10 незвичних музеїв їжі

Салямі, ковбаски з каррі та корисний аспарагус – різним наїдкам присвячено 10 незвичайних музеїв світу, про які розповідає путівник Lonely Planet, радячи побувати в котромусь у 2013-му році.

Музей салямі Pick та паприки, Сегед, Угорщина

Відвідувачі цього музею мають можливість познайомитися з процесом виготовлення салямі, причому дегустація входить у вартість квитка. Окрема секція музею присвячена паприці – спеції, яку можна відчути чи не в кожній угорській страві.

Музей каррівюрст, Берлін, Німеччина

Відомо, що ковбаски є дуже популярним наїдком у Німеччині, а один із найулюбленіших їх різновидів – ковбаски з каррі (каррівюрст) – навіть мають власний музей.

Музей рамену в Шин-Йокогамі, Йокогама, Японія

Локшину рамен у різноманітних місцевих варіаціях можна скуштувати по всій Японії. Її часто подають зі свининою, рибою, сушеними водоростями та зеленою цибулею. У стилі музею, який позиціонує себе як "харчовий розважальний парк", втілено міський пейзаж Токіо зразка 1958-го року, коли було винайдено рамен. Відвідувачі можуть тут-таки ним і поласувати.

Музей кімчі Pulmuone, Сеул, Південна Корея

Гостра страва кімчі готується, як правило, на основі квашеної капусти. У музеї можна дізнатися про історію кімчі, різні його варіанти, а ще побачити горнята, в яких його зберігали у минулі сторіччя. Бажаючі можуть також переглянути фільм, який розповідає про приготування 80 різновидів кімчі.

Галерея Jell-O, Лерой, Сполучені Штати

Тесля на ім’я Перл Вейт винайшов цей желатиновий десерт на своїй кухні в 1897-му році і продав, не очікуючи, що він стане справжнім хітом на початку ХХ-го століття. Нині Jell-O – це різноманітні пудинги, желе та вершкові ласощі, які продаються в формі порошку, до якого треба додати гарячу воду. При музеї є сувенірна крамниця.

Музей консервів Spam, Остін, Сполучені Штати

М’ясні консерви під цією назвою, утвореною від "spiced ham" – "шинка зі спеціями" - в 1937-му році. У музеї, вхід до якого безкоштовний, можна побачити вінтажну рекламу Spam та дізнатися про "героїчну" роль цих консервів під час Другої світової війни.

Листівка з музею Spam

Frietmuseum, Брюгге, Бельгія

У Сполучених Штатах цей гарнір називають "французькою картоплею", між тим творці музею впевнені – уперше її так засмажили саме в Бельгії. Відвідувачів тут знайомлять з історією картоплі, рецептами соусів до неї, іще й пригощають. Окремої уваги варта сама будівля, зведена в ХIV-му сторіччі.

Музей оцту Su No Sato, Ханда, Японія

Додавати оцет до різних страв японці почали ще в V-му сторіччі. У містечку Ханда виробляли саке, а побічним продуктом якраз і був оцет, який продавали в самому Токіо. Музей Su No Sato розташований коло фабрики з виробництва оцту. Відвідувачам розповідають про його історію та користь для здоров’я, а в спеціальному ферментаційному цехові відкривають деякі секрети виробництва.

Музей атрибутики Pez, Берлінгейм, Сан-Франциско, Сполучені Штати

Цукерочки Pez почав виробляти в 1927-му році австрійський бізнесмен Едуард Хаас. Відомі в усьому світі ласощі продаються в спеціальних паличках-диспенсерах, котрі мають голівки мультперсонажів чи селебрітіз. Найбільш рідкісні екземпляри нині коштують тисячі доларів, і музей у Берлінгеймі може похвалитися чи не найбільшою їх колекцією в світі. Найбільший диспенсер, який тут можна побачити, має висоту в 2,4 метри.

Листівка з музею Pez

Європейський музей спаржі, Шробенхаузен, Німеччина

У Німеччині дуже полюбляють цю городину, і на честь Spargelzeit – сезону спаржі – щороку влаштовують різні урочисті заходи. Музей розташований у середньовічній вежі. Він присвячений історії та особливостям вирощування спаржі, її користі для людини та навіть культурного значення. Родзинка експозиції - "портрет" аспарагуса, написаний Енді Уорхолом.

Фото з сайтів pickmuzeum.hu, journeyetc.com, Flickr (by currywurstmuseum, dlisbona, daniel_goh, basykes, crayolamom, sdbarrow, steveartist)