В України є рік на покупку наукового океанського судна

Україна має рік на те, щоб знайти гроші на покупку дослідницького судна для науковців арктичної станції "Академік Вернадський".

Про це розповів директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий в інтерв’ю "Українській правді. Життя".

"Академік Вернадський". Фото goinyk/Depositphotos

Нагадаємо, у 2019 році Кабінет Міністрів виділив 252 мільйони гривень на закупівлю наукового океанського судна льодового класу.

Проте гроші на судно, як і решта незахищених статей бюджету, потрапили під скорочення.

В 2020 році криголаму не буде.

Але Дикий не здається. Він каже так: "У нас є ще рік, щоб ці гроші знайти".

Євген Дикий пояснює, що судно дуже потрібне, бо відкриваються нові можливості.

"Ми використовували замість дослідницького корабля риболовецький. Крилевий траулер – це плавфабрика, і от ми цей плавзавод ганяли в режимі океанографічного судна.

Це і не зручно, і дорого, але це все одно на порядок краще, ніж було тоді, коли не було нічого.

Якщо у нас з’являється наукове судно, то… промисел – окремо, а наука – окремо.

І тільки в такому разі наші дані будуть однозначно сприйматися як об’єктивні. Бо зараз, коли ти обґрунтовуєш, наприклад, що ловити можна, а при тому ти для своїх досліджень залежиш від того, хто ловить, це цілком логічно ставить під сумнів твої висновки.

Скажу жорсткіше: це загалом неприйнятна на тривалий час ситуація, її можна терпіти лише як виняток на пару років", – пояснює він.

Вчений також уточнює, що покупка такого судна змінить логістику станції "Вернадський". Він розповідає, що перед зимівлею туди разово потрібно завезти 140 тонн пального на рік, річний запас їжі та людей.

"З 2002 року починаючи, ми щороку фрахтуємо іноземне судно. А це означає, що кошти йдуть не тільки на пряме використання – пальне, команду корабля і так далі, – пояснює Дикий.

Як і в будь-якому бізнесі, закладається маржа судновласника – це нормально, для судновласника це бізнес, він не має благодійно підтримувати українську науку.

Якщо у нас буде своє судно, ми витрачатимемо кошти лише на прямі витрати. Тобто за ті самі гроші матимемо набагато більше "судно-суток", суднових діб.

Таким чином, крім логістики станції, зможемо ще й забезпечити морську експедицію".

Євген Дикий також уточнює, що "Академік Вернадський" перестане залежати від фрахтів:

"Від того, чи ще хтось зафрахтував судна, які нас цікавлять.

А це реальна проблема. Справа в тому, що суден, які ходять в Антарктиду і надаються в комерційний фрахт, небагато, відповідно ціни встановлюються за принципом продавця води в пустелі…

Ми й самі зможемо надавати послуги. Не ми одні зараз такі "сироти", які мають станцію, але не мають флоту...

З кораблем ми зможемо не тільки споживати допомогу, а й надавати. Це серйозно посилить наш авторитет і дипломатичні можливості".

Директор Національного антарктичного наукового центру порахував, скільки судно коштуватиме кожному українцю.

"252 млн гривень ділимо на 42 млн мешканців України – і ми отримаємо 6 гривень. Тобто менше ніж один жетон на метро.

Кожен українець здає менше одного жетона на метро, щоб наступні 20 років ціле покоління наших науковців мало флот. У масштабах країни це копійки", – пояснює він.

Повністю інтерв’ю Євгена Дикого читайте тут:

Вас також може зацікавити:

Хто подався на антарктичну експедицію: більше науковців, ніж "туристів"

Як поїхати в Антарктиду та ще й отримувати 25 тис гривень в місяць

10 неймовірних фактів про Антарктику, в які не одразу повіриш

"Там не нудно!" Як це – провести вісім років на Антарктиді

5 нових досліджень, які проводитимуть українські науковці в Антарктиці

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.