"Європейські правила життя". Що підлітки хочуть запозичити у ЄС для України

Після 11 червня більше українців зможуть на власні очі побачити, як живуть громадяни Європейського Союзу.

Люди старшого покоління традиційно порівнюють розміри пенсій і рівність доріг, але підлітки й молодь звертають увагу на зовсім інші речі.

У травні-2017, саме у час остаточного надання Україні "безвізу", делегація з понад 200 українських підлітків відвідала сім країн Європи з культурною місією.

Всі ці діти – студенти Української Академії Лідерства, некомерційної програми неформального навчання для молоді.

Вчорашні школярі, які 10 місяців навчалися по спеціальній програмі, презентували Україну мешканцям країн ЄС і Швейцарії, особисто контактуючи з ними.

У процесі студенти – а це молоді люди у віці 16-18 років – також вивчали інституції країн ЄС, їх досвід державотворення, роботу громадських організацій, університетів. Досліджували громадський простір і правила спільного життя у містах, країнах, суспільстві.

Найактивніші з них поділилися із "Українською правдою. Життя" тим, що вони б хотіли перенести із ЄС в Україну.

Максим Золочевський, 18 років, УАЛ Харків

ТУРБОТА ПРО МАЙБУТНІ ПОКОЛІННЯ, ЗДОРОВ'Я ТА РАЦІОНАЛЬНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ГРОШЕЙ

Максим Золочевський,

18 років, УАЛ Харків

– Я переконаний, що справжній європеєць, з його цінностями й переконаннями чудово розуміє: коли він помре, Земля не перестане існувати. Адже на ній ще будуть жити його нащадки й нащадки його нащадків.

Саме тому він розуміє, що якщо кожен день викидати півтонни CO₂ в атмосферу, а сміттєпереробні та другоциклічні (з повторного використання матеріалів) заводи його країни не працюватимуть, то криза чекатиме вже не на нього, а на його дітей чи онуків.

Інший бік справи – меркантильний. Капіталістичній підхід до економії грошей у розвинених західних країнах виховується дещо більше, ніж на просторах колишнього СРСР.

Європеєць розуміє, що сонячний колектор окупається за декілька років, а відключення від загальної системи опалення зекономить йому купу грошей.

А якщо будеш крутити педалі кожен ранок, добираючись на роботу велосипедом, то зекономиш не тільки 12 євро в день на проїзд, але і купу грошей на лікарів.

Мар'яна Уланова, 20 років, УАЛ Львів

ЛЮБОВ ДО ВЕЛОСИПЕДІВ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ЩОДЕННОМУ ВИБОРІ

Мар'яна Уланова,

20 років, УАЛ Львів

– Свобода за собою несе відповідальність: не лише за свої дії, а й за свій побут, за середовище навколо тебе.

Для мене надзвичайним прикладом свободи вибору й відповідальності за майбутнє є те, як жителі Нідерландів екологічно використовують свій простір. Їх основним транспортним засобом є велосипед.

Спілкуючись з одною жінкою в Амстердамі, я запитала, чому в них так багато роверів і відносно мало авто. Я очікувала почути у відповідь про економію, зручність чи швидкість пересування по місту.

Натомість почула про те, що, сідаючи на велосипед сьогодні, вона забезпечує собі чисте повітря не тільки на завтра, а й на декілька десятків років. Тобто, сідаючи на ровер, ця людина починає з "Чому?" Велосипед – не тому, що це економія, а велосипед – тому, що це екологічно.

Зараз Нідерланди – мабуть найзручніша країна у Європі для велосипедистів.

Так не було завжди: їхня боротьба за зручне використання і пересування велосипедами тривала протягом десятків років. Проте зараз мешканці країни мають власну свободу, а до того ж відчувають відповідальність за своє майбутнє і майбутнє своїх нащадків.

Анастасія Блажко, 18 років, УАЛ Миколаїв

ВІДМІННОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ПОВАГА ДО АВТОРСЬКИХ ПРАВ

Анастасія Блажко,

18 років, УАЛ Миколаїв

– Для мене вища освіта – це перш за все можливість навчитися критично мислити, дивитись на світ ширше та розуміти те, що приховане від звичного погляду.

Ще не так давно здобуття вищої освіти було величезним привілеєм та честю. Західні університети не втратили цього сприйняття, але у нас, в Україні, чомусь так і залишилось формальне бачення вищої освіти.

Я досі не можу забути енергійного сивого чоловіка з молодими блискучими очима. Марк Фервенне – у минулому ректор Левенського Католицького Університету, видатний Бельгійський теолог. Він зустрів нас звуками гімну України з дзвонів університетського костелу, теплою кавою та, що найбільш цінне, готовністю поділитись досвідом Левенського університету.

Зараз через всесвітню мережу у людей є доступ до будь-якої інформації у світі. І, здавалося б, користуйся нею на повну: читай, досліджуй, аналізуй. Тільки не копіюй, бо в скопійованій інформації немає твоїх думок, немає твоє роботи.

В університеті Левена нульова толерантність до плагіату. Якщо у твоїй роботі знайшли повторення – ти порушив цінності університету і маєш його залишити. Все просто.

Хочеться вірити, що у майбутньому і наші українські університети наблизяться до рівня Левенського Католицького Університету, коли вони стануть місцем виховання вільнодумних людей, які здатні змінити наш світ на краще.

Тигран Согоян, 18 років, УАЛ Київ

НАПОЛЕГЛИВІСТЬ ТА ОСОБИСТА ІНІЦІАТИВА У ПРАГНЕННІ ЗМІН

Тигран Согоян,

18 років, УАЛ Київ

– У Німеччині я познайомився з людиною, котра є консультантом України та Білорусі з питань "зеленої енергетики" – Робертом Шперфельдом.

Він розповів історію того, як німці у 2000-ні роки реалізували ідею з сортуванням сміття, та про ті виклики, з якими вони зіштовхувались.

Пан Шперфельд дав нам зрозуміти, що на великі зміни потрібен час та терпіння.

До 2025 року Німеччина планує позбутися атомної енергетики і перейти на альтернативні джерела енергії. Вірю, що рано чи пізно в Україні буде таке саме ставлення до природи.

До цього я займався науковою роботою, у якій аналізував метеодані за декілька років та географічні особливості місцевості, щоб знайти ті місця в Україні, де можна розвивати повітряну енергетику. Сподіваюсь, що колись я матиму можливість зробити так, щоб на тих місцях стояли повітряні станції.

Я зрозумів, що в Німеччині за внесення змін у спільний простір відповідає більше уряд, а в нашій країні – активісти. Але, як на мене, це добре, адже дає зрозуміти, що будь-які зміни починаються з простого бажання змінити щось.

Насамперед, завдяки цим вчинкам ми змінюємо власну ментальність та розширюємо світогляд.

"Українська правда. Життя"