Містичний Київ: дивні історії та місце, де здійснюються бажання

З Києвом пов’язана велика кількість містичних історій. Міські легенди живуть серед мешканців столиці та підморгують нам з творів Булгакова та картин Врубеля.

Хто знає, які з них насправді відбувались, а які нині є лише красивою легендою. Але у будь-якому випадку, знайте, скільки цікавих містичних історій пов’язано з Києвом.

Чумний шлях

Одного дня до Києва приїхав Григорій Сковорода. Гуляючи Подолом, він раптом зупинився і сказав: "Пахне смертю". В той самий день мандрівний філософ залишив місто, а вже на наступний день Київ закрили на карантин через епідемію чуми.

Епідемія тривала більше року, з осені 1770-го до грудня 1771-го, дві третини киян стали її жертвами.

Щоб припинити поширення чуми серед здорових мешканців, родини, де були хворі, примусово виселяли в карантинні установи, а їх будинки спалювали.

Люди були доведені до такого відчаю, що підкидали своїх мертвих в інші двори. Та одного дня до магістрату прийшов полонений турок і сказав, що знає, як спинити епідемію. Йому наче наснилось, що для цього треба в київському православному храмі провести службу на честь Аллаха і пророка Магомета.

Київський Поділ. Тут і далі фото Аліни Смутко

Одного дня до Києва приїхав Григорій Сковорода. Гуляючи Подолом, він раптом зупинився і сказав: "Пахне смертю". В той же день мандрівний філософ залишив місто, а вже наступного дня Київ закрили на карантин через епідемію чуми

Служба пройшла в Іллінській церкві, що на вулиці Почайнінській, і епідемія скінчилась.

Лайфхак для провінціалів: як переїхати до Києва

Фонтан Самсон на Контрактовій площі – один з найдавніших фонтанів Києва. Вважається, що його перший варіант було споруджено ще за часів Київської Русі. Хто вип’є води з цього фонтану, назавжди залишиться в Києві.

Зараз краще профільтрувати воду перед вживанням.

Пророцтво для Врубеля

В 1884 році молодий художник Михайло Врубель приїхав до Києва на запрошення київського професора Адріяна Прахова, щоб розписувати Кирилівську церкву, що біля Смородинового узвозу.

Перше, що він почув на вокзалі в Києві, коли спитав, як дістатися до Кирилівської церкви: "Вам треба в психіатричну лікарню". Справа в тому, що Кирилівська церква знаходиться поруч з психлікарнею, на вулиці Кирилівській 103.

Але почуті на вокзалі слова стали пророцтвом, адже художник закінчив життя саме в київській психлікарні.

Дівчина, якої не було: містична історія лікаря Яновського

В будинку на Андріївському узвозі, 17 жив і проводив прийом відомий лікар Феофіл Яновський. Його знали як "святого лікаря", бо він лікував бідних людей, ще й потайки підкладав їм гроші.

Одного дня до нього прийшла дівчина і попросила провідати її хвору маму. Він закінчив прийом і пішов за адресою, що залишила дівчина.

Це була маленька бідна кімната. Жінка, що там лежала, була дуже хворою. Лікар надав допомогу і став роздивлятися навколо. На стіні він побачив портрет дівчини, що приходила до нього. Жінка сказала, що це її донька, яка померла рік тому.

Дім лікаря Яновського

Декілька тижнів після того, Яновський не приймав пацієнтів. Але згодом отямився і розказав цю історію своїм учням.

Перший поліцейський протокол про полтергейста

На площі Думській (нині Майдан Незалежності) на початку ХХ століття стояв будинок Ольги Дякової. Жінка слідкувала за модними тенденціями, тому періодично запрошувала до себе друзів на спіритичні сеанси.

Одного дня після таких от посиденьок з викликанням духів, в будинку Ольги почали пересуватись предмети – від мильниці до меблів. Ольга викликала священика, він освятив будинок. Але духовний захист не допоміг, тому жінка звернулась до цивільного – викликала поліцейських.

Вони склали протокол, в якому засвідчили дивні явища. Будинок опечатали. В 1941 році будинок Дякової був зруйнований.

Раніше на цьому місці стояв дім Дякової

На його місці побудували Головпоштамт.

Замок Ричарда Левине серце: ані замку, ані Ричарда

На початку ХХ століття киянин Дмитро Орлов почав будувати прибутковий будинок на горі Уздихальниці, що поруч з Андріївською церквою.

Проект будинку в стилі англійської готики він знайшов в архітектурному журналі, тож архітекторові вирішив не платити. Коли будівництво майже завершилось, сталась пожежа, і велика частина будинку згоріла.

Орлов поїхав до Сибіру, щоб заробити на добудову, але на зворотному шляху його пограбували та вбили. Споруду добудувала дружина Орлова, але з робітниками не розрахувалась.

Замок Ричарда

Будинок почав приймати квартирантів, але всі вони швидко з’їжджали, бо постійно чули завивання та стукіт в стіни.

Виявилось, що робітники вирішили помститись та заклали в труби черепки і проколоту яєчну шкарлупу, через що і виникали дивні звуки. За роки свого існування будинок майже не приносив прибутку.

За радянських часів його переробили під комуналки, певний час там жили художники. Але от вже 30 років будинок на Андріївському узвозі 15 пустує. Кажуть, проклятий.

Золота рибка по-київськи: решітка з веранди Булгакова

Творчість Михайла Булгакова пронизана київськими легендами, вона аж надто містична, але зараз не про це.

Булгаков народився з одного боку Лисої гори, а потім 13 років прожив в будинку №13 з іншого боку Лисої гори.

Під час реставрації того самого будинку №13 з веранди прибрали стару віконну решітку. Її забрав до себе Музей однієї вулиці, що на Андріївському узвозі 2Б.

І не дарма. Ця решітка стала мало не місцем паломництва, коли з’ясувалось, що вона виконує бажання.

Треба лише потриматись або кинути за неї листочок з прописаною мрією.

"Українська правда. Життя"