Мати літо взимку: українські "зимівники" у теплих країнах, чому вони повертаються
Професійні мандрівники, блогери, айтішники, дизайнери …
Саме ці люди адепти віддаленої роботи з теплих країн. Вони воліють сидіти не в офісах, а під пальмою на березі океану, й при цьому працювати "на себе" чи виконувати завдання для будь-якої компанії світу.
Звучить авантюрно, романтично та легко?
Чи справді це так?
"Українській правді. Життя" розповіли четверо тимчасових мешканців Тайланду, Індії та інших країн.
АРТЕМ ТА ІРИНА
 |
| Артем та Ірина вже 4 роки живуть в Азії |
Артем – веб-дизайнер, йому 30.
31-річна Ірина – професійний мандрівник та засновниця блогу "Сам собі Колумб".
Загалом, у цій парі розмовляє тільки Ірина. Вона – генератор божевільних ідей. Артем відповідає за здоровий глузд, але його не чутно.
"Чотири роки тому ми полетіли до Таїланду без зворотного квитка. Планували пожити там два місяці, а залишилися на півтора року. З цього все і почалося", – пригадує дівчина.
Вона розповідає, що перші місяці доходу не було – жили на заощадження.
"Страшно не було, це була наша пригода і ми вірили, що все вдасться. Так і вийшло!", – каже Ірина.
Офіційно пара ніколи не працювала, тому за стабільністю і теплим кріслом не сумували.
Останні роки жили у Києві, мали власне івент-агенство, були ведучими, дідом Морозом і Снігуронькою на Новий рік, міньйонами – на день народження.
"Ми подорожували на вихідних, або у коротку відпустку, і сильно переймалися роботою. Так, ми багато думали про гроші: як заробити більше, ще більше, і ще. В нас майже не було вільного часу", – пригадує дівчина.
Так було до фінансової кризи 2014-го. То був не найкращий період аби створювати новий бізнес, але виявилося, що погані новини можуть мотивувати.
"Всі довкола казали, що в нас немає шансів, але ми зважилися і купили квитки в Індію, – розповідає мандрівниця.
І от перед вилітом нам кажуть, що авіакомпанія збанкрутувала і ми не можемо летіти. Напевно, для когось це був би знак зупинитися, але для нас – це був знак спробувати іншу країну. І за декілька хвилин ми вже мали квитки до Таїланду".
Артем та Ірина переконані, що їх змінила саме ця подорож з квитком в один кінець.
"Зараз ми не думаємо як заробити більше грошей, ми думаємо як зробити більше вільного часу. Гроші не грають тепер великої ролі", – пояснює дівчина.
 |
| Артем та Ірина переконані, що їх змінила подорож з квитком в один кінець |
Пара зізнається, що нині їхній дохід нестабільний. Разом приблизно вони заробляють до тисячі доларів на місяць.
"Ми прокидаємося і починаємо працювати о восьмій, а закінчуємо часто о десятій вечора. Всім здається, що ми десь біля басейну під пальмою водимо курсором по екрану. Насправді, роботи дуже багато, просто цього ніхто не бачить", – уточнює наша героїня.
Артем розробляє веб-сайти, а Ірина консультує щодо подорожей: як економити у подорожі, де знайти квитки за кілька євро, як розвинути свій блог, має кілька партнерських програм та пише про подорожі до журналів.
За час, що пара живе у мандрах, чого вони тільки не побачили: "морських циган", що живуть на воді; місто з піратами; Артема майже одружили на бірманському весіллі, а Ірину цілувала дівчина, бо та їй здалася гарною; одного разу застрягли зі зламаним мопедом в Камбоджі; відбивали у кобри свій будинок; заблукали на брунейських розв'язках; їхали добу в тайській електричці сидячи навпочіпки; застрягли автостопом у М'янмі під дощем; жили тиждень у монастирі...
Ірина запевняє, що життя в екзотичних країнах загалом коштує приблизно так само, як і в Україні, але переїзд до іншої країни назовсім пара нині не розглядає:
"Це інші культури, інші звичаї та порядки. Дуже цікаво на все подивитися, але в гостях добре, а вдома краще".
ІВАН КНЯЗЕВИЧ
 |
| Іван живе за кордоном від декількох тижнів до декількох місяців |
28-річний Іван – інтернет маркетолог, експерт з реклами в Facebook.
Зараз він заробляє декілька тисяч доларів на місяць, але перше січня 2015 року зустрів у Таїланді з трьома доларами у кишені.
"У мене не було грошей на їжу, на квитки додому, ні на що. Так я почав створювати свій перший повноцінний бізнес, – розповідає хлопець.
У скрутних ситуаціях ми або тонемо, або вигрібаємо. Соромно було просто взяти і здатися. І я почав думати над тим, що я можу робити в інтернеті, і що принесе мені гроші. Так, я знайшов своїх перших клієнтів".
Іван зізнається, що не все і не завжди йшло за планом. Скрутних моментів було чимало.
Колись він прорахувався, і коли треба було видавати зарплату співробітникам, витратив всі власні заощадження і навіть брав для цього кредит.
Були проекти на яких втрачав кошти. Були й такі, де багато працював, а у підсумку мав ніщо.
Були ідеї, які через маленький нюанс йшли шкереберть і завдавали збитки. Як от – не відмітили галочку в сервісі розсилок і сервіс не спрацював у потрібний момент. Це були збитки на декілька тисяч доларів.
Була ідея розвитку бізнесу з екошкірою (шкіра з ананасів), з базуванням у Берліні, але вже на стадії перевірки товару ми зрозуміли, що якість нам не підходить – і все – бізнес не запущений. Кошти на старт витрачені в пусту.
"Це були перші роки, коли я починав працювати. Це досвід. Він дорого вартує, – сміється Іван.
Загалом, гроші можна заробляти на будь-чому, що тобі подобається. Якби я не займався рекламою, то напевно спробував себе у блогінгу, можливо відео знімав, чи ай-ті.
Або навіть фінанси. Мені цікавий трейдинг, біржі.
Чи навчання інших.
Чи продажі: колись у США я продавав ноутбуки – купляв їх на одному сайті дешевше, а на іншому продавав дорожче. Напевно, до цього в мене теж є хист".
Хлопець каже, що головне поставити ціль на рік, чи кілька років, і триматися курсу.
За кордоном Іван живе від декількох тижнів до декількох місяців, але завжди повертається додому. Каже, що за кордоном краще.
"Я можу це стверджувати. Та сама Азія місцями більш розвинена за Україну, та навіть за США чи Європу вона більш розвинена. Це новітні технології, до яких нам ще далеко, освіта, можливості для бізнесу. Це варто того, аби побачити і до цього йти, – пояснює він.
Але я завжди повертаюсь додому, бо мені ближче наш менталітет.
До того ж Україна має гарне географічне розташування – нам близько до всього, а з безвізом, ще й мороки не має.
І ціни – в Україні якість деяких сервісів за ті самі гроші буде значно вищою, ніж в Європі чи США.
Бути щасливим – це звичка. Гарно буде там, де я є, правда ж?"
ВАЛЕРІЯ ТИМОФЄЄВА
 |
| Валерія пожила за кордоном, але нині мешкає в Україні |
Валерія – проектний менеджер, автор книги "Все ти зможеш".
Вона почала займатися фрілансом у 19 років. Це було радше випадково, ніж заплановано. Друзі порадили зареєструватися на американській платформі Upwork.
"Я бралася за все, до чого могла дотягтися, адже англійська в мене була посередня. Стала працювати віртуальним асистентом, займатися пошуком даних, – пригадує дівчина.
Платили тоді десь $5 за годину. Шалені гроші, як для студентки в той час".
Відтоді Валерія не працювала жодного дня в офісі та зовсім про це не шкодує, але зізнається, що це було нелегко.
За десять з лишком років чого вона тільки не робила: була перекладачем в агенції знайомств, писала статті для зоомагазину, робила огляди кінострічок, про музику писала.
"Але мені дуже подобалося планувати, тому зараз я – проектний менеджер, і вже сама платформа Upwork наймала мене у свою команду. Це неймовірний стрибок у кар’єрі", – зазначає дівчина.
Хтось каже, що фріланс – це не для всіх, що раніше можна було легко почати, а зараз конкуренція задавить. Я кажу, що місця вистачить всім і абсолютно будь-яку офісну роботу можна виконувати вдома, попит на таких працівників завжди є".
Валерія пояснює: працювати ефективно вдома дуже просто – потрібно навчитися повноцінно відпочивати.
"Звучить наче парадокс, але не вміти відпочивати – головна помилка фрілансерів-початківців.
Якщо працювати у вихідні та жертвувати сном, відмовлятися від контактів з друзями та нехтувати своїм розвитком, то можна отримати багато грошей і лишитися здорового глузду", – уточнює вона.
Й додає, що дуже любить подорожувати й саме віддалена робота дозволяє їй бачити світ, мати літо взимку та у будь-яку пору року.
"Я не залежу від розкладу відпустки. Майже сама собі бос", – сміється дівчина.
Декілька років тому Валерія зимувала в Азії. У 2017 з подругами орендували авто і вирушили у подорож країнами Африки.
"У мене була мрія побачити Америку та Індію. Від першої – я отримала задоволення. А от друга – змусила переживати за свою безпеку і повністю зруйнувала образ культурного надбання світу, – ділиться спогадами вона.
Зараз обираю залишатися в Україні. Тут я бачу розвиток і можливості. Звісно, я подорожую і буду подорожувати, але дуже хочеться повертатись".
Раїса Мірошник, спеціально для УП.Життя
Титульні світлини Depositphotos
Вас також може зацікавити:
10 українських звичок, які дивують іноземців
Шлюб з іноземцем. Три історії українок, які вишли заміж в Африку, Азію та Латинську Америку
Чому інколи не варто переконувати іноземців, що ми їмо "свиний жир" і запиваємо його горілкою
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.