Вирватися з міста. Фестивалі та роуп-джампінг у Кам’янці

Два пункти зі списку "Сім чудес України" плюс ще два зі списку "Сім природних чудес".

Дві області, два міста, дві величні фортеці, два каньйони, скельний монастир, затоплені поселення, заворожуючі ландшафти — і все це можна побачити та відчути за два вихідних дні.

Цими вихідними "Українська правда. Життя" пропонує відвідати Кам’янець-Подільський, Хотин, містичну Бакоту, Дністровський каньйон та найбільший в Україні парк Подільські товтри.

ДЕНЬ ПЕРШИЙ

Отаборившись у Кам’янці, пропоную для початку вирушити до Бакоти (50 км).

Колись так називалось древнє (11 ст.) містечко, а потім село, яке у 1981 році затопили водами Дністра задля спорудження Новодністровської ГЕС. Тож зараз так називають утворену затоку і мальовничу місцевість вздовж берега.

Завдяки скелям та затоці тут особливий клімат. Археологічні розкопки свідчать, що здавна вздовж берегів Дністра на цьому місці були розташовані безліч язичницьких святилищ, капищ та курганів, що свідчить про густе заселення цих територій починаючи з доісторичних часів.

Завдяки скелям та затоці у Бакоті особливий клімат

Існує також частково підтверджена підводними дослідженнями легенда про кам'яний відбиток стопи Будди, що знаходиться зараз на дні річки Смотрич. Тому Бакоту вважають місцем сили. У інтернеті також пишуть, що цю місцевість полюбляють толкієністи.

Крім живописних ландшафтів на вас тут чекає Бакотський скельно-печерний Свято-Михайлівський монастир, який розташовується на схилі Білої гори, що підноситься на 130 метрів над Дністром.

Бакотський скельно-печерний Свято-Михайлівський монастир. Автор фото Ігор Меліка

Перша літописна згадка про цей монастир, як давно існуючий, датується чотирнадцятим століттям. Його засновник — Антоній Печерський, який заклав і Києво-Печерську лавру.

У 1996 році обвал скелі Білої Гори знищив основну частину печер, проте майданчик монастиря, кілька печер та гробниць зі стародавніми написами збереглися.

У самому Кам’янці, звичайно, головною принадою є неприступна фортеця. Фото kp.net.ua

У самому Кам’янці, звичайно, головною принадою є неприступна фортеця, перша письмова згадка про яку датується чотирнадцятим століттям. Вона чудово збереглась до наших днів.

Та Кам’янець вразить не тільки замком та оборонними спорудами, а й затишним старим містом на острові, що його витворює Смотрицький каньйон. Це унікальний за кількістю пам’яток і компактністю їх розміщення комплекс.

"Кам'янець" посів перше місце у списку семи чудес України

Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" посів перше місце у списку семи чудес України. Тут дуже багато цікавинок з безліччю історій, які навряд помістяться не те що в огляд маршруту, а й в один грубий том. Відтак, я б радив вам приєднатись до екскурсії, або купити путівник.

Кам’янець, а точніше міст через Смотрицький каньйон, висотою 54 метри та назвою "Стрімка лань" облюбували роуп-джампери. Роуп-джампінг — стрибок з високих об’єктів за допомогою альпіністського спорядження, якщо коротко. Сам я стрибав там сім разів і хочу ще.

З мосту через Смотрицький каньйон, висотою 54 метри, можна стрибнути з роуп-джамперами

Відчуття важко передати словами. Особливо після першого стрибка, коли весь організм і вся свідомість просто не розуміє що відбувається і ти летиш до дна каньйону, слухаючи мільйони мимолітних думок в голові та свист у вухах.

До слова, і Бакота, і Смотрицький каньйон — частини Національного природного парку "Подільські товтри" — першої позиції у списку інтернет-голосування "Сім природних чудес України".

Територія парку складає 261316 га, з них у власності парку перебуває 1300 га. Адміністративно він покриває три райони Хмельницької області.

Національний природній парк "Подільські товтри". Фото ua-travel.info

Товтри – це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої над оточуючою рівниною 60-65 м. Це залишки узбережних рифів древнього Сарматського моря, витягнених паралельно колишній береговій лінії. Ці рифи утворювались протягом середнього i верхнього міоцену (понад 10 млн років тому).

На території парку перебуває під охороною 129 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед яких є парки і садиби різного ступеня збереження і культурно-історичної цінності.

Також у Кам’янці проводять чимало фестивалів. До кінця весни тут пройдуть:

– 16-17 квітня – Свято повітряних зміїв.

– 21-24 квітня – офіційне відкриття туристичного сезону "Кам’янець-Подільський вражає".

16-17 квітня – Свято повітряних зміїв. Фото khm.depo.ua

– 25-26 квітня – історичний пікнік на замку в Кам’янці "Давні ремесла".

– 1-3 травня – скульптурний симпозіум "Petromania".

– 1-3 травня – фестиваль кави "Кам’янецька турка".

До речі, кажуть, що кава на українській землі вперше з'явилася у Кам'янці-Подільському і саме тут у 1672 році була відкрита перша кав'ярня.

В рамках фестивалю пройде концерт, ярмарок, веселі конкурси та змагання, а увінчає все дійство величезна турка, в якій за раз варитимуть 200 літрів кави.

У величезній турці за раз варитимуть 200 літрів кави. Фото Ольги Саліпи/ye.ua

– 6-8 травня – лицарський фестиваль "Форпост". Під час фестивалю можна побачити видовищні лицарські бої, бугурти (масові бої), повболівати на великому екрані за українську збірну на чемпіонаті світу з історичного бою "Битва націй" у Празі, послухати якісної музики та пострибати під неї.

– 20-22 травня – змагання з повітроплавання "Кубок Поділля" та фестиваль "Назустріч Сонцю".

20-22 травня можна буде пролетіти над містом на кулі. Фото thecity.com.ua

– 21 травня – День міста.

– 20-22 травня – Міжнародний фестиваль національних культур "Острів семи скарбів".

ДЕНЬ ДРУГИЙ

Варто поїхати у Хотин (30 км). Там на вас теж чекає велична фортеця (13 століття), що свого часу була наймогутнішим вузлом оборони Османської імперії на сході Європи. Шоста позиція у списку "Сім чудес України".

Під стінами фортеці проходило декілька визначальних для Старого світу битв.

Хотинська фортеця. На передньому плані руїни мечеті. На дальньому - Дністер

У різні часи вона перебувала у складі руських земель, Галицько-Волинського князівства, Молдавського князівства, Османської імперії, Речі Посполитої та Російської імперії. Тут бували війська Яна Собєського, Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного.

Вона чудово збереглась. Тут знімали "Тараса Бульбу" та "Три мушкетери".

Церква Олександра Невського. Фото Denis Vitchenko/uk.wikipedia.org

Пройшовши брамою за мур вам відкриються залишки мечеті, церква Олександра Невського, оборонні мури та вали.

Якщо ж пройти нижче до Дністра буде сама фортеця. Її спочатку варто обійти по зовнішньому муру до річки, а потім пройти і всередину та зайти до музеїв, зокрема музею тортур у одній з башт.

НА ЩО ПОТРІБНІ ГРОШІ

У Кам’янці понад два десятки готелів, тож залишається лиш обрати. Квартири подобово – від 200 грн. Можна підібрати навіть з видом на фортецю. На свята житло ліпше бронювати заздалегідь.

[L]Не виникне питання і з харчуванням, так як у Кам’янці чимало кафе, особливо у Старому місті.

Вхід до Хотинської, як і до Кам’янець-Подільської фортеці коштує 20 грн. Стрибок з мосту "Стрімка лань" за допомогою альпіністського спорядження коштуватиме від 150 гривень. Джамперів слід пошукати в інтернеті.

Як захочете 20-22 травня пролетіти над містом на кулі то доведеться викласти 2000 грн з людини.

НА ЧОМУ ЇХАТИ

Діставатись зі столиці до Кам’янця можна залізницею – потягами №117 та №139. Плацкарт у другому коштує 116 грн, але, нажаль, потяг курсує тільки по парних числах.

Щоденно також курсує потяг із сидячими місцями №769 з доволі незручними годинами відправлення (16:42) та прибуття (23:58).

З інших регіонів сполучення є не завжди, тому доводиться їхати потягом до Хмельницького, а звідти маршруткою за 60 грн.

Попутка зі столиці на BlaBlaCar коштуватиме орієнтовно 200 грн. Багато машин їдуть на Чернівці через Кам’янець. На власному авто - 440 кілометрів і багато цікавого по дорозі.

Дістатись до Бакотського скельно-печерного Свято-Михайлівського монастиря, який розташовується на схилі Білої гори, - окрема маленька пригода, якщо ви не на власному авто, або ж не пожалкуєте кілька сотень на таксі.

Варто сісти на маршрутку до Старої Ушиці (6:45, 9:30, 11:00, 13:30, 14:55, 16:35, 17:00) і вийти після села Грушка, попередивши водія, що ви до Бакоти і запитавши у нього графік маршрутки у зворотному напрямку. Трішки пройдетесь пішки – і от ви на місці.

Захар Колісніченко, спеціально для УП.Життя