно регулярно виплачувати. Також влада знизила податки для тих, хто робить бізнес у Сдероті, таким чином, вигідніше вести його саме в цьому місті.

Також люди просто звикли жити в таких умовах. Вони вже не запам'ятовують, коли саме був ракетний обстріл, і, відповідаючи на запитання про якісь проблеми, не ставлять у першу чергу власну безпеку. Люди навчилися жити в очікуванні нової ракети.

Однак конфлікт між Ізраїлем і Палестиною не такий однозначний, як трагедія Сдерота. Про це - у наступній частині.

Оксана Коваленко

Реклама:

Головне сьогодні