Лос-Анджелес зустрів армагедон, а велосипедисти побили літак

Напередодні минулих вихідних Лос-Анджелес затамував подих: одне з найбільш автомобілізованих міст світу мало пережити те, що місцева преса завбачливо і дуже песимістично назвала словом Carmageddon ("автомобільний Армагедон").

Справа в тому, що ремонтні служби на дві доби перекрили 10-кілометрову ділянку Interstate 405 - однієї з найбільш пожвавлених автотрас всього Західного узбережжя, яка в середньому на день пропускає 500 тисяч авт.

Інтерстейт 405 в районі Лос-Анджелеса минулого четверга

Та сама магістраль на вихідних

Перекриттю дороги передувала ретельна інформаційна підготовка - про майбутній ремонт люди знали за півроку, а останні тижні тільки про це й гомоніли на всіх радіостанціях і веб-сайтах. Для ремонту місцева влада обрала вихідні, коли трафік традиційно нижчий за робочі дні і коли людям не так складно адаптувати свої плани до дорожніх реалій.

Очікуючи неймовірні затори на об'їзних шляхах, найбільш популярною порадою для місцевих мешканців було взагалі відмовитися від поїздок в цей літній день і провести його, мабуть, перед телевізором і під кондиціонером. Багато хто так і зробив, але далеко не всі. Хтось скористався залізницею і громадським транспортом (місцеве метро на ключових лініях в ці дні відкрило безкоштовний проїзд), а хтось віддав перевагу недалеким поїздкам, відвідуванню сусідніх парків та торговельних центрів.

В підсумку, ніякого Армагедону у минулі вихідні не сталося - шосе успішно поремонтували на 16 годин швидше від запланованого часу, і воно знову приймає сотні тисяч автомашин щодня.

Перші автомобілі виїжджають на шосе 405 після ремонту

 

Але у пам'яті американців про цей "Carmageddon Weekend" залишилося два яскраві сліди - один від літака, другий від велосипеда.

Почалася історія з креативної ініціативи американською бюджетної авіакомпанії JetBlue, яка спеціально до Кармагедона запустила рейс всередині великого Лос-Анджелеса - між аеропортами Burbank та Long Beach, відстань між якими складає лише 29 миль (46 км). Цей рекламний по своїй суті рейс мав надати можливість людям без проблем дістатися у вихідні дні на океанське узбережжя і назад - такий собі повітряний трамвай.

І ціну на рейс встановили рекламно-трамвайну - лише 4 долари. Ця пропозиція перевізника була "на ура" сприйнята американською громадськістю, яка літає частіше, ніж ходить пішки, і отримала багато публікацій в пресі. Всі квитки на чотири заплановані рейси були продані протягом трьох годин.

Літак А320 компанії JetBlue минулої суботи і неділі виконував роль маршрутки для доставки лос-анджелесців на пляж і назад

Засумнівалися в раціональності цього внутрішньоміського транспортного рішення хіба що місцеві велосипедисти. Один з тутешніх велоклубів публічно кинув виклик авіакомпанії, заявивши, що його учасники зможуть на велосипедах доїхати з пункту А в пункт Б швидше за літак. Амбітна заява привернула ще більше суспільної уваги, ніж сама пропозиція 4-доларового перельоту - вся блогосфера, і особливо твіттер, просто гуділи про майбутню подію. На незвичайне змагання звернули увагу і традиційні ЗМІ, такі як газети і телеканали.

Нашвидкуруч зроблений веб-постер акції - " Літак проти велосипеда"

 

Датою битви " Flight vs. Bike" було обрано суботу, 16 липня. Велосипедний клуб встановив правила гри - для справедливості вони стартували не від терміналу аеропорту, а від умовного місця проживання пасажира, а точкою фінішу визначили відомий маяк біля акваріуму на океанському узбережжі в Лонг Біч.

Таким чином була змодельована реальна ситуація: пасажир, в ролі якого виступав один з активістів велоклубу (який, до речі, вів пряму трансляцію своєї подорожі в твіттері під популярним в ці дні тегом #flightvsbike) попрямував на своєму автомобілі в аеропорт, прибув туди, як рекомендовано, за годину до відправлення рейсу, пройшов всі процедури реєстрації і безпеки, долетів, взяв таксі і приїхав до маяка. А велосипедисти поїхали в Лонг Біч найбільш коротким маршрутом, без будь-яких процедур, але дотримуючись правил дорожнього руху.

Анонсовані в ЗМІ транспортні перегони привернули увагу прихильників інших, альтернативних автомобілям способів пересування, зокрема ентузіастів громадського транспорту і роликів - вони також вирішили позмагатися з літаком.

Метро в Лос-Анджелесі - майже як в Києві

 

В результаті, авіаційна індустрія в особі JetBlue зазнала гучної поразки від безмоторного транспорту.

Велосипедисти прибули на заявлену фінішну точку о 12:24, коли літак ще тільки готувався злітати у свою 20-хвилинну повітряну подорож.

Велосипедисти вже відпочивають на березі океану, а літак ще навіть не в повітрі

 

Ось підсумкові результати перегонів:

Велосипед: 1:34
Метро/піша хода: 1:44
Ролики: 2:40
Автомобіль/літак/таксі: 2:54

Вражає не тільки сама перемога велосипедистів, яка стала очевидною спостерігачам твіттер-трансляції вже через півгодини після початку перегонів. Вражає, що всі інші конкурсанти також "побили" літак, причому пасажири метро відстали від профі-велосипедистів лише на 10 (!) хвилин. І навіть дівчина на роликах здолала дистанцію швидше, ніж любителі дешевих перельотів.

Самотня учасниця на роликових ковзанах також випередила літак/таксі

До речі, хоч сам переліт дійсно коштував $4, після додання до цієї суми ціни парковки в аеропорту Бурбенк ($31) і оплати послуг таксі ($23) вийде, що велосипедисти зекономили мінімум $60 - а на ці гроші можна цілий день непогано відпочивати навіть в Лонг Біч.

Який висновок можна зробити з цієї історії? Висновків є кілька. По-перше, велосипед ще раз підтвердив свою потенційну (а в сотнях міст світу - успішно реалізовану) можливість бути ефективним транспортним засобом - не тільки найбільш екологічно нешкідливим, дешевим, корисним для здоров'я, але й найбільш швидким. В суботу цілий світ переконався, що інколи велосипед може бути швидшим навіть за літак.

По-друге, велосипед як міський транспорт успішно розвивається не тільки в традиційно велосипедній Європі, але й в Америці, історично зорієнтованій на приватні автомобілі. Сьогодні у багатьох містах США частка велосипедних поїздок складає понад 5%, що можна порівняти з європейськими містами (наприклад, Віднем). Велотранспорт в США розвивається в першу чергу завдяки державним і муніципальним інвестиціям в створення безпечних та зручних умов для велосипедистів - велодоріжок, велосмуг, рекреаційних паркових маршрутів тощо. Найбільш велосипедними містами США сьогодні є горбате Сан-Франциско, хмарочосний Нью-Йорк, офіційно-діловий Вашингтон, а також чималеньке місто Портлант в штаті Орегон, яке навіть входить в світову десятку найбільш велосипедних міст. Автомобільний Лос Анджелес теж взяв курс на встановлення балансу і створенні альтернатив, активно розбудовуючи мережі велодоріжок і метро.

Американські зірки і політики, між іншим, не цураються їздити на велосипедах - і для здоров'я, і у справах.

Зірки Голівуда Бред Пітт, Анджеліна Джолі і їхні діти їдуть на велосипедах по Лос-Анджелесу

Така сама тенденція спостерігається в сусідній з США холодній Канаді, а також в менш економічно розвинених країнах на півдні - Мексиці, Колумбії, Еквадорі, Бразилії тощо.

Ну добре, скаже читач, в Америці свої "приколи". А що ж у нас, в Україні?

У нас теж настає Кармагедон, тільки без будь-яких попереджень по радіо і можливості вибору альтернативних транспортних засобів. В столиці автомобілі стоять в заторах незалежно від ремонту доріг - і щороку затори стають все масовішими і довшими, що підтверджують спостереження компанії Яндекс.

Всупереч цьому, міська влада - хоч на чолі з "творчим" Черновецьким, хоч з "хазяйновитим" Поповим - наполегливо орієнтує свою транспортну політику (якщо це можна так назвати) на популяризацію приватних автомобілів, маргіналізуючи застряглий у своєму розвитку громадський транспорт, знищуючи трамваї і не роблячи нічого для покращення умов для велосипедного і пішохідного руху. І всі ніби й не помічають, що нові автомобільні розв'язки і мости, червоні стрічки біля яких перерізають досить регулярно, ніяк не вирішують проблему - темпи зростання приватного автопарку, завдяки політиці міста, значно випереджають всі можливі межі.

Тільки дурень не бачить: останні років п'ять Київ наздоганяє Москву в умовному рейтингу міст з найгіршим транспортом, а всі інші українські міста "успішно" наздоганяють Київ. Єдине, що було останнім часом зроблено всупереч автомобілецентричній парадигмі - відкриття двох нових станцій метро. Це дійсно покращило можливість пересування по місту - але, на жаль, для мізерної кількості його мешканців і гостей.

Може, Лос-Анджелеська історія дасть привід комусь у владних кабінетах подумати - а чи в тому напрямку ми взагалі-то рухаємося? Чи туди ми витрачаємо народні гроші?

Але надії на це мало. Мабуть, навпаки - якщо наші політики дізнаються про свіжу каліфорнійську історію, вони миттєво захочуть організувати собі регулярний ранковий авіарейс за маршрутом Конча-Заспа - Печерськ. І, за прикладом вертольотника-Януковича, швиденько, за наші з вами гроші, реалізують цей "високоефективний" і "передовий" транспортний проект. Може, навіть назвуть його " національним" і присвятять до " Євро-2012" - адже останнім часом це увійшло в моду.

Фото з digitaltrends.com, abcnews.go.com, abcnews.go.com, airplane-pictures.net, garyridesbikes.blogspot.com, Twitter, artisticsensations.com.