У Німеччині мода на кольорові труни
Останнім часом у німецьких похоронних бюро нема відбою від замовлень на організацію похоронів за індивідуальним побажанням. Новий тренд - ексклюзивні дизайнерські труни, пише Німецька хвиля.
40-річний фотохудожник та дизайнер трун Андреас Емде з Мюнхена звичайним, виготовленим із соснової деревини гробам надає нового вигляду, оббиваючи їх фотопапером із зображенням орхідей, бутонів троянд тощо.
"Зображати можна все, що завгодно: і квіткові мотиви, і природні красоти, і міські пейзажі, й острови, і заходи сонця. Головне - відобразити те, що любив за життя померлий", - зауважив художник.
Надати смерті трохи життєвості - таке завдання ставить перед собою Андреас Емде, вигадуючи фотомотиви для трун. Він не має на меті змусити рідних та близьких покійного абстрагуватися від горя. Він просто хоче зробити так, щоби похорон не позбавляв людей надії.
Ідея розробляти моделі дизайнерських трун з'явилася в нього на одній панахиді.
"Я сидів у церкві і дивився на коричневий дубовий гріб перед собою .Я думав про те, що от, мовляв, відмучився чоловік і тепер переноситься в рай. А значить, його останнє вмістилище має бути більш світлим, позбавленим традиційних похмурих тонів", - згадує Андреас.
Одні сприймають яскраво розфарбовані труни як кіч, інші - як неповагу до померлого. Насправді ж традиція прикрашання гробів квітами та малюнками має давню традицію і глибокий зміст: у такий спосіб родичі та близькі покійника отримують відчуття, що гідно провели померлого в останню путь.
Дизайнери, що розробляють ексклюзивні моделі гробів, не забувають і про екологію. Так, художник Андреас Емде використовує у своїй роботі виключно нетоксичні фарбники. До того ж, його труни на сто відсотків піддаються біологічному розкладанню.
"Якщо подумати про те, скільки штучних кісток та зубів відправляються разом з покійниками в могилу, виходить, що мої гроби розкладуться раніше, аніж деякі покійники", - усміхається Андреас Емде.
Фотомотив для власної труни Андреас ще не придумав. Зате його мати на випадок смерті уже замовила собі дещо.
"Моя мама була першою, хто вибрала собі розмальований квітами гріб ще за життя. І знаєте, що вона сказала? "З тих пір, як я знаю, де я спочину, я більше не боюся смерті", - розповідає Анреас.