Як я відкрила для себе Мілан

279
11 грудня 2014

Переважна більшість моїх активно подорожуючих друзів і знайомих вважають Мілан нетиповим для Італії містом – сірим і нудним для туристів. На їхню думку, там цікаво лише гламурним дівчаткам, які злітаються в Мілан на розпродажі відомих брендів.

Тож коли я зрозуміла, що найзручніший для мене переліт до Італії буде з кінцевим пунктом в Мілані, я не дуже втішилась.

Але цей рейс справді був найекономнішим варіантом з усіх можливих на сайті бронювання авіаквитків, а нам, студентам, доводиться заощаджувати.

 Швидкісний потяг Trenitalia

У мене залишалося лише одне питання по майбутній подорожі – переїзди між містами. Я не вмію керувати автомобілем, автобуси люблю не дуже. Досвідчені друзі підказали, що в Італії хороша залізниця, а квитки на італійські поїзди можна придбати онлайн на тому ж сайті, де я бронювала свій переліт. Забігаючи наперед, скажу, що ідея придбати залізничні квитки онлайн була напрочуд вдалою. В іншому випадку я би провела всю подорож в Мілані і трішки у Флоренції. До того ж, я непогано заощадила, адже чим раніше купуєш квитки, тим вони дешевші – аналогічно до авіа.  

У Мілана складна історія – його двічі руйнували майже вщент, але мешканці терпляче відновлювали своє місто. Можливо тому Мілан важко сприймати як єдине ціле – він розпадається на різні шматочки – тут сувора готика, тут веселе бароко або стримана класика. Напевне, тут варто прожити хоча б тиждень-два, щоб ці картинки склалися в одну – в панораму величного італійського міста. Я вирішила, що наступного разу так і зроблю, а цього дня зосередилася на знаменитому Дуомо.

 Міланський Дуомо

Взагалі, словом "дуомо" називають в Італії всі кафедральні собори, які є майже в кожному великому місті. Найвідоміші з них – Міланський та Флорентійський. Певно, важно знайти більш різні споруди, зведені для спільної мети. Я відвідала обидва з різницею в один день – мабуть, тому мої враження виявилися такими яскравими.

Міланський Дуомо будували за часів розквіту готики – в епоху Середньовіччя. І хоч тривало будівництво не одне століття, майстри чітко дотрималися обраного стилю. Собор вміщає 40 тисяч людей – він справді величезний, прикрашений двома тисячами статуй і стометровим шпилем. Та завдяки білому мармуру, з якого він збудований, міланський Дуомо ззовні зовсім не схожий на своїх готичних "братів" – таких суворих і похмурих. А от зсередини він більш стриманий і темний. Може тому більшість туристів поспішають піднятися на дах – прогулянка серед білосніжних химерних статуй може захопити на кілька годин. А уявіть лише, який звідти краєвид на місто!

 Галерея Віктора Еммануїла ІІ у Мілані

А ви знали, що саме в Мілані у 1877 році був збудований перший торговий центр у світі? Це славнозвісна галерея Віктора Еммануїла ІІ, яка працює і сьогодні. Саме до неї щодня прямують модниці з усього світу. Навіть якщо ви не плануєте шопінгу, я все одно раджу вам пройтися галереєю і обов’язково зайти в кав’ярню, в якій бував сам Джузеппе Верді! До речі, якщо пройти галерею наскрізь, можна вийти до ще одної культової міланської споруди – оперного театру Ла Скала. Сезон в ньому триває з листопада до липня, треба буде врахувати, плануючи наступну подорож.

Я встигла побачити зовсім небагато Мілану, але цього вистачило щоб закохатися в це еклектичне місто. На вокзал я просто бігла – тож ще раз втішилась, що купила квиток заздалегідь. Півтори години в дуже комфортному потязі пролетіли аж надто швидко і мене зустріла нічна Флоренція.

Зранку, ще перебуваючи під враженнями від міланського Дуомо, я пішла до Дуомо флорентійського. Думаю, всі пам’ятають, що період Відродження розпочався саме з Італії, та й взагалі італійці – найжиттєрадісніша нація в Європі. Santa Maria del Fiore – так ще називають флорентійці свій Дуомо – може бути символом італійського відродження і жаги до життя. Біло-рожевий і зелений мармур стін, теракотові дах і купол – флорентійський собор схожий на десерт з вершками і шоколадом або химерний букет квітів.

Ним можна милуватися безкінечно – добре, що я запланувала на Флоренцію цілих 5 днів. Тож кожен мій ранок починався з стаканчику капучино на невеликій площі коло Дуомо. І лише останнього дня я зрадила традиції і майже одразу піднялася на дзвіницю собору. Флоренція менша за Мілан і, крім панорами міста, звідси видно і зелені пагорби Тоскани за його околицями.

Це був лише початок моєї італійської подорожі. Всі мої враження просто неможливо вмістити в формат невеликої розповіді, на жаль. Друзі підбивають мене написати книгу про Італію – я поки вагаюсь, адже побачила зовсім небагато міст цієї дивовижної сонячної країни. Все тільки починається!

powered by lun.ua