У пошуках скарбів, або Нова розвага – геокешінг
Бо пошуки незвичного – а тим більше скарбу, який здатний перевернути все життя – захоплювали людство завжди!
Сьогодні мрію кожного до незвичних пригод втілили у новому квесті – геокешінгу.
Виявляється, по всій Україні заховані тисячі скарбів. Але знайти їх можна, тільки знаючи Gps-координати й проявивши кмітливість, пише Фокус.
Суть туристичного квесту полягає в тому, що гравці влаштовують схованки, за допомогою Gps визначають їхні географічні координати й повідомляють про них в інтернеті. Інші, використовуючи ці дані, їх шукають.
Основний атрибут шукача - телефон з Gps. Фото cachingbox.com |
У світі налічується майже 2 мільйони подібних схованок. Більше 2000 "скриньок" заховано в Україні, близько 100 з них — у Києві й майже 700 – у Криму.
Клад лежить у касулі, а разом з ним записка і блокнот з ручкою. Фото ukr.su |
"За останні три роки геокешінг перетворився із квеста для обраних — власників Gps-навігаторів — у масове захоплення. Сьогодні в ньому бере участь більше 4 тисяч українців. А в 2009 році активних гравців було менш ста", — розповів засновник українського інтернет-співтовариства геокешерів "Шукач" Олександр Домбровський.
Роль капсули може виконутивати пластиковий лоток - головне, щоб "скарб" зберігся сухим, цілим, неушкодженим. Фото yerevan.ru |
Шукачі скарбу у схованках знаходять різноманітні, але не надто цінні, речі – від фігурок Будди, кубика Рубика до книг, головоломок, ком пакт-дисків. Адже суть геокешінгу полягає у самій пригоді і кількості знайдених "скарбів".
Серед скарбів можуть бути монети. Фото instructables.com |
У пластиковому контейнері, де схований скарб, обов'язково повинні бути блокнот і ручка — для опису скарбу й заміток шукачів скарбів.
"Той, хто знайшов схованку, може забрати з нього будь-яку річ, що сподобалася, а натомість покласти щось рівноцінне", — пояснюють квестери.
Сумлінний шукач скарбів зобов'язаний не тільки повернути на місце контейнер, але й належним чином його замаскувати від сторонніх очей. Зробити це так, щоб наступним гравцям теж довелося як слід пошукати.
Або банальний диск та іграшка. Фото drive2.ru |
Одним із старанних шукачів можна назвати 30-річного жителя Керчі Олексія Шаратова. Він знайшов уже 500 трофеїв і мріє розгадати усі тайники України.
Якщо кримчанин лідирує по кількості знайдених скарбів, те 40-річний учитель із Києва Богдан Черненко — за кількістю створених схованок. Їх у нього 79, розкиданих по всій Україні.
Ось так виглядають карти українських схованок. Фото shukach.com |
"Кияни ходять по місту й навіть не догадуються, що в них під носом заховані скарби", — посміхається Черненко.
Найчастіше схованки обладнають біля пам'ятників архітектури і просто в гарних місцях. Тому геокешінг може бути цікавий не тільки гравцям, але й любителям подорожей.
А так виглядає сама схованка. Крим. Фото geocaching.in.ua |
Проте Черненко зізнається, що геокешерам масовість не потрібна. Багато скарбів заховані в маловідомих, але мальовничих місцях. І якщо про них усі довідаються, схованки будуть розорені, постраждає від цього й природа.
Найчастіше капсули не закопують, а розміщають у дуплах дерев, між каменів на скелястих схилах або на виступах будинків.
"Завдяки цьому схованки можна шукати навіть узимку й не боятися, що вони будуть засипані снігом", — сказав модератор схованок Максим Кривич.
Щасливчики,яким вдалося знайти капсулу, записують дані у блокнот. Фото drive2.ru |
На відміну від українців, закордонні гравці частіше ведуть пошуки по усьому світу. За даними американського співтовариства геокешерів, тільки в Україні перебуває більше 40 схованок, захованих іноземцями.
Іноді в контейнерах попадаються іграшки, які за задумом повинні переміщатися між схованками. У кожної країни свої "мандрівники": у Росії це жаби, в Америці — жуки (Travel Bug), у Польщі — кроти, а в Україні зовсім не українські тварини — черепашки. Для їхнього вояжу в таємному журналі вказується пункт призначення.
Той, хто знайшов іграшку повинен перекласти її в іншу схованку. Так фігурки за допомогою гравців поступово переміщаються по планеті. На сайті можна навіть відслідковувати пройдений ними маршрут.
Історія геокешінга почалася десять років тому, коли Gps-супутники стали видавати координати об'єктів з точністю до 10 м. В Україні він розвивається з 2006 року, але популярності набув зовсім недавно. Торік було створено перше українське інтернет-співтовариство шукачів скарбів. Воно об'єднало захоплених людей незалежно від віку і професій. Їхніми зусиллями в різних куточках країни щодня закладається до п'яти схованок-капсул і близько десяти — розкривається.
Долучитися до спільноти шукачів можна на сайті "Шукач" (shukach.com), англомовному співтоваристві геокешерів (geocaching.com), польському інтернет-співтоваристві (opencaching.pl), російському співтоваристві геокешерів (по СНД) (geocaching.su).
На відео: так виглядає підводний пошук скарбів