Безвіз дає дорогу. Незвідана північ Польщі

Північ Польщі нечасто розглядається мандрівниками з України як імовірний маршрут для відпустки, а шкода.

Вармінсько-Мазурське воєводство пропонує багато цікавих маршрутів для любителів вітрильного спорту і велосипедистів, багате на історичні пам’ятки, і заслужено носить назву Регіону Тисячі озер.

Воєводство охоплює два мальовничих історичних регіони: Вармію і Мазури.

Фото Mazury Travel

Наразі на території понад 24 тисяч квадратних метрів проживають близько 1,5 млн постійних жителів.

Спочатку Вармія була населена прусським племенем Варма. Пруси були однією з груп балтійських племен, що жили з середини першого тисячоліття н.е. між гирлами Вісли і Німану; згодом вони були частково винищені, а частково германізовані.

Мазури в ранньому середньовіччі теж належали прусам, але, починаючи з XIV століття, були заселені поляками, мешканцями сусідньої Мазовії.

Зараз у Вармії та Мазурах змішується багато культур — поруч зі старожилами є повоєнні поселенці польської та української національності, а також лемки і нащадки німців; католики разом з євангеліками і уніатами.

Перший варіант, який вам спаде на думку, це дістатись до регіону автомобілем.

Однак цю поїздку можна здійснити і завдяки громадському транспорту.

Центр воєводства місто Ольштин сполучено залізничним та автобусним транспортом із великими польськими містами Варшава, Гданськ та Перемишль.

З 23 червня на літній період також заплановано пряме авіасполучення Київ-Ольштин.

Для шанувальників велоспорту стане при нагоді спеціально обладнаний вело маршрут Грін Вело, який впритул підходить до українського кордону у волинський та львівський областях.

Стара частина міста Ольштин. Фото wpolsce3000.files.wordpress.com

Розпочати подорож можна власне з привітного, спокійного і охайного міста Ольштин, який може запропонувати любителям міського відпочинку прогулянки в парках, паби та ресторани, прокат велосипедів та авто.

Місто засноване в XIV столітті Тевтонським орденом. В 1446-1772 роках Ольштин знаходився в межах Польщі, потім був у складі Пруссії, а з 1945 року знову є польським містом.

В Ольштині кілька років провів Микола Коперник, який виконував обов’язки адміністратора Вармійського капітулу і готував місто до оборони від хрестоносців.

Астроном жив в існуючому донині замку Вармійского капітулу, де зараз знаходиться музей Вармії і Мазур.

wm.pl

Власне регіон складається з багатьох цікавих міст, і зупинятись у якомусь одному з них надовго ми б не радили – краще пересуватись між ними власним, орендованим або громадським транспортом.

З Ольштина за декілька годин можна дістатись до відомого польського курорту Миколайки.

Маловідоме українцям місто насправді, на рівні із гірськолижним курортом Закопане, одне із найбільш відвідуваних туристами міст Польщі.

Щоліта до Миколайок з'їжджаються і яхтсмени-професіонали, і любителі яхтингу

Вперше місто Миколайки було згадане у літописі в 1444 році. Втім, тоді це було не місто, а крихітне село, населення якого займалось риболовлею, ткацтвом і сплавом лісу.

Знаходяться Миколайки в самому серці Мазур, краю озер і красивої природи.

Розташовуючись на берегах одразу двох з великих Мазурських озер – Талти і Миколайського – місто є найбільшим їх портом. Це накладає певний відбиток і на повсякденне життя міста, і на набір туристичних визначних пам'яток і цілей.

Вперше місто Миколайки було згадане у літописі в 1444 році

Якщо врахувати, що тут розташовується головний яхт-клуб Польщі, стає очевидним, що щоліта сюди з'їжджаються і яхтсмени-професіонали, і любителі яхтингу, і прихильники водних видів спорту.

Тут можна взяти напрокат човен будь-якого типу, приєднатися до групи, що відправляється на прогулянку по озеру та орендувати яхту з командою для відпочинку за індивідуальною програмою на озерах, які з'єднані між собою річками і каналами.

У Миколайках можна взяти напрокат човен будь-якого типу

Крім озер, природа щедро нагородила цей край різноманітною флорою і фауною, в тому числі рідкісними видами. Ліси мальовничі, багаті грибами і ягодами.

Аквапарк в готелі Golembiewski

Однією з розваг для туристів – є аквапарк в Миколайках. Він знаходиться готелі Golembiewski, і є частиною великого рекреаційного комплексу.

Навколо Миколайків чимало пам'яток. Старі міста, старовинні замки, в історію яких вписано чимало драматичних сторінок.

Хвилинах в 20 їзди від Миколайків знаходиться невелике містечко Рин, що сформувалось у 1337 році навколо замку. Місто страждало і від татарських набігів, і від чуми, і від пожеж.

Замок-готель у місті Рин

Оскільки замок неодноразово перебудовувався, то нині він не справляє враження середньовічногоої споруди.

Ще одна досить загадкова його визначна пам'ятка – голландський млин.

Саме містечко тихе, провінційне та затишне.

Фестивальним, культурним та розважальним центром воєводства вважається місто Мронгово, яке пропонує багато розваг у літній період.

Його центр – це історичні будівлі різних архітектурних стилів, розташовані на мощених вулицях, які відображають атмосферу старого Мазурського містечка.

Фестивальним, культурним та розважальним центром воєводства вважається місто Мронгово

Місто Мронгово, на відміну від більшості Мазурських міст, було лише частково зруйноване під час Другої світової війни. Однією з найстаріших, збережених будівель є кам'яний будинок на вул. Малі Ринек, в якому знаходиться аптека "Під знаком Орла", заснована в 1819 році.

З 1999 року тут розташований пам'ятник Папі Іоанну Павлу II, а обабіч нього два пам'ятники природи: пірамідальні дуби.

Пам'ятник Папі Іоанну Павлу II

В кінці скверу знаходиться мол з видом на озеро Чос, а на іншому березі найсучасніший в Польщі Фестивальний амфітеатр.

Сцена мальовничо розташованого біля озера Чос амфітеатру, побудованого у 2012 році, є місцем найважливіших культурних подій Мронгово.

Тут відбудуться відомі фестивалі: Мазурська ніч Кабаре, Фестиваль Прикордонної культури і Міжнародний фестиваль музики Пікнік Кантрі. Це найсучасніша сцена в Польщі, яке може вмістити 5300 глядачів.

Мронговська церква, розташована на вул. Рузвельта – це довоєнна синагога. Після війни православне духовенство орендувало цю будівлю.

У 2000 році містяни подбали про прекрасний дизайн церкви і реставрували її. Церкву можна відвідати після попереднього узгодження з настоятелем православної парафії.

Мронговська церква

Ще одне місто, яке варто відвідати у такій подорожі північно-східною Польщею, – Гіжицько.

У тринадцятому столітті місцеві землі увійшли до складу держави Тевтонського ордена, яке існувало близько двох століть. Територію сучасного міста заселили вихідці з Німеччини, саме ж поселення отримало назву "Нова Весь".

У 1340 році тевтонські лицарі побудували замок Лец недалеко від озера. В ході військових дій село було знищено, після чого заново відбудоване в 1475 році. У травні 1612 року Лец отримав міські привілеї з гербом і печаткою.

На гербі міста зображено три ляща, розташовані один над одним на блакитному щиті, при цьому середній більший за інших.

Легенда свідчить, що перебуваючи в місті курфюрст пообідав тут чудовими лящами, виловленими місцевими рибалками в озері Негоцин. На знак подяки він вирішив присвоїти місту герб з трьома лящами, а жителям дати право вилову риби в Негоцині.

У 1871 році місто стало частиною Німецької імперії.

Після Першої світової війни Лец став популярним спортивним курортом, тут були побудовані готелі, ресторани та інша інфраструктура для відпочиваючих.

У 1945 році місто було окуповане Червоною Армією, а німецьке населення було вислано на захід. Через рік Лец був перейменований в Гіжицько на честь мазурського письменника і громадського діяча Густава Гізевіуша.

Сьогодні Гіжицько, як і раніше, є прекрасним місцем відпочинку для любителів спорту і шанувальників природи. Тут відкрито яхт-клуб, кінний клуб, існує безліч туристичних велосипедних і піших маршрутів. Щорічно в Гіжицько проводяться музичні фестивалі.

Замок у Гіжицко (с) Wikipedia

Шанувальникам історії буде цікаво відвідати Вольфсшанце – головну ставку Гітлера і командний комплекс Верховного командування Збройними силами Німеччини в лісі Герліц недалеко від міста Растенбурга, Східна Пруссія (нині місто Кентшин).

Комплекс "Вольфсшанце" використовувався з 21 червня 1941 по 20 листопада 1944 року. За цей час рейхсканцлер Німеччини Адольф Гітлер провів тут понад 800 днів.

Вольфсшанце – головна ставка Гітлера

Саме звідси він керував нападом на Радянський Союз і бойовими діями на Східному фронті.

20 липня 1944 року тут було скоєно невдалий замах на Гітлера.

"Вольфсшанце" була залишене німецькими військами після підриву бункерів 25 січня 1945 року у зв'язку з виходом передових частин Червоної армії до Ангербургу (нинішнє Венгожево), в 15 км від ставки.

У наші дні "Вольфсшанце" працює як музей. На території комплексу встановлено пам'ятник учасникам змови 20 липня.

Вхід на територію музею "Вовчого лігва", розташованого в "Першої зоні", знаходиться недалеко від залізничної платформи вокзалу "Герлітц", що забезпечував доставку високопоставлених чиновників до бункера Фюрера.

Єдиною повністю збереженою будовою ставки, яке не постраждало від вибуху 1945 року, є місце квартирування офіцерів Вермахту, сьогодні використовується в якості ресторану і готелю.

Інші об'єкти комплексу перебувають у набагато гіршому, проте цілком пізнаваному стані.

У наші дні "Вольфсшанце" працює як музей

Руїни двох гостьових бункерів служать яскравим прикладом грамотного маскування: на даху досі видно поглиблення, куди висаджувалися кущі і трава, а по кутах конструкції розташовувалися системи ППО.

Мало що збереглося і від службових приміщень пошти, їдальні і офісу стенографісток – всі внутрішні конструкції були знищені під час вибуху.

На місці, де сталася фатальна "Валькірія" встановлено пам'ятний камінь, а також інформаційний щит з фотографіями.

Вельми цікаві і залишки нацистських гаражів: десь під ними, за зачиненими дверима, ховаються підземні приміщення.

Про них не прийнято говорити: за офіційними даними, у "Вовчому лігві" були лише наземні споруди. Але тим і цікаві загадки воєнних часів: хто знає, можливо тут розташовувалися таємні архіви і будувалися диявольські плани.

Сергій Андрійченко, спеціально для УП.Життя, за сприяння Польської туристичної організації